Проект видавничого дому «МЕДІА-ПРО»
Отримувати новини

Статті

Повернутися до переліку cтатей
Охорона праці

Безпека праці під час перевезення зерна автотранспортом. Частина 1

В Україні в останні роки спостерігається усталена тенденція збільшення обсягів виробництва зерна. Тож зростає навантаження на автотранспорт, яким зерно перевозять з поля на токи, елеватори та інші зерносховища, до місць перевантажування на інші види транспорту (залізничний, річковий, морський).

Автотранспортні роботи з перевезення зерна, його механізоване розвантажування та завантажування характеризуються дією на працівників численних шкідливих і небезпечних виробничих чинників. Щоб розробити заходи для запобігання ним, слід проаналізувати вплив цих чинників на водіїв та інших працівників залежно від використовуваних видів автотранспорту, умов його експлуатації, технічного стану тощо.

Аналіз небезпек і шкідливих факторів під час перевезення зерна автотранспортом

Небезпечними і шкідливими виробничими чинниками під час перевезення зерна є:

  • перебування на дорогах великотоннажних зерновозів;
  • незадовільний стан доріг, яким рухаються зерновози та інші автотранспортні засоби, які перевозять зерно;
  • самовільне рушання великотоннажних транспортних засобів (наприклад на спусках);
  • монотонність роботи при керуванні автомобілем під час далеких рейсів, підвищене фізичне навантаження під час тривалого керування;
  • нервово-емоційне напруження під час керування автомобілем за умов інтенсивного дорожнього руху та руху польовими дорогами;
  • піднімання автомобіля на розвантажувачах зерновозів;
  • шум (вібрація) від вузлів і систем автомобіля;
  • підвищена температура повітря у кабіні у теплий період року (інакше — протяги через підвищену швидкість руху повітря, якщо відкрито вікна кабіни);
  • термічні фактори (пожежі, вибухи у разі подавання палива у карбюратор двигуна самопливом, перевіряння наявності палива у баку з використанням відкритого полум’я, витікання газу з газобалонної установки автомобіля; опіки парою, гарячою водою із карбюратора тощо).

Таблиця 1. Аналіз небезпечних ситуацій під час перевезення зерна автотранспортом

Небезпечні умови

1. Незадовільний стан автомобіля, який експлуатується тривалий час.
2. Незадовільний стан автодоріг.
3. Підвищена загазованість повітря робочої зони.
4. Шум і вібрація від систем автомобіля.
5. Підвищене фізичне навантаження під час тривалого керування.
6. Монотонність праці при керуванні автомобілем у далеких рейсах.
7. Нервово-емоційне напруження при керуванні автомобілем в умовах інтенсивного дорожнього руху

Небезпечні дії

1. Перевищення встановленої швидкості руху.
2. Недотримання дистанції на дорозі.
3. Відсутність перевірки стану автомобіля перед рейсом.
4. Неврахування погодних умов і стану дорожнього покриття.
5. Завантаження автомобіля понад норму.
6. Неправильне встановлення автомобіля на розвантажувачі елеватора.
7. Перевищення дозволеної тривалості перебування в рейсі

Небезпечна ситуація

1. Накопичення втоми водієм після тривалого перебування за кермом.
2. Втрата керуванням автомобіля внаслідок наявності експлуатаційних дефектів у деталях автомобіля.
3. Втрата керуванням автомобіля внаслідок зіткнення.
4. Виникнення пожежі на автомобілі.
5. Від’єднання причепу під час руху

Можливий наслідок — ДТП

 

КРОКИ З УНИКНЕННЯ НЕЩАСНИХ ВИПАДКІВ

1 Забезпечити водіїв спецодягом, а автомобілі справними вогнегасниками.
2 Провести позаплановий інструктаж з охорони праці з водіями і працівниками гаража.
3 Покласти обов’язки щоденного контролю за технічним станом зерновозів на завідувача гаража.
4 Облаштувати знаками пріоритету дорожнього руху територію елеватори, на якій перебувають автомобілі перед розвантажуванням зерна.

 

У кабінах зерновозів виробничими чинниками, рівні яких часто перевищують нормативні значення, є: шум, загальна вібрація, параметри мікроклімату, шкідливі токсичні речовини і запиленість повітря, гіподинамія, важкість і напруженість праці. Рівні загальної вібрації на сидінні водія найчастіше перевищують нормативні значення, що пов’язано насамперед зі станом дорожнього покриву.

Концентрації хімічних речовин (оксиду вуглецю, оксидів азоту, бензину, пилу тощо) у кабіні зерновоза як правило не перевищують нормативних значень, але ці речовини наявні та, як правило, надходять ззовні кабіни. Основним джерелом, що забруднює повітря кабіни, є відпрацьовані гази двигуна, склад яких залежить від виду палива.

Основними джерелами шуму та вібрації є двигун, випускні трубопроводи, кузов тощо. Рівні шуму та вібрації зростають із збільшенням швидкості руху автомобіля.

Важкість праці водія зумовлена вимушеною позою протягом усього періоду керування автомобілем. Для певних категорій водіїв (наприклад, при сумісництві роботи водія, експедитора та вантажника) важкість праці зростає внаслідок вантажно-розвантажувальних робіт (нахили, перенесення вантажів).

Напруженість праці водія високий рівень нервово-емоційної напруги під час руху в щільному транспортному потоці чи за умов недостатньої видимості. Високий рівень нервово-емоційної напруги обумовлено особистим ризиком, відповідальністю за безпеку інших учасників руху, іноді жорсткою регламентацією руху в часі (необхідність прибути у кінцевий пункт маршруту у встановлений час).

Інформаційний потік, що надходить до водія автомобіля, монотонність праці за певних умов може зумовити засинання водія під час руху.

Це частіше спостерігається під час поїздок на дальні дистанції і підсилюється за умов одноманітності шляху і ненормованості робочого часу.

Умови праці на робочих місцях водіїв автотранспортних засобів
найчастіше відповідають III класу 1 чи 2 ступеня. Їх оцінюють як шкідливі, важкі та напружені. Кількість чинників виробничого довкілля, фактичні значення яких перевищують нормативні значення на робочому місці водія, як правило, не менше трьох.

Через неможливість усунути такі чинники виробничого довкілля як важкість праці (робоча поза) та напруженість трудового процесу особливе значення має профілактика несприятливого впливу цих чинників.

Важливе значення для ефективності профілактики має підвищення медико-гігієнічних знань серед водіїв для формування пріоритетного ставлення до здоров’я, мінімізації факторів ризику розвитку патології серцево-судинної системи, формування поняття «культура праці».

Характеристика автотранспортних засобів для перевезення зерна

У сільськогосподарських підприємствах перевозять зерно від зернозбиральної техніки переважно автомобільним та рідше тракторним транспортом. Їх середня швидкість на таких роботах становить: тракторних — 30 км/год., автомобільних — 60 км/год. Тож для ефективної експлуатації вантажного автотранспорту під час збирання зернового врожаю необхідним є оптимальне поєднання видів автомобілів відповідно до їх вантажопідйомності та умов експлуатації (відстані перевезення, врожайності зерна, продуктивності зернозбиральної техніки тощо).

Тривалість завантажування кузова автомобіля зерном залежить від особливостей конструкції зернозбиральних комбайнів та може змінюватися у межах від двох до п’яти хвилин.

Скоротити час на вивантажування зерна із транспортного засобу дозволяє впровадження механізації розвантажувальних робіт, використання автомобілів-самоскидів та вивантажувальних платформ. Щоб уникнути втрат і псування зерна під час транспортування, кузови автомобілів, причепів та напівпричепів повинні бути обладнані ущільнювачами, мати брезенти або інші матеріали, що захищають зерно від атмосферних опадів.

Зовнішній вигляд автопотяга-зерновоза «КрАЗ-Караван»
Зовнішній вигляд автопотяга-
зерновоза «КрАЗ-Караван»

Для перевезення зерна на далекі відстані (до елеваторів чи портів) використовують зерновози — автопотяги, які оснащено спеціальним кузовом у вигляді цистерни чи бункера. Кузови зерновозів бувають трьох видів: стаціонарний, причіп, напівпричіп. Варіантів їхнього виконання є два: закритий та відкритий. Напівпричіп-зерновоз комплектують тентом із механічним намотувальним пристроєм. За способом розвантажувальних робіт існують зерновози із заднім і бічним розвантажуванням.

Нині поширення набули тягачі із самоскидними напівпричепами великої вантажопідіймності та місткості (єврозерновози виробництва компаній «Даф», «Сканія», «Рено», «Ман»). Ці зерновози та напівпричепи можуть самостійно вивантажувати зерно, що дозволяє знизити часові витрати.

Автопарк зерновозів різноманітний, об’єми кузовів — до 60–70 м3, вантажопідйомність — до 40–45 т, висота борту становить від 2,7 до 4 м. Особливість конструкції єврозерновозів дає змогу під час самоскидного вивантажування піднімати за допомогою гідравлічного пристрою 12-метрові напівпричепи до кута у 60 градусів, що істотно полегшує вивантажування зерна.

Основні технічні характеристики автопотяга-зерновоза «КрАЗ-Караван»

Вантажопідйомність

40 тонн

Максимальна швидкість руху

100 км/год

Загальний об’єм самоскидних платформ

60 м3

Об’єм паливного бака

250 л

Потужність двигуна

362 л. с.

Споряджена маса автопоїзда

21 400 кг

Забезпечення безаварійного транспортування зерна вимагає неухильного дотримання вимог Правил дорожнього руху України з врахуванням специфіки перевезення великогабаритних та небезпечних вантажів.

Заборонено перевозити такі види затарених зернових вантажів:

  • які перебувають у стані саморозігрівання;
  • заражені шкідниками;
  • недегазовані (після газової дезінсекції);
  • зі слідами підмочування;
  • без належного маркування на мішках;
  • у нестандартній або несправній тарі.

Характеристика засобів механізації для завантажування і розвантажування зерна

Зернокидач МЗС-90-01 призначений для механізації вантажних робіт на таких технологічних операціях: навантажування-розвантажування зерносховищ, завантажування зерна у транспортні засоби, механічне перелопачування зерна на відкритих майданчиках, формування буртів із зерна, сепарація зерна з відсіюванням легких фракцій.

Працівникам заборонено перебувати у кузові автомобіля або тракторного причепа під час заповнювання їх зерном, а також під час транспортування зерна до місця складування.
Способів розвантажування зерновозів є два: бічний та із задньої частини кузова (Фото 2). Більшість шасі кузовів мають дві осі. Але ваговози для підвищення безпеки оснащують трьома чи навіть чотирма осями. Для максимального збереження зерна використовують тент.

Принцип дії всіх автомобілерозвантажувачів ґрунтується на нахилянні автомобіля з попередньо відкритим бортом на кут, більший кута природного укосу зерна. На пунктах зберігання зерна широко використовують ГУАР-30М — універсальний автомобілерозвантажувач, на якому можна розвантажувати як автомобілі, так і автотягачі з напівпричепами. Для цього складено автомобілерозвантажувач з двох послідовно встановлених платформ: підіймальної (великої) і поворотної (малої).

На великій платформі можна розвантажувати через задній борт автомобілі й автотягачі загальною масою до 30 т, на малійплатформі — причепи до 12 т через бічний борт. На відстані 1,5 м з боку в’їжджання на великій платформі розташовано два упора для коліс.

Розвантажування зерновоза
збоку та ззаду кузова

Перед упорами в отворах платформи закріплено дві опори-виштовхувачі. Під час підіймання платформи опори-виштовхувачі виходять з отворів і колеса автомобіля опускаються в утворені вікна, що забезпечує надійне закріплення автомобіля під час підіймання платформи.

Мала платформа — це автономний гідравлічний автомобілерозвантажувач з вивантажуванням зерна через бічний борт автомобіля. Малу платформу забезпечено постійним бічним упором для коліс і механізмом, який утримує і піднімає борт автомобіля.

Обидві платформи піднімаються і опускаються від однієї гідравлічної системи. Граничний кут відхилення платформи становить 38°.

Увага! Продовження статті читайте тут:  Безпека праці під час перевезення зерна автотранспортом. Частина 2

Автор: Олександр Войналович, завідувач кафедри охорони праці та інженерії середовища Націаонального університету біоресурсів і природокористування України.

Джерело: журнал «Охорона праці і пожежна безпека» №11, 2017.

Переконайтеся, що ви передплатили журнал і вся необхідна інформація є під рукою!

 

Розсилка новин