Відповідно до статті 163 КЗпП України та статті 8 Закону України «Про охорону праці» (далі — Закон) на роботах із шкідливими та небезпечними умовами праці, а також роботах, пов’язаних із забрудненням або здійснюваних у несприятливих температурних умовах, працівникам видаються безоплатно за встановленими нормами спеціальний одяг, спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту (далі — ЗІЗ).
Роботодавець зобов’язаний забезпечити за свій рахунок придбання, комплектування, видачу та утримання засобів індивідуального захисту відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці та колективного договору.
Наказом Міністерства соціальної політики від 29.11.2018 р. № 1804 затверджено Мінімальні вимоги безпеки і охорони здоров’я при використанні працівниками засобів індивідуального захисту на робочому місці. Згідно з пунктом 4 розділу ІІ «Загальні обов’язки роботодавців» цього наказу працівникам загальних (наскрізних) професій різних галузей промисловості засоби індивідуального захисту видаються незалежно від виду економічної діяльності підприємства за винятком випадків, коли ці професії та посади (професійні назви робіт) передбачені у відповідних Нормах безоплатної видачі ЗІЗ з урахуванням специфічних умов праці.
Фінансування та обсяги заходів з охорони праці визначаються відповідно до статті 19 Закону та постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку заходів та засобів з охорони праці» від 27.06.2003 р. № 994. Так, згідно із цією статтею фінансування профілактичних заходів з охорони праці, виконання загальнодержавної, галузевих та регіональних програм поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, інших державних програм, спрямованих на запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням, передбачається поряд з іншими джерелами фінансування, визначеними законодавством, у державному і місцевих бюджетах.
Для підприємств, незалежно від форм власності, або фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, витрати на охорону праці становлять не менш як 0,5% фонду оплати праці за попередній рік.
На підприємствах, що утримуються за рахунок бюджету, розмір витрат на охорону праці встановлюється в колективному договорі з урахуванням фінансових можливостей підприємства, установи, організації.
Переліком заходів та засобів з охорони праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2003 р. № 994, зокрема, передбачено забезпечення працівників спеціальним одягом, взуттям та засобами індивідуального захисту відповідно до норм, установлених законодавством про охорону праці та колективним договором або угодою (включаючи забезпечення мийними засобами та засобами, що нейтралізують небезпечну дію на організм або шкіру шкідливих речовин, у зв’язку з виконанням робіт, які не виключають можливості забруднення цими речовинами). Згідно з пунктом 2 цієї постанови обсяг і джерела фінансування витрат на охорону праці визначаються в колективному договорі або угоді.
З урахуванням викладеного, а також оскільки Типові галузеві норми безоплатної видачі спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту робітникам і службовцям установ охорони здоров’я та соціального забезпечення медичних науково-дослідних установ та учбових закладів, виробництв бактеріальних і біологічних препаратів, матеріалів, учбових наочних посібників по заготівлі, вирощуванню та обробці медичних п’явок визнано такими, що не застосовуються на території України згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18.12.2017 р. № 1022-р, питання щодо безкоштовної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту, в тому числі медичним працівникам, доцільно вирішувати в колективному договорі або угоді.
Джерело: Управління Держпраці
