Якщо працівник перебуває в укритті під час повітряної тривоги та не має можливості продовжувати там свою роботу, то, відповідно до статті 113 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП), для такого працівника має бути оформлений простій.
Згідно з вимогами статті 113 КЗпП, час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу). На умовах, передбачених у колективному договорі, оплата за час простою може здійснюватися у більшому розмірі (ст. 9-1 КЗпП, ст. 15 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці»).
Читайте також: Чи проводиться атестація робочих місць, коли на підприємстві оголошено простій?
Керівники державних органів, підприємств, установ та організацій, що фінансуються або дотуються з бюджету, до припинення чи скасування воєнного стану в Україні в межах фонду заробітної плати, передбаченого у кошторисі, можуть самостійно визначати розмір оплати часу простою працівників, але не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові тарифного розряду (посадового окладу) — постанова Кабінету Міністрів України від 07 березня 2022 року № 221 «Деякі питання оплати праці працівників державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, що фінансуються або дотуються з бюджету, в умовах воєнного стану».
За час простою, коли виникла виробнича ситуація, небезпечна для життя чи здоров’я працівника або для людей, які його оточують, і навколишнього природного середовища не з його вини, за ним зберігається середній заробіток. Зазначене положення статті 113 КЗпП має застосовуватись саме у разі виникнення виробничої ситуації.
Читайте також: Робота під час повітряної тривоги: поширені запитання
У разі коли під час перебування в укритті у працівника зберігається можливість виконувати його робочі завдання, то впроваджувати простій немає підстав чи потреби, а оплата праці повинна здійснюватися на загальних підставах.
Джерело: Управління Держпраці
