Протруювання насіння — нанесення пестицидів на насіннєвий та садивний матеріал для захисту насіння і рослин від ураження й пошкодження шкідливими організмами. Застосовується переважно проти хвороб.
Хімічний метод захисту рослин полягає у застосуванні пестицидів хімічного синтезу (хімічних засобів захисту рослин), які здатні викликати загибель різноманітних видів шкідливих організмів або порушувати їх розвиток.
Для уникнення можливого негативного впливу пестицидів на людину і навколишнє середовище, необхідно суворо дотримуватись правил техніки безпеки при роботі з ними, що викладені в Законі України «Про пестициди і агрохімікати» від 02.03.1995 р. № 87/95-ВР та Державних санітарних правил «ДСП 8.8.1.2.001-98 «Транспортування, зберігання та застосування пестицидів у народному господарстві», затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 03.08.1998 р. № 1.
Процес протруювання насіння в господарствах організовують на спеціальних майданчиках під навісом (пункти протруювання) із застосуванням спеціальних машин для протруювання як вітчизняних, так і зарубіжних марок або в спеціальних приміщеннях відповідно до відомчих інструкцій, погоджених МОЗ. Майданчик, на якому проводять протруювання, має бути розташований не ближче ніж за 200 м від житлових та тваринницьких приміщень, зерносховищ, комор, водойм, пасовищ тощо.
Для протруювання насіння комплектують спеціальну бригаду працівників, яких готують та забезпечують необхідними засобами індивідуального захисту відповідно до установлених норм і правил.
Забороняється використовувати для протруювання насіння ртутьорганічні пестициди.
Необхідно здійснювати вологе протруювання посівного матеріалу з використанням плівкоутворюючих препаратів. Сухе протруювання не допускається.
Відкривати тару, заправляти машини пестицидами слід обережно, аби не допустити розсипання (розливання) препаратів. Під час роботи машин постійно стежать, аби не була порушена їхня герметизація і пил препарату не виходив назовні. Протруєне насіння із протруювача має механічно подаватись безпосередньо у зернонавантажувачі сівалок або у непошкоджені з цупкої тканини мішки з написами: «Протруєно» чи «Отруйно», які потім одразу механічно зашивають.
Видавати протруєне насіння для сівби потрібно лише з письмового дозволу керівника господарства або особи, що його заміщає, з обов’язковим обліком у спеціальному журналі.
Протруєне насіння транспортують на поле лише у зашитих (міцно зав’язаних) мішках спеціальним транспортом, або в бункері зернозавантажувача, який герметично й надійно закривається. Вивантажувальний шнек зернозавантажувача має бути забезпечений справним рукавом такої довжини, аби унеможливити розсипання протруєного насіння під час завантаження сівалок.
Забороняється перевезення людей разом із протруєним насінням.
Для сівби протруєного насіння слід користуватися тільки справними сівалками. Кришка насіннєвого ящика повинна бути весь час щільно закрита. Не допускається вирівнювати рівень протруєного насіння у сівалці руками, для цього використовуються дерев’яні лопатки.
Після закінчення робіт протруювачі, зернозавантажувачі сівалок, сівалки й тару знезаражують. Для цього відповідну машину або транспортний засіб поміщають на спеціальний майданчик, за допомогою струменю води змивають залишки препарату з її робочих органів. До того ж забруднену препаратами воду слід збирати у спеціальній ямі, де вона буде знезаражена.
Категорично забороняється змішувати протруєне насіння з не протруєним, здавати його на хлібоприймальні пункти, використовувати в якості харчового продукту, корму сільськогосподарських, домашніх тварин і птиці.
Джерело: Управління Держпраці
