Проєкт Трудового кодексу України (далі — ТК) покликаний модернізувати трудове законодавство, адаптувати його до сучасних умов ринку праці та європейських стандартів. Однак, низка положень викликає питання як серед юристів, так і серед роботодавців і працівників.
Голова Комітету НААУ з питань трудового права Вікторія Поліщук зазначила, що Україна має імплементувати найкращі європейські практики для забезпечення справедливих та прозорих умов праці. І це має вирішити ТК. водночас його проєкт не відповідає європейським вимогам в частині регулювання робочого часу та відпустки, а також антидискримінації. Крім цього, неповною мірою регулюються питання гнучких форм праці, недостатньо чітко прописані механізми для розвитку колективних переговорів між профспілками та роботодавцями, зменшується роль профспілок.
Про правонаступництво у трудових відносинах розповіла член Центру трудового права та соціального забезпечення Вищої школи адвокатури Ірина Шапошнікова. На її погляд слід удосконалити регулювання наслідків невиконання обов’язків відчужувачем або набувачем для корпоративної угоди (транзакції), розтлумачити поняття «збереження виду економічної діяльності», налагодити комунікацію між відчужувачем та набувачем щодо заходів, які будуть стосуватися працівників.
Читайте також: Усі роботодавці мають виконати нормативи робочих місць для працівників з інвалідністю
Передбачити у ТК чіткі межі застосування загального та спеціального законодавства запропонувала членкиня центру Наталія Кохан. Адвокатка окреслила правові основи забезпечення права на працю у проєкті ТК, засади та правові принципи регулювання трудових відносин, та особливості регулювання для окремих категорій працівників. Аналізуючи право на свободу об’єднання, вона вказала, що доцільно його розглядати через призму п. 5 ч. 1 Європейської соціальної хартії, яка гарантує усім працівникам та роботодавцям право на свободу об’єднання у національні або міжнародні організації для захисту своїх економічних i соціальних інтересів. У цьому аспекті варто доповнити проєкт ТК гарантіями забезпечення права працівників і роботодавців на свободу об’єднання, а саме: гарантувати право на об’єднання через можливість створення організацій, на принципі добровільності під час вступу в організацію та виходу з неї.
Членкиня Ради Комітету НААУ з питань трудового права Ганна Лисенко проаналізувала главу 5 «Припинення трудового договору», зазначивши, що загалом проєкт спрямований на деталізацію процесів звільнення, захищає права працівників та інтереси роботодавця, закриває чимало питань, які не прописані в чинному КЗпП.
Зокрема, проєкт містить визначення дня звільнення як останнього дня фактичного виконання працівником трудових обов’язків або першого робочого дня після лікарняного чи відпустки. Приділяється увага правильності оформлення наказів про звільнення: у ньому повинні зазначатися фактичні обставини, що стали причиною звільнення, підстава, за якою припиняються трудові відносини, з посиланням на відповідну статтю (частину, пункт) кодексу, закону. Розписано процедури звільнення за систематичні (повторні) порушення трудових обов’язків (факт порушення фіксується роботодавцем шляхом складання акта в довільній формі).
Також визначено порядок дій у разі поновлення працівника на посаді за рішенням суду та у разі набрання законної сили рішенням суду апеляційної чи касаційної інстанції, яке скасовує судове рішення про поновлення працівника на роботі.
Добірка основних документів з охорони праці і пожежної безпеки для підприємства
Для довідок: 0 (800) 219-977 • E-mail: info@mediapro.com.ua
Спікерка зазначила, що у тексті проєкту було враховано чимало позицій Верховного Суду, які сьогодні усувають прогалини в регулюванні трудових відносин.
Але, на думку Г. Лисенко, проєкт потребує доопрацювання, оскільки не містить визначень деяких понять, які вживаються у статтях, має розбіжності між нормами та не регулює всі аспекти відносин між роботодавцем та працівником.
Водночас, проєкт містить нове поняття «причини економічного, технологічного, структурного чи організаційного характеру», через які роботодавець може звільнити працівника за скороченням чисельності або штату в разі ліквідації роботодавця — юридичної особи, припинення фізичною особою функцій роботодавця або відмови працівника від продовження роботи у зв’язку зі зміною умов праці та від переведення на іншу роботу.
Членкиня центру Анастасія Якімова розповіла про протидію дискримінації. Проєкт передбачає заборону будь-якої дискримінації у сфері трудових відносин. Визначені форми економічного та психологічного тиску, права та обов’язки працівників, зокрема право на рівні можливості та рівне ставлення до працівника під час вирішення питання щодо працевлаштування, оплати за працю рівної цінності, професійного зростання або звільнення; право на повагу до його гідності й честі, конфіденційність персональних даних та їх захист; повага гідності, честі та інших особистих прав працівника. Також окреслено релігійний компонент у трудових відносинах, обов’язок інформування сторін та суб’єкти протидії дискримінації в контексті розгляду та вирішення трудових спорів згідно зі статтями 225, 226, 227, 232.
Телефонна консультація з охорони праці і пожежної безпеки
Для довідок: 0 (800) 219-977 • E-mail: info@mediapro.com.ua
Член Ради Комітету НААУ з питань трудового права Дмитро Навроцький зупинився на змінах, які стосуються звільнення керівника (директора) юридичної особи. Адвокат відзначив, що проєктом це питання регламентується недостатньо. Спірні питання також можуть бути не врегульовані й у трудовому договорі.
Джерело: Бухгалтер.ua
