
Забороняється необґрунтована відмова у прийнятті на роботу, тобто відмова без будь-яких мотивів або з підстав, що не стосуються кваліфікації чи професійних якостей працівника, або з інших підстав, не передбачених законом.
На вимогу особи, якій відмовлено в прийнятті на роботу, власник або уповноважений ним орган, фізична особа, яка використовує найману працю, зобов’язані письмово повідомити про причину такої відмови, яка має відповідати частині першій цієї статті. Будь-яке пряме або непряме обмеження трудових прав при укладенні, зміні та припиненні трудового договору не допускається. Вимоги щодо віку, рівня освіти, стану здоров’я працівника можуть встановлюватися законодавством.
Відповідно до ч. 3 ст. 26 Кодексу законів про працю України, при прийомі на роботу не встановлюються випробування для працівників з інвалідністю, направлених на роботу відповідно до рекомендації медико-соціальної експертизи. Звертаємо увагу!
При укладенні трудового договору в період дії воєнного стану умова про випробування працівника під час прийняття на роботу може встановлюватися для будь-якої категорії працівників. (ч. 2 ст.2 Закону України від 5 березня 2022 року № 2136-IX “Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану”).
Читайте також: Нагадування від Держпраці про компенсацію за облаштування робочого місця для людини з інвалідністю
Там, де працівником або роботодавцем виявлені перешкоди для повноцінної інклюзії особи з інвалідністю, повинні бути:
- узгоджені потенційні рішення для їх усунення або уникнення (розумного пристосування робочого місця), враховуючи рекомендації МСЕК, зазначені в ІПР, та рішення, якому віддає перевагу конкретна особа з інвалідністю;
- вжиті заходи з розумного пристосування робочого місця, якщо вони не накладають на роботодавця непропорційного чи невиправданого тягаря. Якщо ж заходи з розумного пристосування робочого місця особи з інвалідністю становлять для роботодавця непропорційний чи невиправданий тягар, то він може їх реалізувати повністю або узгодити з особою з інвалідністю інше рішення.
Відмова або небажання роботодавця виконувати вищезазначені кроки буде розглядатися як відмова у забезпеченні розумного пристосування робочого місця.
При цьому слід мати на увазі, що, відповідно до Конвенції ООН про права осіб з інвалідністю, відмова в розумному пристосуванні є однією з форм дискримінації.
Добірка основних документів з охорони праці і пожежної безпеки для підприємства
Для довідок: 0 (800) 219-977 • E-mail: info@mediapro.com.ua
«Дискримінація за ознакою інвалідності” означає будь-яке розрізнення, виключення чи обмеження з причини інвалідності, метою або результатом якого є применшення або заперечення визнання, реалізації або здійснення нарівні з іншими всіх прав людини й основоположних свобод у політичній, економічній, соціальній, культурній, цивільній чи будь-якій іншій сфері. Вона включає всі форми дискримінації, у тому числі відмову в розумному пристосуванні» (стаття 2 Конвенція ООН про права осіб з інвалідністю).
Джерело: Управління Держпраці