Позивач звернувся до суду із позовом до роботодавця про відшкодування моральної шкоди, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що, працюючи у шкідливих умовах, він отримав професійне захворювання і 2004 року висновком медико-соціальної експертної комісії йому було встановлено третю групу інвалідності.
Місцевий суд задовольнив позов і присудив відшкодування шкоди за рахунок підприємства, а суд апеляційної інстанції залишив це рішення без змін. У касаційній скарзі роботодавець послався на те, що він не є належним відповідачем у справі, оскільки обов’язок відшкодувати моральну шкоду покладено на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.
Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до підпункту «е» п. 1 ч. 1 ст. 21 Закону України від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» у редакції, чинній до 20 березня 2007 року, у разі настання страхового випадку Фонд зобов’язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров’я <…>.
Однак внаслідок внесення змін до законодавства це право було скасоване. Разом з тим у Рішенні від 8 жовтня 2008 року № 20-рп/2008 Конституційний Суд України вказав на те, що право громадян, які є потерпілими від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки ст. 1167 ЦК України та ст. 2371 КЗпП України їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок роботодавця. Велика Палата ВС зауважила, що у згаданому рішенні Конституційний Суд України не встановлював ретроспективну дію законодавства і обов’язок роботодавця відшкодувати моральну шкоду, отже, відповідні спори повинні вирішуватися на підставі норм права (Закон № 1105-XIV) які були чинними на момент виникнення в потерпілого права на її відшкодування. Право на відшкодування моральної шкоди внаслідок професійного захворювання настає з дня первинного встановлення МСЕК потерпілому стійкої втрати працездатності.
Із повним текстом постанови Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2019 року у справі № 210/3177/17 (провадження № 14-288цс19) можна ознайомитися за посиланням.
Джерело: Судова влада України
