До виробничо-практичного журналу «Охорона праці і пожежна безпека» (ОППБ) звернулася читачка із запитаннями, що стосуються надання Фондом соціального страхування України послуг людині, яка отримала виробничу травму, а зараз має проблеми зі здоров’ям. Адже свого часу вона сама отримала виробничу травму, в результаті було складено акт за формою Н–1 та виплачено допомогу по тимчасовій непрацездатності. Через 4 місяці після страхового випадку працівницю було звільнено на підставі п. 2 ст. 36 КЗпП України і на сьогодні вона має офіційний статус безробітної. Із проханням надати роз’яснення щодо окремих питань редакція звернулася до в. о. директора виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України Сергія Нестерова.
Пане Сергію, розкажіть, будь ласка, які послуги та за яких умов може оплатити Фонд соціального страхування України?
Фонд соціального страхування України здійснює реалізацію державної політики у сферах соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, медичного страхування. У кожному із зазначених випадків передбачено страхові виплати безпосередньо потерпілим або особам, які мають право на страхові виплати в разі втрати годувальника. Також одним із основних завдань страхування від нещасних випадків на виробництві, покладених на
Фонд відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23 вересня 1999 р. № 1105-XIV, є відновлення здоров’я та працездатності потерпілих на виробництві від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.
Виплати, які здійснює Фонд у разі настання страхового випадку:
1. Допомога в зв’язку з тимчасовою непрацездатністю до відновлення працездатності або встановлення інвалідності. Виплачується в розмірі 100 % середнього заробітку, починаючи з 6-го дня непрацездатності, компенсація втрати заробітку за перші 5 днів непрацездатності фінансується за рахунок роботодавця.
2. Одноразова допомога в разі стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого. Право потерпілого на отримання настає з дня встановлення медико-соціальною експертною комісією (далі — МСЕК) стійкої втрати професійної працездатності.
Одноразова допомога потерпілому визначається відповідно до ступеня втрати професійної працездатності, виходячи з 17 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день настання права потерпілого на страхову виплату.
У разі погіршення здоров’я потерпілого внаслідок раніше одержаного каліцтва або професійного захворювання, пов’язаного з виконанням трудових обов’язків, при встановленні йому МСЕК вищого ступеня стійкої втрати професійної працездатності відносно попереднього обстеження, одноразова допомога не призначається.
Якщо комісією з розслідування нещасного випадку встановлено, що ушкодження здоров’я настало не лише з причин, що залежать від страхувальника, а й унаслідок порушення потерпілим нормативних актів про охорону праці, розмір одноразової допомоги підлягає зменшенню, але не більш як на 50 %. Відсоток зменшення розміру одноразової допомоги визначається рішенням комісії з питань охорони праці підприємства, а якщо вона не створена — комісії з питань вирішення спорів при управлінні (відділенні) Фонду.
У разі смерті потерпілого виплачується одноразова допомога його сім’ї у сумі, що дорівнює 100 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день настання права на страхову виплату, та одноразова допомога кожній особі, яка перебувала на його утриманні, а також на його дитину, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після смерті потерпілого, у сумі, що дорівнює 20 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день настання права на страхову виплату.
3. Щомісячна страхова виплата в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого. Право потерпілого на отримання настає з дня встановлення МСЕК стійкої втрати професійної працездатності.
Щомісячна страхова виплата встановлюється відповідно до ступеня втрати професійної працездатності та середньомісячної заробітної плати потерпілого перед настанням страхового випадку.
При цьому максимальний розмір щомісячної страхової виплати не повинен перевищувати 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на дату настання права на страхову виплату.
Мінімальний розмір призначеної щомісячної страхової виплати потерпілому у перерахунку на 100 % втрати професійної працездатності не може бути меншим за прожитковий мінімум, встановлений для працездатних осіб, на дату настання права на страхову виплату.
4. Страхова виплата потерпілому в розмірі його середньомісячного заробітку при тимчасовому переведенні його на легшу нижчеоплачувану роботу.
За потерпілим, тимчасово переведеним на легшу нижчеоплачувану роботу, зберігається його середньомісячний заробіток на строк, визначений лікарсько-консультативною комісією, або до встановлення стійкої втрати професійної працездатності…
Переконайтеся, що ви передплатили журнал і вся необхідна інформація є під рукою!
