Проект групи компаній «МЕДІА-ПРО»
Отримувати новини

Новини

Повернутися до переліку новин

Очільник Держпраці Віталій Сажієнко зустрівся з журналістами інтернет-видання “Мінфін”

Як відбуваються перевірки з питань виявлення неоформлених трудових відносин, кого інспектують в першу чергу та яка відповідальність передбачена за одного незадекларованого працівника – про це Віталій Сажієнко розповів у інтерв’ю журналістам “Мінфін”.

Про перші результати перевірок на тіньову зайнятість

– З 1 липня Держпраці почала перевірки з виявлення неоформлених працівників. Які перші результати?

– З початку кампанії ми розпочали 2702 перевірки і виявили 9680 неоформлених працівників. Перед початком інспекційної кампанії впродовж півроку наші інспектори проводили роз’яснювальну роботу, інформували роботодавців та працівників про переваги роботи «в білу».

В результаті усіх цих заходів за 2021 рік ми отримали майже 96,7 тис. нових офіційно працевлаштованих. З 4711 із них укладено трудові договори у ході перевірок, а із 92 тис. осіб — під час інформаційної кампанії. Тобто усі ці люди раніше працювали неофіційно, а тепер зареєстровані у Пенсійному фонді, за них сплачується єдиний соціальний внесок та податок на дохід фізичних осіб.

– Які галузі лідирують за кількістю неоформлених працівників?

– Кількість неформально зайнятого населення у першому півріччі 2021 року, за даними Держстату, становила майже 3 млн осіб. З них 1,3 млн — у сільському господарстві, 501,2 тис. — в будівництві та 462,6 тис. — в оптовій і роздрібній торгівлі. До лідерів з неформальної зайнятості з кількістю неофіційно влаштованих працівників понад 100 тис. осіб також належать промисловість, транспорт, поштова та кур’єрська діяльність.

Але «тіньова» зайнятість скорочується. Порівнюючи з початком 2020 року, кількість неофіційно працевлаштованих зменшилася на 495 тис. осіб. Тим не менше, кожен п’ятий українець і досі працює в «тіні».

Як Держпраці знаходить компанії, в яких працюють без офіційного працевлаштування

– Як ви «вираховуєте» компанії, які не бажають переносити стосунки з персоналом в офіційну площину?

– У подоланні незадекларованої праці один, як кажуть, в полі не воїн. У цьому напрямі ми тісно співпрацюємо з податковою службою та Пенсійним фондом. Завдяки доступу до їхніх інформаційних баз ми маємо змогу співставляти та аналізувати дані. Таким чином ми виявляємо роботодавців, які із високою ймовірністю використовують незадекларованих працівників, і вносимо їх до плану перевірок.

На практиці це виглядає приблизно так. У звітах податкової ми бачимо компанію із значними обсягами виробництва і мільйонними оборотами. А от згідно даних Пенсійного фонду у ній працює тільки, скажімо, троє співробітників. Або інший приклад: у податковій на підприємство зареєстровано 12 реєстраторів розрахункових операцій (РРО), а кількість офіційно оформлених працівників всього 4. Такі невідповідності, зрозуміло, самі собою наштовхують на підозри.

Червоним сигналом для інспекторів також є ситуація, коли на підприємстві переважна більшість співробітників працюють за цивільними договорами. Особливо насторожують випадки, коли на таких умовах працюють, наприклад, водії чи продавці, при чому не рік-два, а десять, а то й більше.

Насправді критеріїв відбору підприємств до категорії ризикових багато. Ми постійно розширюємо коло інформації, яку долучатимемо до аналізу ризиків використання незадекларованої праці.

– Як обираєте кандидатів на проведення позапланових перевірок?

– У нас є відповідні методики інспекторів, у яких визначено чіткий порядок дій в таких випадках. Але скажу — будь-яка достовірна інформація про те, що той чи інший роботодавець використовує незадекларовану працю, може стати приводом для інспектування. Найчастіше це звернення громадянина. Наголошу — анонімні скарги ми не розглядаємо, а тільки ті, де є дані адресанта.

Також з інспекційним відвідуванням Держпраці може вийти до тих роботодавців, у яких інспектори проводили роз’яснювальну роботу, але позитивної динаміки у працевлаштуванні неоформлених працівників згодом не побачили.

– Як ви встановлюєте, що працівник дійсно не оформлений офіційно?

– Це складна історія, але у нас є різні методи. Інспектор праці перевіряє первинні кадрові і бухгалтерські документи, співставляє документальні дані із кількістю присутніх на робочих місцях. Відмовки — прийшов на стажування, в гості і т. ін. не проходять. Адже закон дозволяє допускати працівника до роботи тільки після його оформлення, про що, безумовно, має бути повідомлена податкова служба. В іншому випадку мова йде про незадекларовану працю.

Зрозуміло, що наші висновки мають мати під собою серйозну доказову базу, оскільки штрафи немалі і підприємці часто намагаються їх оспорити у судах.

– Більшість компаній все ж таки не наважуються напряму порушувати законодавство про працю, а оптимізують свої витрати через оформлення працівників приватними підприємцями. Як боретеся з такими псевдо-ФОПами?

– Сьогодні ми все ж концентруємося на головній проблемі — повністю неформальній зайнятості, тобто коли працівник взагалі не оформлений, не має жодних прав і за нього не сплачується жодних податків.

– Тіньова зайнятість означає тіньові зарплати, чи вживає відомство заходів для викорінення цього явища?

– Питання оподаткування доходів фізичних осіб виходить за межі повноважень Держпраці. Ми здійснюємо контроль за оформленням трудових відносин.

Про штрафи

– Скільки підприємству коштуватиме використання неофіційної праці, якщо це буде виявлено?

– Насамперед вноситься припис про усунення виявленого порушення. Тобто роботодавець має укласти з працівником трудовий договір і сплатити податки та ЄСВ за увесь час його роботи.

Крім того, до порушника застосовуються санкції. Звичайні штрафи для першої та третьої груп спрощеної системи оподаткування — наразі попередження, для решти суб’єктів — 10 мінімальних зарплат, тобто сьогодні 60 000 грн. Повторне порушення з неоформленим працівником вже каратиметься штрафом у 30 мінзарплат або 180 000 грн. При цьому для ФОПів у такому разі вже поблажок не буде.

Такі штрафи передбачені за кожного неоформленого працівника. Роботодавець має не тільки сплатити штраф, але й укласти трудовий договір із працівником. Цей факт інспектори праці відслідковують за допомогою реєстру застрахованих осіб.

– Як довго після такого інциденту порушник перебуває в зоні вашої особливої уваги?

– Якийсь час інспектори дійсно моніторять ситуацію із оформленням трудових договорів такого роботодавця. Так ми можемо швидко відреагувати, якщо у роботодавця після перевірки знову виникне спокуса звільнити працівників і перевести їх у «тінь».

– А відповідальність для неофіційно влаштованого працівника передбачена?

– Ні. Але не оформлені працівники вже покарані. У них немає ні державних гарантій, ні соціального захисту, ні гідних умов праці. Як правило, неоформлені трудові відносини закінчуються для працівника неочікуваним звільненням, невиплатою заробітної плати, а у разі втрати працездатності або роботи вони залишаються без будь-якої матеріальної допомоги.

– Яку суму штрафів було накладено на підприємства цього року?

– Упродовж 8 місяців цього року винесено 550 постанов про накладення штрафів на суму понад 154 млн гривень.

– Скільки штрафів оскаржується в судовому порядку?

– 2/3 постанов про накладення штрафних санкцій на суму 73 млн грн оскаржуються у судовому порядку. Це доволі очікувано. Адже якщо ми виявляємо на підприємстві не одного незареєстрованого працівника, а, скажімо, 10, то це штраф більше 0,5 млн грн. Зрозуміло, що підприємець буде намагатися оскаржити його.

Але дедалі частіше суди приймають нашу сторону — на користь суб’єктів господарювання приймаються рішення у 25% випадків.

Про права працівників: як перевірити легальність свого працевлаштування

– Зараз трудові книги перевели в електронні. Як працівнику перевірити — він працює офіційно чи ні?

– В першу чергу при працевлаштуванні необхідно звертати увагу на документальне оформлення трудових відносин. Працівник має обов’язково надати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, ідентифікаційний код, відомості про трудову діяльність, а також написати заяву про прийняття на роботу. Після цього роботодавець видає наказ про прийняття працівника на роботу, з яким працівника мають ознайомити під підпис.

Якщо щось відбувається не так, це дає підстави для сумніву. З’ясувати це питання можна, звернувшись у Пенсійний фонд із запитом про наявність повідомлення про прийняття на роботу. Якщо таке повідомлення відсутнє, роботодавець не оформив належним чином трудові відносини.

– Якщо перевірка свого статусу у Пенсійному фонду дала негативний результат чи є інші порушення, кому про них розповісти?

– Якщо працівник вважає, що його трудові права порушуються, він може звернутися до Держпраці або її територіальних органів. Це можна зробити письмово, в електронному вигляді, на особистому прийомі або зателефонувавши на урядову «гарячу» лінію. Таке звернення буде підставою для проведення інспекційного відвідування.

Порада незадекларованим працівникам: якщо ви знаєте, що працюєте неофіційно — звертайтеся, коли ви ще працюєте. Після того, як ви втратите цю роботу, довести факт її виконання буде набагато складніше.

Чому в Україні великий відсоток тіньової зайнятості

– Які б ви виділили основні перешкоди для детінізації найманої праці?

– Головні причини існування незадекларованої праці можна умовно об’єднати у три групи: причини з боку працівників, роботодавців і держави.

Працівники банально можуть бути необізнаними з процедурою офіційного оформлення трудових відносин. Але найчастіше таким чином намагаються збільшити дохід за рахунок уникнення сплати податків.

Те ж саме стосується і роботодавців — правова необізнаність та економія на витратах на робочу силу.

З боку держави причини лежать переважно в законодавчій площині. Вимоги законодавства не завжди відповідають реаліям ринку праці, а суперечливість норм у окремих нормативних актах створюють плутанину та правові колізії. Не йде на користь і забюрократизованість процедур адміністрування підприємницьких та трудових відносин, звітності тощо. Також є проблема у недостатньому рівні соціального захисту — йдеться про те, що розміри допомог не мотивують до сплати внесків і т.ін.

Про контроль

– Це не перша кампанія масової перевірки підприємств на предмет легального працевлаштування. Чим вона відрізняється від попередніх?

– Поточна інспекційна кампанія є більш підготовленою, організованою і структурованою. Доступи до інформаційних баз інших державних органів дозволяють робити інспекційні відвідування більш таргетовано. Тобто не тривожити зайвий раз законослухняних роботодавців.

Результати свідчать самі за себе — 80% перевірених роботодавців використовують незадекларовану працю.

– Скільки часу триватиме активна фаза перевірок і як після їх завершення працюватимете з підприємствами?

– Інспекційна кампанія триватиме до 1 жовтня. Але це не означає, що контроль на цьому припиниться. Ми будемо і надалі слідкувати за підприємствами. У першу чергу, звісно, за тими, де були виявлені неоформлені працівники і під час інспекційної кампанії суттєво зріс штат.

Якщо фіксуватимемо «відтік» зареєстрованих працівників після закінчення перевірки, інспектуватимемо повторно.

– Яких результатів очікує відомство від проведення перевірок?

– Насамперед ми очікуємо зростання офіційного працевлаштування. На скільки — точно сказати важко, але, з огляду на сьогоднішні результати кампанії, можна прогнозувати збільшення кількості офіційно працевлаштованих.

Джерело: Мінфін



Розсилка новин