Основні норми нарахування та оплати «лікарняних»
Для визначення розрахункового періоду, тобто тих місяців, за які беруться виплати, діють такі правила:
– працівник працював рік і більше: 12 місяців, які передують місяцю початку хвороби;
– працівник у трудових відносинах менше року: кількість повних відпрацьованих календарних місяців, а саме з першого до першого числа;
– у працівника не набирається одного повного календарного місяця трудових відносин: розрахунковий період — це фактично відпрацьований час (від дати початку трудового договору);
Читайте також: Коли можна отримати «лікарняний» без візиту до лікаря
– працівник захворів у свій перший робочий день: розрахункового періоду не буде і оплата «лікарняних» проводитиметься на основі встановленого йому посадового окладу.
Для того, щоб нарахування «лікарняних» було правильним, до розрахункового періоду не зараховуються календарні дні, які через поважні причини були не відпрацьовані. А саме, з розрахункового періоду виключаються дні:
– відпустки без збереження зарплати;
– «лікарняні»;
– відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами;
– відпустки для погляду за дитиною до досягнення нею 3 чи 6-річного віку;
– призупинення дії трудового договору у зв’язку з агресією рф;
– період, впродовж якого працівник проходив військову службу.
Домедична допомога при термічних опіках — пам’ятка від журналу «Охорона праці і пожежна безпека»
Які доходи не потрібно включати в розрахунок
Для того щоб розрахунок «лікарняних» був правильним, не потрібно включати в розрахунок такі доходи:
1) оплата перших 5 днів тимчасової непрацездатності (за рахунок установи);
2) оплата днів тимчасовій непрацездатності за рахунок ПФУ;
3) допомога по вагітності та пологах;
4) виплати, які нараховані за місяці, які виключені з розрахункового періоду;
5) виплати, на які не нараховувався ЄСВ.
Читайте також: Чи треба оплачувати «лікарняний» працівникові, якщо він в цей час працював?
Джерело: Бухгалтер.ua
