ЗАПИТАННЯ
Чи можна не оплачувати «лікарняний» працівникові, якщо він ходив на роботу у дні «лікарняного»? Які документи потрібно мати роботодавцеві для відмови в оплаті? Чи фіксується десь час звернення до лікаря?
ВІДПОВІДЬ
Сьогодні у разі створення медичного висновку електронний лікарняний сформується за замовчуванням. Тож в окремих випадках працівники, для яких було створено е-лікарняний, можуть продовжувати роботу. Так відбувається, наприклад, коли працівник відвідав лікаря для консультації або проведення діагностики, однак фактично не втратив працездатність. За такими е-лікарняними допомога по тимчасовій втраті працездатності не призначається, адже працівник продовжував роботу і не втрачав заробіток за цей період. Тож звернення до лікаря фіксується створенням медичного висновку.
Читайте також: Які є вимоги щодо відпочинку та перерви на харчування для сторожа
Частиною 1 ст. 12 Закону України від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі — Закон № 1105) визначено право громадян на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, яке виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи час випробування та день звільнення), зайняття підприємницькою та іншою діяльністю, якщо інше не передбачено законом.
Згідно з ч. 1 ст. 15 Закону № 1105 допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі страхових виплат, які повністю або частково компенсують втрату заробітної плати (доходу).
Отже, якщо працівник під час свого «лікарняного» перебував на роботі, за що отримав зарплату, яка підтверджується табелем та відомостями про нарахування та виплату, то допомога по тимчасовій непрацездатності не призначається. Оскільки лікарняний — це допомога працівнику за невідпрацьований час, а працівник працював і отримав зарплату, то одночасне отримання зарплати і допомоги не передбачено чинним законодавством.
Читайте також: Скільки днів відпочинку надається працівникам-донорам у разі здавання крові у період щорічної відпустки?
Отже, якщо працівник звернувся до лікаря, бо почувався погано, але наступного дня знову вийшов на роботу, оскільки не збирався на лікарняний, то підтвердженням того, що він працював, є табель та нарахована йому зарплата. І через це не може бути оплачений е-лікарняний, бо «лікарняний» — це компенсація втрати заробітку, а у працівника її не було. Тому потрібно, після отримання е-лікарняного, працівнику написати пояснювальну на кшталт: «Я, ім’я по та прізвище, такого то числа (дата) звернувся до лікаря, бо почувався погано, але наступного дня вийшов на роботу, оскільки не планував відкривати лікарняний / не знав, що лікар відкрив лікарняний».
Читайте також: В яких випадках роботодавець має скоротити робочий час через шкідливі умови праці?
На підставі наданої працівником пояснювальної записки оформлюється рішення / протокол / наказ відповідно до того, хто є відповідальним: уповноважена особа / комісія / директор про відмову у призначенні допомоги з тимчасової непрацездатності, приблизно такого змісту: «Керуючись ч. 1 ст. 15 Закону № 1105, НАКАЗУЮ: відмовити (ім’я та прізвища працівника, його посада), у призначенні допомоги з тимчасової непрацездатності за електронним лікарняним №__ від__ у зв’язку з відсутністю втрати заробітку (доходу). Підстава: заява ім’я та прізвище працівника від__, табель обліку робочого часу, відомість виплати зарплати».
Оформлення всіх вказаних вище документів є підставою для відмови роботодавцем у оплаті лікарняного працівнику.
Зазначимо, що рішення / протокол / наказ є підставою і для відмови в наданні допомоги за перші п’ять календарних дні за рахунок роботодавця, і для відмови у виплатах починаючи з 6-го дня за рахунок ПФУ.
Читайте також: Яка тривалість робочого часу і відпочинку під час воєнного стану в Україні
Джерело: ProPodatki
