Контроль і спостереження за безпечним станом хвостосховищ і шламосховищ

Нагадаємо, що хвостосхо́вище (шламосховище) є великою гідротехнічною спорудою, яка призначена для накопичення, зберігання і поховання (як варіант — з метою вторинної переробки) відходів гірничодобувного, гірничо-збагачувального, хімічного, нафтохімічного та інших виробництв.

Натурні спостереження на хвостосховищах і шламосховищах повинні включати візуальні та інструментальні спостереження.

Для безпечної експлуатації хвостосховищ і шламосховищ під час візуальних спостережень необхідно відповідальним посадовим особам підприємств контролювати:

• відповідність зведених гребель і дамб проекту робіт з підготовки основи і чаші хвостосховища;
• стан укосів, берм і гребеня дамб (гребель) та їх берегових примикань: наявність негативних явищ (просідань, тріщин, переміщень, обвалів);
• стан дренажних пристроїв: наявність підпору, замулювання, просідань, провалів ґрунту і виходів води по трасі дренажу, заболочування, руйнування лотків і колодязів, промерзання дренажу або дренажних випусків;
• стан водоприймальних і водоскидних споруд: наявність тріщин і раковин в стінках споруд, течі в стиках стінок споруд, корозії металоконструкцій, готовність споруд до скидання паводкових вод;
• стан доступних для огляду частин КВА: наявність кришок, погнутості оголовок, нумерації;
• стан укосів, берм і облицювань каналів, наявність під ними вимоїн, розкриття швів, заростання і замулювання.

Під час інструментальних спостережень повинні проводитися:

• щоденне вимірювання рівня води в хвостосховищі або шламосховищі;
• періодичний геодезичний (маркшейдерський) контроль за осіданнями і зміщеннями споруд та їх основ, а також за геометричними параметрами споруд;
• виміри положення рівня фільтраційних вод у тілі дамби хвостосховища або шламосховища і рівня підземних вод в основі споруд;
• вимір витрат фільтраційних вод.

При огляді споруд протяжністю більше ніж 3 км працівників необхідно забезпечувати транспортними засобами, а також мобільними засобами зв’язку, радіус яких повинен забезпечувати стійкий зв’язок з диспетчером з будь-якої точки хвостового і шламового господарства.

У разі виявлення під час візуальних спостережень деформацій дамби, що не носять небезпечний характер (опади, просідання, тріщини, випинання окремих ділянок тіла або основи дамби), на ділянках деформації необхідно проводити тимчасові інструментальні спостереження до стабілізації або повного загасання виявленої деформації. У разі виявлення небезпечних деформацій повинні вживатися заходи з їх усунення.

Під час огляду горизонтальних дренажів необхідно контролювати:

• стан оглядових колодязів і траси трубчастого дренажу (наявність кришок на колодязях, руйнування стін, просідання ґрунту навколо колодязів і по трасі дренажу, наявність сторонніх предметів і підпору води в колодязі, виходи води фільтрації на земну поверхню);
• стан бетону, стиків і перфорації лотків відкритого дренажу, їх заростання;
• стан роботи автоматичних дренажних насосних станцій (наявність підпорів у колодязях, стан насосного устаткування).

Під час виявлення інструментальними спостереженнями зростаючих або незгасаючих в часі деформацій окремих ділянок дамб і гребель або їх основ необхідно негайно з’ясувати причину деформацій і розробити заходи щодо їх ліквідації.

Під час спостереження за режимом фільтрації і пороговим тиском там, де це передбачено проектом хвостосховища, повинні бути визначені:

• положення кривої депресії в тілі захисних споруд та в їх берегових межах;
• п’єзометричний тиск в основі споруд, в сполученнях з береговими і вбудованими спорудами;
• величини фільтраційних витрат на дренажних лініях, випусках з дренажу і дренажних колекторів;
• висота входу фільтраційного потоку в дренажні пристрої або виходу його на укоси захищаючих дамб;
• швидкість течії і винесення ґрунту фільтраційним потоком;
• хімічний склад і каламутність фільтраційних вод;
• рівні ґрунтових вод і їх хімічний склад на прилеглій до хвостосховища території;
• величина порогового тиску у водотривких елементах гребель, їх глинистих основах і в тілі упорної призми.

Для оцінювання можливого забруднення підземних вод і підтоплення прилеглої до хвостосховища території необхідно проводити виміри рівнів і відбір проб води на хімічний склад в наглядових свердловинах.

Спостереження за дотриманням технологічних норм намивання повинні включати:

• контроль за характеристиками вихідної пульпи і хвостів;
• контроль за відповідністю проекту діаметру і довжини пульповипусків і відстані між ними;
• контроль за правильністю подачі пульпи на карти намивання і розподілом намивного матеріалу по поверхні карти;
• контроль за дотриманням заданої в проекті інтенсивності намивання, товщини намивних шарів і часу відстою пляжу;
• контроль за запобіганням утворенню вимоїн у намитому ґрунті або застійних зон, де можливе відкладення дрібних фракцій.

Контроль за характеристиками вихідної пульпи повинен проводитися регулярно з періодичністю відповідно до проекту хвостосховища. При контролі повинно проводитись порівняння даних аналізів проб пульпи (консистенція, гранулометричний склад хвостів) з характеристиками в проекті хвостосховища.

Контроль за характеристиками пульпи і хвостів, що подаються на пляж, необхідно проводити вимірами витрат, відбором і аналізом проб пульпи з тих пульповипусків, що одночасно працюють під час відробітку та перевірки заданої проектом технології намивання.

Контроль якості намитого в дамбі ґрунту та стійкості його призми повинен включати визначення його фізико-механічних характеристик. Показники, що підлягають визначенню, зазначаються у паспорті геотехнічного контролю, який повинен входити до складу робочої документації або до технічних умов на зведення хвостосховища.

Для контрольних спостережень і вимірів під час намивання на хвостосховище повинні бути закріплені поперечні створи.

Незалежно від класу хвостосховища визначенню підлягають такі характеристики хвостів, намитих в упорні призми:

• гранулометричний склад;
• щільність хвостів;
• природна вологість.

Необхідність визначення вказаних характеристик, а також частота їх випробування визначаються проектом хвостосховища.

У наливних хвостосховищах під час нарощування дамби на повну висоту у бік нижнього б’єфу геотехнічний контроль за намиванням хвостів не потрібний, якщо це не передбачено проектом хвостосховища. Необхідно контролювати рівномірність заповнення хвостосховища, рівень і об’єм води у відстійному ставку.

Спостереження за заповненням місткості повинні включати:

• контроль за зміною рівня води в ставку хвостосховища по водомірній рейці;
• визначення об’ємів хвостів і води, накопичених у сховищі.

Для контролю за заповненням місткості не менше ніж одного разу на рік необхідно проводити геодезичну зйомку надводних і підводних відкладень хвостів і визначення об’ємів хвостів і води в хвостосховищах. У разі відхилення від проектного намивання хвостосховища роботи необхідно припинити.

Контроль якості освітленої води проводиться щомісяця періодичним відбором і аналізом проб води, що відбирається у водозабірного колодязя і з водоскидного колектора за межами сховища.

Відбір проб пульпи, хвостів на намитих пляжах, а також відбір проб води з дренажних колекторів допускається за наявності в ланці не менше двох працiвникiв.

П’єзометри необхідно захищати від засмічення закритими кришками, а від пошкодження — вкопаними в землю металевими або залізобетонними трубами більшого діаметру і підтримувати їх в робочому стані.

Металеві частини контрольно-вимірювальної апаратури повинні бути надійно захищені від корозії. На захисні оголовки, що виступають над поверхнею землі, або кришки колодязів незмивною фарбою необхідно наносити нумерацію КВА.

Джерело: Управління Держпраці