До кінця листопада великій кількості суб’єктів господарювання в суботньо-недільні дні належить закритися на карантин або працювати в обмеженому режимі. Усьому виною постанова КМУ від 11.11.2020 р. № 1100. Хто зможе, а хто не зможе працювати? Чим загрожує недотримання цих правил? Чи допоможуть місцеві рішення про відміну вихідних?
Карантинні вихідні
Усі регіони України до кінця року живуть і працюють в умовах протиепідемічних обмежень, що залишилися від помаранчевої зони карантину (п. 10 постанови КМУ від 22.07.2020 р. № 641; далі — Постанова № 641).
Додатково до них (з 14 по 30 листопада) додані дуже жорсткі карантинні обмеження вихідного дня (п. 15 Постанови № 641). Чому вихідного дня? Тому що період їх дії припадає на загальновизнані вихідні — суботу і неділю, а точніше (!) період з 00:00 суботи до 00:00 понеділка.
Два так звані карантинні вікенди 14–15 і 21–22 листопада вже пережиті. А оскільки ініціативу про його відміну парламент так і не підтримав (див. проект постанови ВРУ від 16.11.2020 р. № 4381), то карантин вихідного дня діятиме ще і 28–29 листопада.
Причому не виключено, що він буде продовжений. Сподіваємося, що про це Кабмін тепер попередить за тиждень. І вже заздалегідь до моменту карантину впорядкує законодавчі зміни відносно надання пільг бізнесу та підтримки громадян. Таке рішення прийняли парламентарі (див. проект постанови ВРУ від 17.11.2020 р. № 4320).
Хто і як працює
У суботньо-недільні дні листопада забороняється робота практично усіх суб’єктів господарювання (юросіб і ФОП), що здійснюють діяльність у сфері торгівлі, громадського харчування, побутового обслуговування і надання послуг, яка передбачає прийом відвідувачів. Якщо за характером своєї діяльності ви приймаєте відвідувачів, то в суботньо-недільні дні повинні припинити здійснювати таку діяльність.
Але є й винятки: суб’єкти господарювання (як юрособи, так і ФОП), які реалізують товари і надають послуги першої необхідності. Дивіться, що з цього вийшло.
Заклади громадського харчування (бари, ресторани, кафе тощо). Обслуговувати відвідувачів у залі заборонено. Проте працювати можуть, продаючи їжу на виніс або за допомогою адресної доставки. Це ж стосується і кіосків з продажу кави, а також будь-яких точок/зон харчування. Тільки на виніс.
Спортзали, фітнес-центри, басейни працювати не можуть, як і салони краси, а також інші об’єкти побутового обслуговування населення. Усе тому, що вони працюють безпосередньо з відвідувачами.
Розважальні заклади. Кінотеатри, музеї, театри, виставки на вихідних працювати не можуть. Крім того, заборонена робота установ культури, які проводять культурно-масові заходи: концерти, фестивалі.
АЗК і СТО. Їм можна. Єдине, на АЗС не повинні працювати фудзони, але їжу можна буде продавати на виніс. Причому в ці дні можна торгувати абсолютно всіма товарами з асортименту АЗС.
Аптеки, ветаптеки працюють з відвідувачами, тобто у звичайному режимі, з дотриманням заходів захисту від поширення захворювання, оскільки вони торгують дозволеними товарами.
Медпрактика (стоматологія, офтальмологія тощо) і ветеринарія працюють у звичайному режимі.
Продуктові магазини, супермаркети/гіпермаркети. Магазини, що продають продукти харчування і корми, працюють у звичайному режимі. Працювати, по суті, зможуть і ті супер/гіпермаркети, що реалізовують широкий спектр товарів, у яких площа під торгівлю продуктами харчування та іншими значимими товарами на території такого суб’єкта торгівлі складає 60% і більше.
Щоправда, є питання щодо дрібних торговців, які здійснюють одночасно торгівлю продуктами харчування і товарами, що не належать до цієї категорії (наприклад, тютюном, тютюновими виробами). Як насправді проводити розрахунок 60%? Швидше за все, перевіряючі у такому разі повинні орієнтуватися на площі, займані стелажами з дозволеною і недозволеною продукцією.
Торгові центри (ТРЦ). Прийом відвідувачів ТРЦ заборонений. Водночас робота закладів торгівлі, 60% площ яких займають продуктові магазини, дозволена. Тому виникає запитання: чи можна торгувати на території торгових центрів продуктовому магазину, якщо всі інші магазини закриті?
За змістом постанови продуктові та інші дозволені магазини можуть працювати і в торгових центрах. Однак наявний конфлікт між нормами.
Інші торговці, які не торгують значимими товарами або роблять це на площі, що займає менше 60%, в ці дні працювати з відвідувачами не можуть. Таким суб’єктам можна спробувати попрацювати онлайн із здійсненням адресної доставки. Щоправда, онлайн-торгівля або торгівля під замовлення дозволена не для всіх. Зокрема, під забороною вона для ФОП групи 1 і ФОП груп 2 та 3, що не мають під це відповідного КВЕД.
А хто це робити не бажає або не має права, повинен на вихідні закритися.
У такому разі поводитися з РРО в період перебування магазину на суботньо-недільному карантині слід так, як і в будь-який інший вихідний день. Для тих, у кого графік роботи був без вихідних, нагадаємо:
- жодних повідомлень у податкову про тимчасове припинення роботи торгової точки і тимчасове припинення використання РРО подавати не треба;
- Z -звіт за безрозрахункові карантинно-вихідні дні не друкуємо.
Відділення пошти. Можуть працювати у звичайному режимі. Тож суб’єкти господарювання, які можуть торгувати в ці дні тільки дистанційно, реалізувати адресну доставку зможуть без проблем.
Фінустанови. Робота банків і інших фінустанов дозволена. Хоча глава НБУ на своїй сторінці в Facebook рекомендує закривати незавантажені відділення і відділення, які знаходяться в торгових центрах та інших будівлях, закритих на карантин.
Тим, хто працює, слід приймати відвідувачів тільки в захисних масках, мати маркування дотримання належної дистанції в 1,5 м і проводити дезінфекцію.
З очевидного. Усім, хто не працює, а також працює з обмеженнями, треба донести цю інформацію до клієнтів (ч. 3 ст. 17 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 р. № 1023-XII). Наприклад, якщо ви не працюєте у вихідні, то треба при вході повісити табличку із зазначенням тимчасового режиму роботи.
Гарантії закритим на карантин
Усім суб’єктам господарювання, що закрилися на суботньо-недільні дні, ВРУ пообіцяла гарантії (див. проект постанови ВРУ № 4320, на нього ми посилалися вище). Крім того, нагадаємо: працюють норми, що дозволяють зменшити орендну плату у разі, якщо орендар у зв’язку з карантином не може в повному обсязі використовувати орендоване майно (п. 14 Перехідних положень ЦКУ).
Відповідальність
Якщо суб’єкт господарювання не дотримуватиметься обмежень (не припинить/не обмежить свою діяльність), то посадовій особі підприємства або самому ФОП загрожує адмінштраф за ст. 443 КУпАП. Розмір адмінштрафу — від 34 000 до 170 000 грн.
Накладають адмінштраф суди (ст. 221 КУпАП). А ось виявляти порушення і складати адмінпротоколи — справа працівників органів Нацполіції, Держпродспоживслужби, органів охорони здоров’я (п. 1 ст. 255 КУпАП), а також посадових осіб, уповноважених на це виконкомами місцевих рад (п. 2 ч. 1 ст. 255 КУпАП).
Врахуйте! Президент підписав Закон № 1000-ІХ, що розширює адмінвідповідальність за порушення правил карантину в ст. 443 КУпАП. Штрафуватимуть і громадян за ненадіту маску або маску, що не закриває ніс, якщо вони під час карантину перебувають у громадських будівлях, спорудах, громадському транспорті. Штраф у розмірі від 170 до 255 грн. Справи за такими порушеннями розглядатиме не суд, а виконкоми місцевих рад, Держпродспоживслужба і поліція.
Крім того, ст. 325 ККУ передбачена і кримінальна відповідальність до осіб, «карантинні» порушення яких спричинили або свідомо могли спричинити загибель людей або інші тяжкі наслідки. Санкція — позбавлення волі на термін від 5 до 8 років.
Місцеві рішення не указ
У деяких регіонах місцева влада, бойкотуючи карантин, визнала загальним рішенням суботу і неділю робочими днями. Тобто немає загальновизнаних вихідних — немає і карантину вихідного дня.
Проте такого роду рішення незаконні і додаткові обмеження карантину вихідного дня не відміняють. Адже в п. 15 постанови № 641 говориться не про вихідні дні, а про конкретний період часу, що охоплює час доби суботи і неділі.
Тож навіть маючи таке рішення місцевої влади, суб’єкти господарювання все-таки не повинні йти на поводі та ігнорувати заборони, перераховані в п. 15 Постанови № 641. Адже якщо не працівники, уповноважені місцевими радами, так працівники поліції або органів охорони здоров’я напевно складуть адмінпротокол. А там чекайте на штраф.
Не штрафонебезпечний протокол
Хоча, як показав досвід весняного карантину, оспорити адмінштраф у суді цілком реально. Головна причина — некоректно складений протокол. Найчастіше помилки пов’язані з тим, що в протоколі мають бути:
- посилання не лише на ст. 443 КУпАП, а й на конкретну норму Постанови № 641, яку порушив ФОП або посадова особа, ігноруючи обмеження на діяльність. Якщо такого посилання немає, то протокол є складеним неправильно і підлягає поверненню особі, що його склала, без розгляду (див. постанову Броварського міськрайонного суду Київської обл. від 20.03.2020 р. у справі № 361/1889/20);
- чітко зафіксовані суть правопорушення — дата, місце і час, а також обставини його вчинення.
Ще одна причина невизнання протоколу — складання його відносно особи, яка не може відповідати за це порушення. Відповідальними за порушення норм карантину вихідного дня є не будь-які особи (скажімо — продавці, перукарі або тренери), а тільки посадові особи або сам ФОП (див. постанову Зарічного районного суду м. Суми від 24.03.2020 р. у справі № 591/1712/20).
Тож будьте уважні і дотримуйтеся карантину!
Джерело: Податки & бухоблік
