31 жовтня в рамках інспекційної реформи критерії ступенів ризику для ще 10 сфер ухвалено Урядом. Серед них ядерна та радіаційна небезпека, містобудівна діяльність, освітня діяльність, що підлягає ліцензуванню, криптографічний захист та технічний запис інформації, вивчення та використання надр та інші.
Що це принесе країні?
Найперше, вони дозволять розпочати повноцінний перехід до системи управління ризиками. Тобто, перевірки будуть формуватись на їх основі. Також, нові критерії позитивно вплинуть на розвиток ринкового середовища і допоможуть забезпечити баланс інтересів споживачів та добросовісного бізнесу.
Так, по-перше, запрацюють комбінації різних показників діяльності суб’єктів господарювання. Тобто, якщо раніше відповідність навіть одному показникові могла переводити підприємство у середній або високий ступінь ризику, то тепер для цього необхідне поєднання кількох показників. Таким чином, механізм тонких налаштувань нарешті починає діяти.
По-друге, окремі показники критеріїв безпосередньо вказують на небезпечні події, мінімізація яких є метою втручання держави у відповідну сферу. Це може бути, наприклад, смерть людини, шкода її здоров’ю або інші негативні наслідки, мінімізацію яких держава ставить собі за мету.
По-третє, в першу чергу будуть перевірятися суб’єкти господарювання, які не дотримуються вимог законодавства. Відповідно, добросовісні учасники ринку відчують зменшення адміністративного навантаження на свій бізнес.
Довідково:
10 травня 2018 року постановою Кабміну №342 було затверджено нові Методики розроблення критеріїв оцінки ризику підприємств та уніфікованих форм актів перевірки (так званих чек-листів). Згідно з планами Уряду до початку 2019 року органи контролю повинні розробити та забезпечити прийняття оновлених критеріїв оцінки ризику та уніфікованих форм актів перевірки у відповідність з новими Методиками. Це стане важливим етапом в реалізації інспекційної реформи.
Джерело: BRDO
