Гігієна — це медична наука, що вивчає вплив навколишнього середовища і виробничої діяльності на здоров’я людини і розробляє оптимальні, науково-обґрунтовані вимоги до умов життя та праці населення. Походження терміну «гігієна» пов’язують з ім’ям міфічної богині здоров’я Гігієєю, дочкою бога медицини Асклепія. На зображеннях це молода вродлива дівчина що тримає в руках чашу, з якої годує змію (емблема медицини). Зображення змії на медичній емблемі символізує початок, який приносить людям здоров’я, силу та мудрість. Чаша, яку обвиває змія, символізує мудрість, знання, безсмертя. Багато медичних істориків вважають чашу зі змією — посудиною з протиотрутою.
Якість життя людини залежить від сукупності факторів, серед яких стан здоров’я на першому місці.
Чи дбають працівники про свій стан здоров’я, який залежить від впливу виробничого середовища? Чи діють роботодавці згідно вимог законодавства, аби звести до мінімуму рівень профзахворювань серед працівників? Чи створено на місцях належні умови праці? Про це та інше поговоримо з начальником відділу з питань гігієни праці Управління Держпраці у Волинській області Світланою Шереметою.
Здебільшого поняття «гігієна праці» для пересічних громадян є незрозумілим. Як по простому і доступно його охарактеризувати?
Учені довели — будь-яка робота, яка виконується в нормальних умовах і чітко організована, приносить моральне задоволення та позитивно впливає на здоров’я.
Гігієна праці розглядає питання, пов’язані з умовами роботи і їхнім впливом на людський організм; розробляє гігієнічні і лікувально-профілактичні заходи, спрямовані на поліпшення і збереження здоров’я працівників, підвищення працездатності і продуктивності праці.
Стаття 43 Конституції України гарантує кожному громадянину право на належні, безпечні і здорові умови праці.
Уникнути небажаного впливу техногенної діяльності людини на стан виробничого середовища і довкілля в цілому практично неможливо. Тому метою гігієни праці є встановлення таких граничних відхилень від природних фізіологічних норм для людини, допустимих навантажень на організм людини, які не будуть викликати негативних змін у функціонуванні людського організму і окремих його систем.
Чи існують на рівні законодавства вимоги до роботодавців, дотримуючись яких можна запобігти виникненню професійних захворювань та отруєнь?
Насамперед здійснення певного ряду організаційних та технічних заходів для усунення потенційно- небезпечних факторів і запобігання професійних захворювань та отруєнь.
До організаційних заходів належать: дотримання вимог ЗУ «Про охорону праці», особливо до умов праці жінок та осіб віком до 18 років; проведення попередніх та періодичних медичних оглядів осіб, які працюють у шкідливих умовах; забезпечення працюючих у шкідливих умовах лікувально-профілактичним обслуговуванням.
До технічних заходів належать: систематичне підтримання чистоти в приміщеннях і на робочому місці; улаштування систем опалення, вентиляції і кондиціювання робочих місць; забезпечення захисту працюючих від шуму вібрації, ультра- та інфразвуку, вібрації, різних видів випромінювання.
На Державну службу України з питань праці покладено функції з реалізації державної політики у сфері гігієни праці та здійснення дозиметричного контролю робочих місць і доз опромінення. Що це значить і як працює на практиці?
Відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 року № 442 «Про оптимізацію систем центральних органів виконавчої влади» шляхом реорганізації було утворено Держпраці України і покладено вищезазначені функції. Можливість забезпечення здійснення покладених на Держпраці функцій і повноважень з реалізації державної політики у цій сфері визначено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 11.02.2016 № 88-р.Окремим розпорядженням від 23 листопада 2016 року № 876-р уряд уповноважив Голову Державної служби з питань праці, начальників територіальних органів затверджувати та підписувати передбачені законодавством документи, повноваження щодо затвердження та підписання яких відповідно належать до компетенції головного державного санітарного лікаря України і головних державних санітарних лікарів у межах відповідних територій в частині здійснення функцій і повноважень з реалізації державної політики у сфері гігієни праці та функцій із здійснення дозиметричного контролю робочих місць і доз опромінення працівників.
Відповідно у Волинському Управлінні Держпраці, як і в інших територіальних управліннях, створено відділи з питань гігієни праці. Окресліть основні напрямки роботи відділу.
Пріоритетним напрямком діяльності відділу з питань гігієни праці на сьогоднішній день є здійснення превентивних заходів щодо запобігання виникнення професійної патології та створення комфортних і безпечних умов праці, а саме: роз’яснювальна робота у центрах зайнятості серед роботодавців, що використовують найману працю, у форматі круглого столу «Питання-відповіді»; виступи перед студентською аудиторією навчальних закладів області; надання інформаційно-консультативної допомоги під час перебування на промислових підприємствах, в лікувально-профілактичних закладах, проведення семінарів в районних адміністраціях перед роботодавцями.
Протягом 2017 року спеціалістами відділу проведено 208 заходів превентивного характеру.
Також, фахівці відділу постійно працюють в інформаційно-консультативних пунктах, які діють при районних державних адміністраціях області. В другому півріччі 2017 та I кварталі 2018 року надано консультативну допомогу представникам 83 підприємств.
Одним із напрямків роботи відділу є превентивна робота направлена на проведення профілактики ВІЛ-інфекції/СНІДу. Проведено в 2017 році 67 семінарів з представниками роботодавців та профспілкових органів, надано 95 консультацій з питань профілактики ВІЛ-інфекції/СНІДу в сфері праці, а також питань дискримінації ВІЛ-інфікованих.
Роз’яснення щодо яких питань найбільше цікавлять роботодавців та працівників?
Насамперед питання щодо повноважень відділу з питань гігієни праці в структурі Держпраці, розслідування профзахворювань, порядку проведення медичних оглядів певних категорій працюючих, умов праці неповнолітніх та жінок і інші.
Наприклад, виникають питання щодо проведення медичних оглядів працівників транспортних засобів. Наголошуємо, що працівники транспортних засобів проходять попередні (періодичні) медичні огляди як працівники, зайняті на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці, з урахуванням специфіки діяльності, шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища і трудового процесу, окрім тих, які підлягають оглядам відповідно до наказу МОЗ та МВС України від 31.01.2013 № 65/80 «Про затвердження Положення про медичний огляд кандидатів у водії та водіїв транспортних засобів», зареєстрованого в Мін’юсті 22.02.2013 за № 308/22840.
Актуальним залишається питання щодо особливостей умов праці жінок, зокрема норм підіймання та переміщення важких речей. Акцентуємо на дотриманні роботодавцями вимог наказу Міністерства охорони здоров’я України від 10 грудня 1993 року № 241, яким затверджено Граничні норми підіймання та переміщення важких речей жінками, роз’яснюємо вимоги законодавства.
«Роботодавець — працівник» — про що варто знати кожному, аби не було порушено балансу взаємовідносин та співпраці?
У статті 5 ЗУ «Про охорону праці» зазначено, що роботодавець під час прийняття на роботу повинен проінформувати працівника під розписку про умови праці та про наявність на його робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, можливі наслідки їх впливу на здоров’я та про права працівника на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до законодавства і колективного договору.
Працівнику не може пропонуватися робота, яка за медичним висновком протипоказана йому за станом здоров’я. До виконання робіт підвищеної небезпеки та тих, що потребують професійного добору, допускаються особи за наявності висновку психофізіологічної експертизи.
Усі працівники згідно із законом підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності.
Умови праці на робочому місці, а також, санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам законодавства.
Працівник має право відмовитися від дорученої роботи, якщо створилася виробнича ситуація, небезпечна для його життя чи здоров’я або для людей, які його оточують, або для виробничого середовища чи довкілля.
Працівника, який за станом здоров’я відповідно до медичного висновку потребує надання легшої роботи, роботодавець повинен перевести за згодою працівника на таку роботу на термін, зазначений у медичному висновку, і у разі потреби встановити скорочений робочий день та організувати проведення навчання працівника з набуття іншої професії відповідно до законодавства.
Працівники, зайняті на роботах з важкими та шкідливими умовами праці, безоплатно забезпечуються лікувально-профілактичним харчуванням, молоком або рівноцінними харчовими продуктами, газованою солоною водою, мають право на оплачувані перерви санітарно-оздоровчого призначення, скорочення тривалості робочого часу, додаткову оплачувану відпустку, пільгову пенсію, оплату праці у підвищеному розмірі та інші пільги і компенсації, що надаються в порядку, визначеному законодавством.
На роботах із шкідливими і небезпечними умовами праці, а також роботах, пов’язаних із забрудненням або несприятливими метеорологічними умовами, працівникам видаються безоплатно за встановленими нормами спеціальний одяг, спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту, а також мийні та знешкоджувальні засоби.
Шкідливі фактори виробничого середовища, і за певних умов, сам виробничий процес призводять не лише до виникнення гострих професійних захворювань, а й до формування хронічної, виробничо-зумовленої патології, а також загострення наявних у працюючого загальних захворювань.
Чи є розуміння відповідальності з боку роботодавців?
Проблемним на даний час є виконання вимог законодавства щодо створення належних умов праці роботодавцями, оскільки вони не до кінця усвідомлюють важливість збереження здоров’я своїх працівників, а тому фінансування заходів з поліпшення умов праці, проведення періодичних медичних оглядів здійснюється за залишковим принципом. Так, на Волині підприємствами ВП «Шахта № 9 «Нововолинська» та ВП «Шахта «Бужанська» у 2016-2017 роках, через відсутність належного фінансування, не проведено періодичні медичні огляди працівників.
Це незважаючи на те, що загальна кон’юнктура професійної захворюваності в області за останні роки, як і раніше, визначається головним чином за рахунок міста Нововолинська, де здебільшого працівники зайняті на вугільних підприємствах — частка профзахворювань складає 96%, це 94 випадки з 104 зареєстрованих.
За етіологією розвитку можна виділити наступним чином: 41 випадок захворювання викликаний впливом промислових аерозолів; 34 викликані дією фізичних факторів; 22 випадки пов’язані з фізичним перенавантаженням і перенапруженням окремих органів.
Які основні несприятливі фактори слід відмітити на робочих місцях у вугільних підприємствах?
Серед несприятливих факторів — висока запиленість повітря, виділення шкідливих газів метану, вуглекислоти, окису вуглецю, сірчистого газу, окиси азоту, шум і вібрація, несприятливий мікроклімат, температура повітря досягає 27–38ºС, а відносна вологість — 96–100%, тяжка фізична праця, змушена робоча поза.
Також варто наголосити на найбільш важливих формах професійних захворювань у шахтарів. Зокрема, пневмоконіоз і пиловий бронхіт, вібраційна хвороба, хвороби опорно-рухового апарату, периферичної нервової системи, сенсоневральна приглухуватість.
Якщо проаналізувати професійні захворювання у працівників Волині, приміром за 1 квартал 2018 року, що можна сказати?
До хронічного професійного захворювання належать захворювання, що виникли після багатократного або тривалого впливу шкідливих виробничих факторів.
За І квартал 2018 року в області зареєстровано 41 випадок хронічного професійного захворювання у 17 працівників. За аналогічний період 2017 року — 35 випадків у 18 працівників. Левова частка — працівники вугільної промисловості, крім того, у 2018 році — 1 працівник ливарного виробництва, у 2017 — викладач коледжу.
Як уже було зазначено, на першому місці у шахтарів є захворювання органів дихання — пневмоконіоз та хронічний бронхіт — 15 випадків (2017 році — 14), на другому — органів слуху по 12 випадків кожного року, на третьому — опорно-рухового апарату — 10 (2017році — 8).
Основними обставинами, що супроводжують розвиток професійної патології у вугільній промисловості є застосування недосконалих технологій, машин і механізмів, використання застарілого обладнання та його несправність, неефективність та невикористання засобів захисту працюючими, порушення інструкцій з охорони праці, режимів праці і відпочинку.
Отож, варто вкотре наголосити, що до числа найважливіших заходів з профілактики професійних захворювань є виконання вимог наказу МОЗ України від 21.05.2007 року № 246, щодо проведення попередніх та періодичних медичних оглядів працівників, зайнятих в шкідливих умовах праці, що сприяє своєчасному виявленню ранніх ознак гострих та хронічних професійних захворювань.
На яких проблемних питаннях хотілося б наголосити?
У 2017 році зафіксовано два випадки професійного захворювання на туберкульоз у працівників Обласного територіального медичного протитуберкульозного об′єднання. Шкідливий фактор на робочому місці –контакт при роботі з хворими на активний туберкульоз легень з виділенням мікобактерій туберкульозу. До обставин виникнення захворювання слід віднести, як і в більшості по Україні, недотримання вимог законодавства до інфекційних стаціонарів щодо облаштування гардеробу для персоналу по схемі: гардеробна верхнього одягу → душові → гардеробна для спецодягу. Протитуберкульозні диспансери розміщені в пристосованих приміщеннях без облаштування боксів та напівбоксів з кількістю ліжок не більше 2-х з площею на одне ліжко не менше 7,5 м кв. На практиці палати на 4–7 ліжок та площею на одне — 4,5 м кв. (ДБН В.2.2-10 «Заклади охорони здоров’я»).
Одною з причин проведення «неякісних» медичних оглядів є побоювання працівника втратити своє робоче місце. Тому при обстеженні робітник приховує перші симптоми захворювання. При проведенні розслідування профзахворювань є випадки заповнення 2-х-4-х медичних карт одного амбулаторного хворого за Ф.025/о в лікувальній установі за один і той же період часу.
Реформа медичної галузі в Україні передбачає підключення до електронної системи охорони здоров’я, яка дасть можливість пацієнтам швидко отримати свою медичну інформацію, а лікарям — правильно ставити діагноз з урахуванням цілісної картини здоров’я пацієнта. Система замінить паперові медичні карти і довідки, лікарі будуть виписувати електронні рецепти, які неможливо підробити.
Усім відомо, що цього року Всесвітній день охорони праці проходив під девізом «Захищене і здорове покоління». З огляду актуальності та важливості теми, на які основні аспекти трудової діяльності молодого покоління ви хотіли б звернути увагу?
З медичної точки зору підлітковий вік — це перехідний період від дитинства до дорослого стану, що характеризується психоемоційною та соціальною незрілістю дівчини чи юнака. У підлітковому періоді відбувається посилений ріст і розвиток усіх органів і систем, що зумовлено діяльністю залоз внутрішньої секреції — статевих, щитовидної, гіпофізу тощо. Складні процеси відбуваються і у центральній нервовій системі, внутрішніх структурах головного мозку. Відбувається помітне накопичення м’язової маси, остаточно формується скелет.
Слід пам’ятати, що надмірне навантаження на скелет у період його формування може призвести до розвитку плоскостопості, викривлення хребта. Відмічається нестійкість організму до температурних коливань, оскільки через процеси, що відбуваються в організмі, пристосувальні реакції недосконалі. Значні зміни відбуваються в органах чуття, особливо у складній оптичній системі — оці.
Не менш важливий і психологічний аспект підліткового періоду. Розвиток психіки підлітка характеризується підвищеною емоційністю. Для організму дитини вкрай важливо дотримуватись певного режиму дня, враховувати те, що працездатність змінюється протягом доби, тижня, місяця відповідно до біологічних ритмів організму.
З огляду на бажання багатьох дітей працювати влітку або під час шкільних канікул, у Кодексі законів про працю України є уточнення, що для підготовки молоді до продуктивної праці допускається прийняття на роботу учнів загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних і середніх спеціальних навчальних закладів для виконання легкої роботи, що не завдає шкоди здоров’ю і не порушує процесу навчання, у вільний від навчання час до досягнення ними чотирнадцятирічного віку за згодою одного з батьків або особи, що його замінює.
Які особливості прийому на роботу неповнолітніх працівників?
Праця неповнолітніх — врегульована трудовим законодавством про працю неповнолітніх осіб, які не досягли 18 років. У трудових правовідносинах прирівнюються у правах до повнолітніх. Однак, у галузі охорони праці, щодо робочого часу, надання відпусток та деяких інших умов праці неповнолітні користуються рядом законних пільг. За загальним правилом, прийняття на роботу осіб молодших 16 років не допускається. Як виняток, за згодою одного із батьків або особи, що його замінює, можуть прийматись на роботу особи, які досягли 15 років.
Усі особи молодше вісімнадцяти років приймаються на роботу лише після попереднього медичного огляду і в подальшому, до досягнення 21 року, щороку підлягають обов’язковому медичному оглядові (ст. 191 КЗпП). На кожному підприємстві, в установі, організації ведеться спеціальний облік працівників, які не досягли вісімнадцяти років, із зазначенням дати їх народження (ст. 189 КзпП).
Що можна сказати про права неповнолітніх працівників?
Неповнолітні працівники мають право на скорочену тривалість робочого часу; щорічні відпустки працівникам віком до вісімнадцяти років надаються у зручний для них час; заробітна плата за скороченої тривалості щоденної роботи виплачується в такому самому розмірі, як працівникам відповідної категорії за повної тривалості щоденної роботи; право на щорічну відпустку тривалістю 31 календарний день, яка надається у будь-який час за власним бажанням.
На замітку роботодавцю — до якої робити категорично заборонено залучати неповнолітніх працівників?
До виконання важкої роботи зі шкідливими та небезпечними умовами праці, до роботи в нічний час, у вихідні дні, а також до підземних робіт, до надурочних робіт, підіймання і переміщення предметів, маса яких перевищує встановлені граничні норми ваги.
І на завершення, на що хотілося б звернути увагу працівників та роботодавців?
Все у наших руках. Процитую давньогрецького філософа-матеріаліста Демокріта: «Гігієна — супутниця здоров’я. Хворобу легше попередити, ніж лікувати».
Джерело: lutsk.dsp.gov.ua
