Платник екологічного податку визначає обсяги викидів забруднювальних речовин стаціонарними джерелами забруднення на підставі даних, наведених у відомостях щодо виду та обсягів викидів забруднювальних речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, які отримані в результаті проведеної інвентаризації викидів забруднювальних речовин.
При цьому правильність визначення платником екологічного податку фактичних обсягів викидів стаціонарними джерелами забруднення належить до компетенції Міндовкілля (пункт 250.12 статті 250 ПКУ).
Відповідно до підпункту 242.1.1 пункту 242.1 статті 242 ПКУ об’єктом та базою оподаткування екологічним податком є, зокрема, обсяги та види забруднювальних речовин, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.
Раніше писали: Умови праці і зміна клімату очима економістів: статистика від МОП
Стаціонарне джерело забруднення – це підприємство, цех, агрегат, установка або інший нерухомий об’єкт, що зберігає свої просторові координати протягом певного часу і здійснює викиди забруднювальних речовин в атмосферу та/або скиди забруднювальних речовин у водні об’єкти (підпункт 14.1.230 пункту 14.1 статті 14 ПКУ).
Суб’єкти господарювання, що здійснюють викиди забруднювальних речовин в атмосферне повітря із стаціонарних джерел, підлягають взяттю на державний облік у залежності від видів і обсягів забруднювальних речовин, що викидаються в атмосферне повітря (Інструкція про порядок та критерії взяття на державний облік об’єктів, які справляють або можуть справити шкідливий вплив на здоров’я людей і стан атмосферного повітря, видів та обсягів забруднювальних речовин, що викидаються в атмосферне повітря, затверджена наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 10.052002 № 177).
Інвентаризація видів та обсягів забруднювальних речовин
Суб’єкти господарювання проводять інвентаризацію видів та обсягів забруднювальних речовин, що викидаються в атмосферне повітря. Якщо за результатом інвентаризації встановлюється необхідність взяття їх на державний облік, такі суб’єкти господарювання готують документи згідно з розділом 3 Інструкції та подають їх до Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України (пункт 4.1 розділу 4 “Порядок узяття об’єктів на державний облік” Інструкції).
Раніше писали: Забруднення атмосферного повітря і його вплив на розвиток імунних захворювань та психічних розладів
Визначення видів та обсягів забруднювальних речовин, що викидаються в атмосферне повітря із стаціонарних джерел здійснюється шляхом проведення безпосередніх інструментальних вимірювань, розрахунків з використанням показників емісії (питомих викидів), які затверджуються Міндовкілля (пункт 6 Порядку ведення державного обліку в галузі охорони атмосферного повітря, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2001 року № 1655).
За відсутності можливості проведення інструментальних вимірювань суб’єкти господарювання можуть розраховувати обсяги викидів, скориставшись техпаспортом обладнання, в якому зазначена кількість забруднювальних речовин, що потрапляють в атмосферне повітря, за умови максимальної роботи обладнання.
Технічний регламент засобів цивільного захисту: на кого і що саме розповсюджується та які вимоги передбачає — читайте в журналі «Охорона праці і пожежна безпека»
Джерело: ДПС
