Право на відпустки мають усі громадяни України, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої приналежності.
Державні гарантії права на відпустки, умови, тривалість і порядок надання їх працівникам для відновлення працездатності, зміцнення здоров’я, а також для виховання дітей, задоволення власних життєво важливих потреб та інтересів, всебічного розвитку особи визначає Закон України “Про відпустки” від 15.11.1996 № 504/96-ВР.
Статтею 7 Закону України «Про охорону праці», статтею 7 Закону України “Про відпустки”, статтею 76 Кодексу Законів про працю України передбачені щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами праці, які надаються працівникам, зайнятим на роботах, пов’язаних із негативним впливом на здоров’я шкідливих виробничих факторів, та за Списком виробництв, цехів, професій і посад із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість працівників на роботах в яких дає право на щорічну додаткову відпустку, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Конкретна тривалість додаткової відпустки, встановлюється колективним чи трудовим договором залежно від результатів атестації робочих місць за умовами праці та часу зайнятості працівника в цих умовах.
Список виробництв, цехів, професій і посад, зайнятість працівників в яких дає право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами праці та за особливий характер праці, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17.11.1997. № 1290 (із змінами) (далі Список).
Якщо назва професії і характер виконуваних робіт відповідає зазначеним у Списку (Додаток 1), такі працівники мають право на пільги і компенсації за роботу в цих умовах за результатами атестації робочих місць за умовами праці, проведеної відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.92 р. № 442 «Про Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці».
Так, у Додатку 1 названого Списку за позицією 59 підрозділу «Виробництво молочних продуктів» розділу XII «Харчова промисловість» передбачено право на щорічну додаткову відпустку за роботу із шкідливими і важкими умовами праці тривалістю до 4 календарних днів робітникам за професією «Виробник морозива». Адже робота за цією професією передбачає зайнятість працівника в умовах змін температурного режиму на робочому місці.
Пунктом 9 Порядку застосування названого Списку, затвердженого наказом Мінпраці України від 30.01.1998 №16, зареєстрованим у Мін’юсті України від 30.01.1998 №57/2497(із змінами), зазначено, що додаткова відпустка надається пропорційно фактично відпрацьованому часу.
У розрахунок часу, що дає право працівнику на додаткову відпустку, зараховуються дні, коли він фактично був зайнятий на роботах у шкідливих і важких умовах праці не менше половини тривалості робочого дня, встановленого для працівників цих виробництв, професій, посад (п.10 Порядку застосування Списку).
Отже «виробники морозива», які зазначені у Списку (Додаток 1) в розділі XII позиція 59, мають право на додаткову відпустку за роботу із шкідливими і важкими умовами праці тривалістю до 4 календарних днів, якщо на робочому місці підтверджені шкідливі умови результатами атестації робочого місця, та дотримання названих вище вимог законодавства.
Джерело: Новини Полтавщини за матеріалами Управління Держпраці у Полтавській області.
