Проект групи компаній «МЕДІА-ПРО»
Отримувати новини

Статті

Повернутися до переліку cтатей

Як забезпечити пожежну та техногенну безпеку підприємства

Питання, винесене в заголовок цього матеріалу, стало темою нашої бесіди із заступником голови Державної служби України з надзвичайних ситуацій, генерал-майором служби цивільного захисту Василем Стоєцьким

— Василю Федоровичу, як Ви оцінюєте нинішню ситуацію з пожежною безпекою на українських підприємствах?

— Згідно зі статистичними даними, за 9 місяців 2014 року в Україні зареєстровано понад 53 тис. пожеж (цей показник зріс порівняно з аналогічним періодом минулого року на 15,4 %). Внаслідок пожеж загинуло 1459 осіб (зменшення на 5,8 %); одержали травми 1077 осіб (+1,4 %); прямий збиток від пожеж склав 1 млрд 17 млн 997 тис. грн (збільшення вдвічі!); побічний збиток — 5 млрд 416 млн 469 тис. грн (збільшення в 3,2 разу).

Щодня в Україні в середньому виникало 194 пожежі, внаслідок яких гинуло 5 та отримувало травми 4 осіб, вогнем знищувалося 75 будівель і споруд та 13 одиниць техніки. Щоденні матеріальні втрати від пожеж становили 23 млн 569 тис. грн.

На пожежах було врятовано 1998 осіб, матеріальних цінностей збережено на суму майже 67 млрд грн; врятовано 23,5 тис. будівель і споруд різного призначення, 1370 тварин, 4592 голів птиці, 2094 одиниці техніки, 2870 тонн грубих кормів.

Основні причини виникнення пожеж на виробництві розподілились так:

  • через порушення правил пожежної безпеки при влаштуванні та експлуатації електроустановок сталося 33,7 % пожеж;
  • від необережного поводження з вогнем — 16,5 %.

В цілому, кількість пожеж на виробництві порівняно з аналогічним періодом 2013 року збільшилась на 38,4 %.

Обсяги прямих збитків від виробничих пожеж збільшились удвічі — до 369 млн грн, побічні збитки збільшились у 8,5 разу і сягають 3,5 млрд грн.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 55 Кодексу цивільного захисту України, забезпечення пожежної безпеки підприємства покладається на його власників і керівників.

Проте багато з них використовують чинний мораторій на заборону перевірок підприємств лише для отримання прибутків, майже не приділяючи уваги питанням протипожежного захисту своїх підприємств. Як наслідок, бачимо зростання кількості пожеж в поточному році.

Цікаво порівняти витрати бюджетів підприємств на фінансування заходів безпеки в Україні та в Євросоюзі, до інтеграції з яким наша держава прагне. Якщо в Європі цей показник в середньому сягає 30 %, то на українських підприємствах — лише 1 %!

— Які порушення вимог пожежної безпеки на підприємствах є найтиповішими?

— Найбільш поширеними порушеннями вимог нормативно-правових актів у сфері пожежної безпеки є:

  • використання несправних електромереж та електробладнання;
  • порушення норм обладнання об’єктів установками пожежної сигналізації, автоматичними установками пожежогасіння та утримання цих установок у справному стані;
  • порушення технологічних регламентів процесу виробництва та інші.

— Наведіть найбільш характерний приклад виробничої пожежі за поточний рік.

— Будь ласка. На території ТОВ «К», в одноповерховій будівлі, яка використовувалась для сушіння деревини, виникла пожежа з розповсюдженням вогню на дві розташовані поруч металеві складські будівлі для зберігання деревини та лакофарбових матеріалів площею 1500 м2.

Для ліквідації пожежі було задіяно 18 одиниць основної та спеціальної пожежно-рятувальної техніки, 63 бійців ДСНС та пожежний поїзд Південно-Західної залізниці.

Внаслідок пожежі згоріла та пошкоджена деревина, лакофарбові матеріали, металеві ангари, підприємству завдано значних матеріальних збитків.

Ймовірна причина пожежі — потрапляння іскор чи розпечених продуктів горіння через вентиляційний канал на деревину в сушильній камері з подальшим її займанням.

— Які види виробництв є найбільш пожежонебезпечними?

— Відповідно до НАПБ Б.03.002-2007 «Норми визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою», визначаються категорії приміщень і будинків (або частин будинків у межах протипожежних відсіків) виробничого, складського призначення, а також зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою залежно від об’ємів і властивостей речовин та матеріалів, які в них знаходяться, з урахуванням особливостей виробничих процесів та об’ємно-планувальних рішень, наявності технічних засобів з попередження пожеж.

До категорії А (вибухопожежонебезпечна) відносять приміщення з обігом горючих газів, легкозаймистих рідин з температурою спалаху не більше 28 °С у такій кількості, що можуть утворюватися вибухонебезпечні газопароповітряні суміші, при займанні яких у приміщенні розвивається розрахунковий надлишковий тиск вибуху понад 5 кПа.

До категорії Б (вибухопожежонебезпечна) відносять приміщення з обігом горючого пилу, волокон, легкозаймистих рідин з температурою спалаху більше 28 °C у такій кількості, що можуть утворюватися вибухонебезпечні пилоповітряні або пароповітряні суміші, у разі займання яких у приміщенні розвивається розрахунковий надлишковий тиск вибуху понад 5 кПа.

До категорії В (пожежонебезпечна) відносять приміщення з обігом горючих газів, легкозаймистих, горючих і важкогорючих рідин, а також речовин і матеріалів, здатних при взаємодії з водою, киснем або один з одним вибухати та горіти або тільки горіти; горючого пилу та волокон, твердих горючих і важкогорючих речовин і матеріалів, за умови, що приміщення, в яких вони знаходяться, не відносяться до категорій А, Б і питома пожежна навантага для твердих і рідких легкозаймистих та горючих речовин на окремих ділянках площею не менше 10 м2 кожна перевищує 180 МДж/м2.

До категорії Г відносять приміщення, в яких знаходяться негорючі речовини й матеріали у гарячому, розпеченому або розплавленому стані та процес їх оброблення супроводжується виділенням променистого тепла, іскор і полум’я, горючі гази, рідини та тверді речовини, які спалюються або утилізуються як паливо.

До категорії Д відносять приміщення, де знаходяться речовини та матеріали, вказані вище для категорій приміщень А, Б, В (крім горючих газів), у такій кількості, що їх питома пожежна навантага для твердих і рідких горючих речовин на окремих ділянках площею не менше 10 м2 кожна не перевищує 180 МДж/м2, а також негорючі речовини або матеріали в холодному стані, за умови, що приміщення, в яких знаходяться ці речовини й матеріали, не відносяться до категорій А, Б і В.

— Який фактор, на Ваш погляд, є вирішальним у забезпеченні пожежної безпеки підприємства?

— Забезпечення пожежної безпеки на підприємстві є комплексним завданням, тому виділити якийсь окремий фактор складно.

Відповідно до Правил пожежної безпеки в Україні, забезпечення пожежної безпеки є складовою частиною виробничої діяльності посадових осіб, працівників підприємств і підприємців. Керівник підприємства повинен визначити обов’язки посадових осіб із забезпечення пожежної безпеки, призначити відповідальних за пожежну безпеку окремих будівель, споруд, приміщень, дільниць тощо, технологічного та інженерного устатковання, а також за утримання та експлуатацію технічних засобів протипожежного захисту.

На кожному підприємстві, з урахуванням його пожежної небезпеки, наказом (інструкцією) повинен бути встановлений відповідний протипожежний режим, зокрема, визначені:

  • місця для куріння, порядок застосування відкритого вогню, побутових нагрівальних приладів;
  • порядок проведення тимчасових пожежонебезпечних робіт (зокрема зварювальних);
  • правила проїзду та стоянки транспортних засобів;
  • місця для зберігання й допустима кількість сировини, напівфабрикатів і готової продукції, які можуть одночасно знаходитися у виробничих приміщеннях і на території;
  • порядок прибирання горючого пилу й відходів, зберігання промасленого спецодягу та ганчір’я, очищення повітроводів вентсистем від горючих відкладень;
  • порядок відключення від мережі електрообладнання у разі пожежі;
  • порядок огляду та зачинення приміщень після закінчення роботи;
  • порядок проходження посадовими особами навчання та перевірки знань з питань пожежної безпеки, а також проведення з працівниками протипожежних інструктажів та занять з пожежно-технічного мінімуму з призначенням відповідальних за їх проведення;
  • порядок експлуатації та обслуговування наявних технічних засобів протипожежного захисту (протипожежного водогону, насосних станцій, установок пожежної сигналізації, автоматичного пожежогасіння, димовидалення, вогнегасників тощо);
  • порядок проведення планово-попереджувальних ремонтів та оглядів електроустановок, опалювального, вентиляційного, технологічного та іншого інженерного обладнання;
  • дії працівників у разі виявлення пожежі;
  • порядок збору членів добровільної пожежної дружини та відповідальних посадових осіб у разі виникнення пожежі, виклику вночі, у вихідні й святкові дні.

Працівники підприємства мають бути ознайомлені з цими вимогами на інструктажах, під час проходження пожежно-технічного мінімуму тощо, витяги з наказу (інструкції) з основними положеннями слід вивішувати на видних місцях.

Всі приміщення, споруди будівлі повинні бути забезпечені згідно з нормами належності первинними засобами пожежогасіння та обладнані установками пожежної сигналізації та автоматичних установок пожежогасіння. Шляхи евакуації повинні відповідати вимогам будівельних норм і нічим не захаращуватись. Електрогосподарство підприємства має утримуватись у справному стані.

— Як відомо, в Україні триває реформування державного апарату та перегляд завдань його діяльності. Як, на Ваш погляд, у зв’язку з цим мають змінитися статус і функції інспектора державного пожежного нагляду?

— Вважаю, нам треба доопрацювати нормативну базу, щоб інспектор був для підприємця порадником, консультантом. Щоб не він приходив на підприємство, а до нього зверталися за допомогою. От і в європейських країнах інспекторів пожежного нагляду як таких не існує, натомість є експерти з пожежної безпеки.

— Як, на Вашу думку, можна зупинити практику застосування недорогих, але вогненебезпечних оздоблювальних матеріалів у промисловому будівництві?

— Як правило, вибір оздоблювальних матеріалів для промислових будинків і споруд здійснюється проектними організаціями на стадії розроблення проектної документації на нове будівництво, реконструкцію, технічне переоснащення або капітальний ремонт будинків і споруд.

Поряд з цим, згідно зі ст. 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядком затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 травня 2011 р. № 560, експертними організаціями, які відповідають критеріям, визначеним наказом Мінрегіону України від 23 травня 2011 р. № 53, проводиться обов’язкова експертиза проектної документації на об’єкти будівництва, віднесені до IV–V категорій складності, зокрема на відповідність протипожежним нормам і правилам.

ДСНС України та її територіальні органи не внесено до переліку експертних організацій, які відповідають визначеним критеріям, тому ці органи не мають підстав для проведення експертизи проектів будівництва.

Органи державного нагляду у сфері техногенної та пожежної безпеки здійснюють контроль за додержанням вимог техногенної й пожежної безпеки під час проведення робіт із будівництва будівель та споруд, крім об’єктів будівництва І та ІІ категорій складності, площа яких не перевищує  300 кв. м (за винятком об’єктів, вбудованих у будівлі), а також крім індивідуальних (садибних) житлових будинків і споруд, індивідуальних гаражів.

Проте сьогодні, відповідно до ст. 31 Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік», перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб — підприємців органами державного контролю (крім Державної фіскальної служби України) здійснюються протягом серпня – грудня 2014 р. винятково з дозволу Кабінету Міністрів України або за заявкою суб’єкта господарювання щодо його перевірки.

Відповідно до ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, які належать до IV і V категорії складності, здійснюється на підставі акта готовності об’єкта до експлуатації шляхом видачі Державною архітектурно-будівельною інспекцією сертифіката у порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 р. № 461 «Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів».

Згідно з ч. 3 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та п. 24 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, Державна архітектурно-будівельна інспекція у разі необхідності під час розгляду питань, пов’язаних з видачею сертифіката, може звернутися до державних органів з метою отримання відповідних висновків, а також має право залучати у разі потреби під час проведення перевірки готовності закінченого будівництвом об’єкта до експлуатації установи, організації та державні органи.

Беручи до уваги викладене, ДСНС України вважає, що для зупинення практики застосування недорогих, але вогненебезпечних оздоблювальних матеріалів у промисловому будівництві необхідно посилити контроль за проведенням експертиз проектної документації експертними організаціями, а також в законодавчому порядку врегулювати питання щодо обов’язкового залучення органів державного нагляду у сфері техногенної та пожежної безпеки Державною архітектурно-будівельною інспекцією до перевірок готовності закінчених будівництвом об’єктів до експлуатації.

— Кілька років поспіль у ДСНС говорилося про дерегуляцію бізнесу з боку органів державного пожежного нагляду. Чому зараз про це нічого не чути?

— ДСНС України продовжує роботу з вдосконалення нормативно-правової бази, якою регулюються питання здійснення заходів державного нагляду (контролю) та зменшення тиску на підприємства.

Зокрема, розроблено Порядок подання і реєстрації декларації відповідності матеріально-технічної бази суб’єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки, затверджений постановою КМУ від 5 червня 2013 р. № 440. Цим документом визначено процедуру подання й реєстрації декларації, що дає право на початок роботи новоутворених підприємств, початок використання суб’єктом господарювання об’єктів нерухомості (будівель, споруд, приміщень або їх частин).

Крім того, зараз до цієї постанови уряду вносяться зміни, якими буде передбачено реєстрацію декларації за місцем розташування об’єкта, а також спрощується форма самої декларації.

Також розроблено проект урядової постанови «Про внесення змін у додаток до постанови Кабінету Міністрів України від 29 лютого 2012 р. № 306», у якому враховано пропозиції громадських організацій, зокрема Спільного представницького органу всеукраїнських профспілок та профспілкових об’єднань для ведення колективних переговорів і соціального діалогу на національному рівні та Спільного представницького органу сторони роботодавців на національному рівні, а також рекомендації Міжнародної фінансової корпорації.

Реалізація цього акта дозволить привести критерії оцінки ступеня ризику від провадження господарської діяльності та оцінки періодичності здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки у відповідність до вимог законодавства у цій сфері. Це зменшить тиск на підприємства, усуне різночитання у визначенні об’єктів з масовим перебуванням людей.

Крім цього, розроблено нову редакцію Правил пожежної безпеки в Україні, якою передбачено виключення дублювання з вимогами державних будівельних норм. Проект цього нормативно-правового акта обговорено та відпрацьовано з представниками Держпідприємництва, Федерації роботодавців України, громадських організацій і УкрНДІ цивільного захисту.

— Наскільки, за Вашими оцінками, реальні сьогодні на підприємствах України диверсійно-терористичні прояви? Чи готові наші підприємства до таких подій?

— Планами цивільного захисту на особливий період передбачено додаткові заходи убезпечення, пов’язані з посиленням фізичного, функціонального та охоронного захисту. За цими планами підприємства, установи, організації виконують необхідний комплекс інженерно-технічних заходів та проводять спеціальні навчання й тренування своїх працівників з дій в умовах надзвичайних ситуацій воєнного характеру.

Інтерв’ю вів Сергій Пономарьов
Фото Сергія Розбейкова

Джерело: журнал «Охорона праці і пожежна безпека»



Розсилка новин