Вимоги до експлуатації акумуляторних батарей (далі — АБ,) що використовуються на транспортних засобах, визначають: Правила охорони праці на автомобільному транспорті, затверджені наказом МНС України від 9 липня 2012 р. № 964 (НПАОП 0.00-1.62-12) та Правила експлуатування акумуляторних свинцевих стартерних батарей колісних транспортних засобів і спеціальних машин, виконаних на колісних шасі, затверджені наказом Міністерства транспорту та зв’язку України від 2 липня 2008 р. № 795. Експлуатаційний ресурс АБ визначають Експлуатаційні норми середнього ресурсу акумуляторних свинцевих стартерних батарей колісних транспортних засобів і спеціальних машин, виконаних на колісних шасі, затверджені наказом Міністерства транспорту та зв’язку України від 20 травня 2006 р. № 489.
Загальні вимоги до приміщень, призначених для експлуатаційного обслуговування АБ, визначає глава 4.4 «Акумуляторні установки» розділу 4 «Розподільні пристрої і підстанції» Правил улаштування електроустановок, затверджених у 1986 р. (далі — ПУЕ), відповідно до яких:
- роботи з АБ проводяться у спеціальному приміщенні — акумуляторній, яка відносяться до виробничих приміщень категорії Е та улаштовується у будівлі не нижче II ступеня вогнестійкості з протипожежних норм (п. 4.4.27 ПУЕ);
- акумуляторна, де проводиться зарядження на напругу понад 2,3 В на компонент АБ, відноситься до класу вибухонебезпеки В-Іа (п. 4.4.2 ПУЕ);
- акумуляторна може бути без природного світла, а також розміщуватись у сухих підвальних приміщеннях (п. 4.4.28 ПУЕ).
Для виконання робіт з АБ транспортних засобів в акумуляторній передбачаються окремі приміщення, в кожному з яких повинні бути три поєднані між собою відділення, ізольовані від інших виробництв: одне — для ремонту, друге — для зарядки, третє — для зберігання кислоти (лугу) і приготування електроліту (пункти 4.11, 4.12 розділу ІІІ Правил охорони праці на автомобільному транспорті. Системи витяжної вентиляції в приміщеннях зарядження АБ не допускається об’єднувати між собою та із системами витяжної вентиляції інших приміщень (п. 8.17 розділу ІІІ НПАОП 0.00-1.62-12). У приміщеннях і на площадках, які призначені для стоянки (зберігання) транспортних засобів, не допускається підзарядження АБ (п. 9.21 розділу ІІІ НПАОП 0.00-1.62-12). Електрообладнання у приміщенні для зарядження АБ повинно бути виконано у вибухобезпечному виконанні згідно з вимогами ГОСТ 12.1.010-76 «ССБТ. Взрывобезопасность. Общие требования». Зарядження АБ повинно проводитися тільки при відкритих пробках і включеній витяжній вентиляції (пункти 13.10, 13.11 розділу X НПАОП 0.00-1.62-12)
За одночасного зарядження не більше 10 АБ, як виняток, дозволяється здійснювати їх зарядження в приміщеннях для ремонту, у витяжних шафах з індивідуальною витяжною вентиляцією, включення якої зблоковано із зарядним пристроєм (п. 3.33 Примірної інструкція з охорони праці для акумуляторників (ПI 5.1.12-105-2000), затвердженої наказом Міністерства транспорту України від 14 вересня 2000 р. № 506, погодженої листом Державного департаменту з нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної політики України від 7 вересня 2000 р. № 06-03-15/3285).
Отже, нормативні вимоги передбачають проведення зарядження АБ в окремому приміщенні, а при їх незначній кількості — у шафах, обладнаних індивідуальною витяжною вентиляційною системою.
Щодо стосунків між орендарем та орендодавцем щодо контролю вимог пожежної безпеки в орендованих приміщеннях. Відповідно до ст. 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» до істотних умов, що визначаються договором найму будівлі або її частини, відносять «порядок здійснення орендодавцем контролю за станом об’єкта оренди» та «обов’язки сторін щодо забезпечення пожежної безпеки орендованого майна».
Якщо у будівлі орендується приміщення, то у договорі оренди повинен визначатись «порядок здійснення орендодавцем контролю за станом об’єкта оренди», а орендар несе відповідальність за збереження майна орендодавця. Орендар має погоджувати з орендодавцем конструктивні зміни, що можуть вплинути на технічний стан всієї будівлі, а орендодавець повинен запобігати діям орендаря, що можуть вплинути на загальний технічний стан будівлі. Це однозначно вказує на те, що у разі оренди приміщення у будівлі, контроль за безпечною експлуатацією приміщень залишається за орендодавцем (якщо інше не визначено договором оренди).
Микола Федоренко,
головний державний інспектор з охорони праці
Територіального управління Держгірпромнагляду у Київській обл. і м. Києві
Матеріал надано редакцією журналу «Охорона праці і пожежна безпека»
