Коли професіоналізмом і не пахне


Коли професіоналізмом і не пахне

Ці працівники вважали себе маститими професіоналами, але насправді такими не були, бо допускали грубі порушення вимог безпеки, піддаючи невиправданому ризику людське життя та здоров’я, зокрема й власне. За що і поплатилися

Робота, яку кожен виконував у момент нещасного випадку, була для нього звичною справою. А тому не могли вони не знати, яких заходів необхідно вживати, аби не стати жертвою власного головотяпства. Крім того, про це їм не раз нагадували під час проведення навчань та інструктажів з охорони праці.

Проте одне діло знати, як правильно робити, пам’ятати настанови тих, хто намагався запрограмувати своїх підопічних на безпечне поводження з машинами, механізмами та інструментами, а зовсім інше — використовувати свої знання на практиці та бути переконаним у необхідності дотримання зазначених настанов. Лише той, у кого вистачає хисту поєднувати і те, й інше, на думку автора, має право вважати себе справжнім професіоналом, у всякому випадку, в питаннях охорони праці.

А тепер перейдемо ближче до суті справи і з’ясуємо небезпечні фактори, внаслідок яких мнимі професіонали опинилися на лікарняних ліжках.

Знехтував підставкою — отримав перелом

Почнемо з водія приватного акціонерного товариства одного з міст Хмельниччини. Доставивши в обласний центр автомобілем вироблену в товаристві продукцію, він заїхав на шиномонтажний пост, аби замінити на задній лівій півосі спрацьовану гуму. Після того, як шиномонтажник, піднявши за допомогою домкрата задню частину автомобіля, зняв колеса і відніс їх у вагончик, де знаходиться відповідне обладнання, водій заліз під машину і почав стукати молотком по кожуху гальмівного барабана, намагаючись у такий спосіб його зняти.

Під час нанесення ударів автомобіль повільно сповз із домкрата й придавив водія, який лежав під транспортним засобом. На крик потерпілого з вагончика вибіг шиномонтажник, який домкратом підняв задню частину транспортного засобу та з допомогою ще одного відвідувача посту, який був на місці пригоди, витяг ледве живого водія з-під автомобіля. Машиною швидкої допомоги потерпілого було доставлено в травматологічне відділення обласної лікарні, де лікарі виявили у нього перелом кісток тазу…

Факт настання цього нещасного випадку сам по собі дуже прикрий і безглуздий, бо потерпілий має посвідчення водія I класу та солідний стаж роботи за вказаною спеціальністю, а тому мав би добре засвоїти вимогу інструкції з охорони праці в частині заборони виконання будь-яких робіт у випадку, коли автомобіль вивішений на домкратах, пересувних підйомниках, талях тощо. До слова буде сказано, кілька десятиліть тому водії I, II, III класу вважалися водіями-професіоналами, про що свідчив відповідний запис у водійському посвідченні. Не знаю, як кому, а мені здається, що в цьому випадку, незважаючи на 30-річний стаж роботи за спеціальністю, водій до такого звання ще не доріс, оскільки досі не усвідомив простої істини: небезпека швидше приходить тоді, коли нею легковажать.

Справа в тому, що справжній професіонал ніколи не став би виконувати роботу, лежачи під автомобілем, що знаходиться на домкраті, якщо при цьому транспортний засіб не встановлений на спеціальну підставку (козелок). Справжній професіонал добре знає, що домкрат необхідно встановлювати на рівну неслизьку поверхню, що на м’якому ґрунті під основу домкрата необхідно підкладати міцну дерев’яну підставку. У керованому водієм-професіоналом автомобілі завжди є не тільки домкрат та зазначена підставка, а й цілий перелік інших необхідних пристроїв, зокрема, противідкатні башмаки, які повинні забезпечити безпечне виконання ремонтних робіт під час перебування в рейсі, як це передбачено Правилами охорони праці на автомобільному транспорті.

Звичайно, в цій ситуації є опосередкована вина шиномонтажника, який, знявши колеса, не встановив під раму автомобіля спеціальну підставку, хоча, як свідчать наслідки спеціального розслідування, вона на посту була, як і противідкатні башмаки. Якби він дотримався встановлених вимог нормативно-правових актів з охорони праці, то у водія був би шанс уникнути тілесних ушкоджень та пов’язаних з ними фізичних страждань. Навіть незважаючи на те, що він намагався зняти кожух гальмівного барабана у непередбачений технологією ремонту спосіб.

Мабуть шиномонтажник теж вважав себе маститим професіоналом, але йому до цього звання ще рости й рости. Адже справжній професіонал не буде знімати колесо, тримаючи автомобіль на домкраті.

Втратив контроль над емоціями — скоїв наїзд

Навряд чи можна назвати професійними дії водія одного з акціонерних товариств м. Чергнігова. Одного осіннього дня він автомобілем з причепом привіз на базу компанії, що знаходиться в одному із населених пунктів Кам’янець-Подільського району (Хмельниччина), зерно і став чекати своєї черги на заїзд для його вивантаження. Під час очікування автопоїзд, за кермом якого він перебував, об’їхала інша автомашина з вантажем. Обурившись зухвалими діями свого колеги, водій автопоїзда миттю вийшов із кабіни, щоб з’ясувати, чому керманич вантажівки намагається проїхати без черги. Оскільки, залишаючи кабіну, він не вжив заходів проти самовільного руху транспортного засобу, як того вимагають нормативно-правові акти з безпеки дорожнього руху, транспортний засіб почав котитися. При цьому він в’їхав у приміщення вагової та лабораторії, травмувавши двох працівниць. Одна з них отримала закриту черепно-мозкову травму, інша — струс головного мозку.

Судячи з обставин трагедії, водій з м. Чернігова не був професіоналом. Професіонал, перш ніж вискакувати з кабіни, зробив би все необхідне для того, аби унеможливити самовільний рух автопоїзда. Навіть якщо перед цим хтось виведе його з рівноваги, як у цьому випадку.

Заради справедливості слід зазначити, що в реальному житті далеко не кожному вдається під час роздратування зберігати холоднокровність та пам’ятати про свої обов’язки. Про це свідчить сумна статистика. Щороку близько півтори тисячі осіб отримують каліцтва або гинуть внаслідок виведення їх з рівноваги в момент перебування за кермом. І це не дивно, адже емоції відволікають увагу, змушують людину зосереджуватися на сторонніх подразниках, що насамперед стосується чоловіків.

З огляду на обставини аварії, комісія мала б, за логікою, заручитися висновком психолога щодо наявності психофізіологічної причини нещасного випадку та проходження водієм позачергового медичного огляду, але вона цього не зробила. Що стосується зазначеної причини, то вона передбачена Додатком 4 до Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві. І це дуже прикро, бо якщо у водія автопоїзда низька нервово-психічна стійкість, а така підозра небезпідставна, то за аналогічних обставин біда може повторитися.

 Зняв захисний кожух — отримав травму

Затятим порушником вимог безпеки виявився електрозварник одного з агроформувань Подільського регіону. Маючи за плечима 36-річний стаж роботи та володіючи певними навичками не тільки за основною спеціальністю, а й у слюсарній справі, зокрема в користуванні металообробними електроінструментами, він теж вважав себе професіоналом. Але те, що з ним не так давно сталося, свідчить, що він — звичайний дилетант. Якби це було не так, то він не став би використовувати ручний електроінструмент зі знятим захисним кожухом. А тепер про це більш детально.

Оскільки того ранку термінової роботи за фахом не було, електрозварник вирішив відремонтувати призначений для вивезення сміття візок. Це було зумовлено не тільки виробничою необхідністю, а й розпорядженням керівника тракторної дільниці, яке посадовець дав працівнику напередодні. Щоб мати можливість у процесі ремонту різати метал, електрозварнику знадобився абразивний круг, яким потрібно було укомплектувати ручну електричну шліфувальну кутову машину УШМ-125/1100Е. Проте в наявності був лише неармований круг. Незважаючи на те, що він мав більший діаметр, ніж це передбачено конструкцією ручного механізованого інструмента, перед тим, як його закріпити, електрозварник зняв захисний кожух.

Отже, для випробування інструмента на холостому ходу він надав йому горизонтальне положення і увімкнув. Коли машина набрала обороти, круг розлетівся на шматки, один з яких вп’явся в ліву ногу потерпілого. В центральній районній лікарні у нього діагностували складний перелом обох гомілкових кісток.

Хочеться сподіватися, що після виходу на роботу, якщо, звичайно, після цього потерпілий зможе працювати за спеціальністю, він зробить для себе належні висновки і пам’ятатиме, що знімати з ручного електроінструменту захисний кожух не варто, як і використовувати не пристосований для різання металу круг.

Василь Сопільняк,
експерт з охорони праці

Стаття надана журналом “Охорона праці і пожежна безпека”