Відповідно до ст. 50 КЗпП України нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень. Ця норма не може бути збільшена ні колективним договором, ні трудовим договором.
Запровадження роботодавцем тризмінної роботи тривалістю кожної зміни 8 годин передбачає використання графіків змінності. У разі встановлення змінної роботи, яка передбачає роботу змінами тривалістю більш як 8 годин, слід застосувати підсумований облік часу.
Обліковий період установлюється в колективному договорі підприємства. При застосуванні підсумованого обліку часу роботодавець може враховувати Методичні рекомендації щодо застосування підсумованого обліку робочого часу, затверджені наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 19 квітня 2006 р. № 138.
Чинне законодавство України не передбачає встановлення обмежень щодо максимальної тривалості щоденного робочого часу, та водночас встановлює граничні норми денної тривалості робочого часу для окремих категорій працівників (водіїв; членів екіпажу повітряного судна; працівників, які працюють за вахтовим методом), які зазвичай не перевищують 12 годин. Отже необхідність введення тризмінного режиму роботи встановлюється роботодавцем за виробничою необхідністю.
При цьому слід зазначити, що «при більшій (ніж 8-годинна) тривалості зміни у кожному конкретному випадку можливість виконання роботи повинна бути погоджена із закладами (установами) державної санітарно-епідеміологічної служби» (п. 3.9 Гігієнічної класифікації праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров’я України від 27 грудня 2001 р. № 528).
Микола Федоренко,
головний державний інспектор з охорони праці Територіального управління Держгірпромнагляду у Київській обл. і м. Києві
