Юридична служба створюється з метою надання правової допомоги підприємству, захисту прав підприємства та його працівників у процесі виробничої діяльності. Юридична служба державних підприємств у своїй роботі керується Загальним положенням про юридичну службу міністерства, іншого органу виконавчої влади, державного підприємства, установи та організації, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2008 р. № 1040 (із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 2012 р. № 536), відповідно до п. 11 якої на юридичну службу покладаються такі завдання:
1) забезпечення правильного застосування на підприємстві нормативно-правових актів та інших документів, подача керівникові пропозиції щодо вирішення правових питань, пов’язаних з діяльністю підприємства.
2) розроблення та участь у розробленні проектів актів та інших документів з питань діяльності підприємства в частині з організаційно-правових та юридичних питань.
3) проведення юридичної експертизи проектів актів та інших документів, підготовлених структурними підрозділами підприємства, погодження (візування) їх за наявності віз керівників заінтересованих структурних підрозділів або осіб, які їх заміщують, а у разі виявлення невідповідності проекту акта чи іншого документа вимогам законодавства подання заінтересованому структурному підрозділу вмотивованих пропозицій щодо приведення його у відповідність із законодавством.
4) проведення разом із структурними підрозділами підприємства роботи з перегляду згідно з її компетенцією актів та інших документів з метою приведення їх у відповідність із законодавством.
5) інформування керівника підприємства про необхідність вжиття заходів для внесення змін до актів та інших документів, визнання їх такими, що втратили чинність, або скасування.
6) участь разом із заінтересованими структурними підрозділами підприємства у підготовці заходів із зміцнення трудової дисципліни на виробництві.
7) участь у судовому розгляді справ, пов’язаних з виробничою діяльністю підприємства.
На підприємствах функції юридичної служби, як правило, виконує юрисконсульт І або ІІ категорії, загальні функціональні обов’язки якого визначені Довідником кваліфікаційних характеристик професій працівників, Випуск № 1 «Професії працівників, що є загальними для всіх видів економічної діяльності», затвердженим наказом Мінпраці та соцполітики України від 29 грудня 2004 р. № 336.
Погодження юрисконсультом інструкцій з охорони праці передбачено Додатком 5 до Положення про розробку інструкцій з охорони праці (НПАОП 0.00-4.15-98), хоча цей нормативний документ не визначає, які саме питання слід погоджувати з юрисконсультом.
З правової точки зору, віза узгодження юриста має бути. Але очевидним є й те, що участь юриста, особливо в частині розроблення та дотримання технологічних регламентів виробничих процесів, має бути обмежена (як правило, особа з юридичною освітою не є технічним фахівцем).
Слід зазначити, що роботодавець своїм наказом визначає порядок введення в дію інструкцій з охорони праці на підприємстві, а також може ввести на підприємстві інструкції з охорони праці без погодження юрисконсультом.
Микола Федоренко,
головний державний інспектор з охорони праці
Теруправління Держгірпромнагляду у Київській обл. і м. Києві
Матеріал надано редакцією журналу «Охорона праці і пожежна безпека»
