Захисні споруди. Захист населення від небезпечних факторів під час воєнних дій

Сьогодні, коли Україна живе у стані війни, тисячі громадян, у разі крайньої небезпеки, змушені ховатися в різноманітних укриттях, аби зберегти свої життя та життя своїх рідних. Але існує низка вимог, яких слід дотримуватися, щоб не посилювати небезпеку, що й без того чатує навкруги. Всі подробиці – в цьому матеріалі.

Порядок створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку затверджено постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання використання захисних споруд цивільного захисту» від 10 березня 2017 р. № 138 (останні зміни внесено 19.05.2023).

Згідно з гл. 7, ст. 32 КЦЗ до захисних споруд цивільного захисту належать:

• сховище;
• протирадіаційне укриття;
• швидкоспоруджувана захисна споруда цивільного захисту (див. рисунок 1).

Для захисту людей від деяких факторів небезпеки, що виникають внаслідок надзвичайних ситуацій у мирний час, та дії засобів ураження в особливий період також використовуються:

• споруди подвійного призначення;
• найпростіші укриття (див. рисунок 2).

На сьогодні як укриття можна використовувати:

• спеціально обладнані сховища — від звичайного підвалу вони відрізняються товстим надійним перекриттям над головою, системою вентиляції й наявністю двох (і більше) виходів на поверхню;
• підвальні приміщення, що мають два або більше евакуаційних виходи та віконні прорізи;
• підземні переходи;
• станції метро;
• підземні паркінги.

Раніше писали: Технічний регламент засобів цивільного захисту

Яке майно необхідне для укомплектування захисної споруди

Перелік майна, необхідного для укомплектування захисної споруди, див. в додатку 1.

За змоги найпростіші укриття забезпечуються додатковим обладнанням, інструментами та інвентарем відповідно до норм, установлених для захисних споруд.

Найпростіші укриття слід забезпечити також:

• шанцевим інструментом (лопатами штиковими та совковими, ломами, сокирами, пилками-ножівками по дереву, по металу тощо);
• резервним штучним освітленням (електричними ліхтарями, свічками, гасовими лампами тощо);
• засобами надання медичної допомоги;
• засобами зв’язку й оповіщення (телефоном, радіоприймачем);
• передбачити евакуаційні шляхи та виходи, подбати, щоб вони утримувалися вільними, нічим не захаращеними.

Завантажуйте: Перелік майна, необхідного для укомплектування захисної споруди

Призначення відповідальних та їхні обов’язки

Згідно з Вимогами щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затвердженими наказом Міністерства внутрішніх справ України від 9 липня 2018 р. № 579 (далі — Вимоги): суб’єкти господарювання (балансоутримувачі) незалежно від форми власності створюють об’єктові формування цивільного захисту з обслуговування захисних споруд або призначають осіб, відповідальних за обслуговування та експлуатацію фонду захисних споруд (далі — відповідальні особи).

Створення формувань здійснюється відповідно до Порядку утворення, завдань та функцій формувань цивільного захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 9 жовтня 2013 р. № 787.

Захисні споруди цивільного захисту. Вивчаємо найважливіші вимоги до їх облаштування та використання — читайте в журналі «Охорона праці і пожежна безпека»

Відповідно до Вимог, під час приведення в готовність та використання фонду захисних споруд за призначенням, командир формування з обслуговування захисної споруди (далі — командир), відповідальна особа — забезпечують підготовку захисних споруд до прийому населення, яке підлягає укриттю, організацію їх заповнення та безпечну експлуатацію.

Командир (відповідальна особа) підпорядковується балансоутримувачу.

Утримання захисних споруд цивільного захисту

Утримання захисних споруд цивільного захисту у готовності до використання за призначенням здійснюється суб’єктами господарювання, на балансі яких вони перебувають (у тому числі споруд, що не увійшли до їх статутних капіталів у процесі приватизації (корпоратизації), за рахунок власних коштів (ч. 8 ст. 32 КЦЗ).

Раніше писали: Як рятуватися від «брудної бомби», ядерної зброї чи аварії на АЕС: інструкція від ЦСКІБ

Входи до захисних споруд мають:

• забезпечувати вільний доступ усередину їх приміщень;
• можливість користування ними особами з інвалідністю та іншими маломобільними групами населення.

Підходи до зовнішніх дверей, двері та сходові марші мають утримуватися у справному стані, очищуватися від бруду і сміття, а в зимовий час — від снігу і льоду.

У разі відсутності на входах пандусів для забезпечення вільного користування сховищами особами з інвалідністю та іншими маломобільними групами населення входи додатково обладнуються дерев’яними або металевими трапами.

Утримання захисних споруд здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, а також коштів підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, які є балансоутримувачами захисних споруд, зокрема:

• захисних споруд, які перебувають на балансі центральних органів виконавчої влади — за рахунок коштів державного бюджету;
• захисних споруд, які належать до сфери управління місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування — за рахунок коштів місцевих бюджетів, у тому числі відповідно до цільових програм;
• захисних споруд підприємств — за рахунок коштів підприємств, на балансі яких вони перебувають.

Набрав чинності ДСТУ 9195:2022. Швидкоспоруджувальні захисні споруди, як засіб колективного захисту — читайте в журналі «Охорона праці і пожежна безпека»

Позначення місць розташування

Місця розташування захисних споруд позначаються за допомогою табличок (написів) та покажчиків руху до них.

Біля вхідних дверей до захисної споруди вивішується табличка розміром 60 х 50 см із зазначенням:

• номера споруди;
• її балансоутримувача;
• місць зберігання ключів;
• особи, відповідальної за утримання та експлуатацію сховища в мирний час, її місцезнаходження та номера телефону.

Табличка розміром 50х60 см із написом «Місце для УКРИТТЯ» вивішується біля вхідних дверей до споруди подвійного призначення (найпростішого укриття).

На ній зазначаються:

• місцезнаходження споруди;
• її балансоутримувач;
• номер телефона особи, відповідальної за утримання та експлуатацію споруди в мирний час;
• адреса та місце зберігання ключів.

Зразки табличок позначення захисних споруд, споруд подвійного призначення, найпростіших укриттів та покажчиків маршруту до них див. у додатку 2: Зразки табличок позначення захисних споруд.

Утримання електрообладнання та освітлення захисних споруд

Експлуатація та утримання електрообладнання захисних споруд здійснюються відповідно до вимог чинного законодавства у сфері улаштування електроустановок, зокрема:

• Правил улаштування електроустановок, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 21 липня 2017 р. № 476 (ПУЕ);
• Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 25 липня 2006 р. № 258 (ПТЕ);
• НПАОП 40.1-1.21-98 «Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів», затверджені наказом Державного комітету по нагляду за охороною праці від 9 січня 1998 р. № 4 (ДНАОП 0.00-1.21-98).

Приміщення захисних споруд мають забезпечуватися штучним освітленням.

У них не допускається прокладання тимчасових електричних та інших інженерних мереж, а також незакріплених електричного обладнання і світильників.

Електричні світильники мають бути захищеними від механічного пошкодження. Використання світильників із незахищеними лампами розжарювання не допускається.

Для освітлення захисних споруд можуть використовуватися світлодіодні та інші енергоощадні лампи.

Використання люмінесцентних ламп для систем освітлення захисних споруд не допускається.

Під час використання захисних споруд за призначенням з метою збільшення термінів роботи систем електропостачання в автономному режимі частина світильників та іншого електрообладнання, запроєктованих для мирного часу, підлягає відключенню.

Усі електророзетки, мають обладнуватися трафаретними позначеннями: «220 В» (на стіні або у вигляді табличок).

Забезпечення захисних споруд первинними засобами пожежогасіння

Забезпечення захисних споруд первинними засобами пожежогасіння, обладнання їх системами внутрішнього протипожежного водопостачання, пожежної автоматики і сигналізації здійснюється відповідно до вимог:

• НАПБ А.01.001-2014 «Правила пожежної безпеки в Україні», затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30 грудня 2014 р. № 1417 (зі змінами);
• Правил експлуатації та типових норми належності вогнегасників, затверджених наказом МВС України від 15 січня 2018 р. № 25.

Якщо немає можливості забезпечити найпростіші укриття первинними засобами пожежогасіння, відповідно до встановлених норм для приміщень відповідного функціонального призначення, слід заготовити найдоступніші: ящики з піском та ємності з водою.

Утримання та експлуатація вищезазначених засобів і систем здійснюється відповідно до вимог і рекомендацій, установлених технічною документацією на них.

Перелік протипожежного майна, необхідного для укомплектування захисної споруди див. в таблиці 1.

Завантажити: Перелік протипожежного майна для захисної споруди

Коли можна залишати укриття, як діяти у разі завалу та послідовність дій при евакуації

Залишати укриття можна з дозволу відповідальної особи після отримання сигналу, або в разі аварійного стану, що створює загрозу життю та здоров’ю громадян (наприклад, якщо там сталася пожежа, підвищено концентрацію шкідливих газів, закінчується повітря тощо).

Якщо основні виходи не можна використовувати, евакуація відбувається через аварійні виходи.

У разі завалу укриття або його пошкодження, відповідальні особи не чекаючи допомоги зовні мають організувати роботи щодо виходу із нього та за потреби залучити людей, які там перебувають.

Залежно від ситуації, що склалася, для евакуації осіб, які укриваються, при заваленні основних та аварійних виходів треба:

• намагатися акуратно звільняти руки та ноги, без різких рухів, щоб не спровокувати подальший обвал;
• спробувати зміцнити утворену «стелю» над собою уламками;

періодично подавати звукові сигнали та подзвонити, щоб повідомити про своє місцеперебування;

• якщо отримали поранення — накласти пов’язку зі шматка тканини для зупинення кровотечі;

з’ясувати можливість евакуації через оголовок аварійного виходу;

• спробувати зняти захисні двері важелем або гвинтовим домкратом (можна за допомогою зубила або ножівки зробити отвір у полотні дверей);
• виконувати всі розпорядження рятувальників.

Послідовність евакуації з укриття див. на рисунку 3.

Чи можуть захисні споруди використовуватися для потреб підприємства

Захисні споруди (їх основні приміщення), згідно з Порядком, можуть використовуватися для потреб підприємства як:

• виробничі приміщення, віднесені за показником вибухопожежної та пожежної небезпеки до категорій Г і Д згідно з нормами визначення категорій приміщень, будинків і зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою, що затверджуються МНС, у яких проводяться роботи, не пов’язані з технологічними процесами, внаслідок яких виділяються шкідливі рідини, пари і гази, небезпечні для людей, і які не потребують природного освітлення (крім захисних споруд, розміщених у житлових будинках та у будинках і спорудах громадського призначення);

Блискавкозахист будівель і споруд: влаштовуємо самостійно чи довіримо професіоналам? — читайте в журналі «Охорона праці і пожежна безпека»

• складські приміщення, віднесені в установленому порядку за показником вибухопожежної та пожежної небезпеки до категорій Г і Д, для зберігання майна і матеріалів (у вбудованих захисних спорудах виключно за наявності окремого входу);
• приміщення для розміщення аварійних (ремонтних) та чергових служб;
• допоміжні (підсобні) приміщення лікувальних закладів;
• гаражі або стоянки автомобілів та автокарів (якщо це передбачено проєктом будівництва захисної споруди й не потребує перепланування її основних і допоміжних приміщень);
• приміщення для проведення навчальних занять;
• заклади культури;
• виставкові зали;
• приміщення для торгівлі та громадського харчування (магазини, зали їдалень, буфети, кафе тощо);
• спортивні приміщення (тири, зали для проведення спортивних занять);
• приміщення для побутового обслуговування населення (ательє, пункти прокату, приймальні пункти тощо);
• гардеробні та інші побутові приміщення;
• адміністративні та офісні приміщення.

Відповідно до п. 15 ч. 1 ст. 20 КЦЗ, суб’єкти господарювання зобов’язані забезпечувати дотримання вимог законодавства щодо створення, зберігання, утримання, використання та реконструкції захисних споруд цивільного захисту.

У житловому секторі особовий склад груп з обслуговування захисних споруд доцільно призначати зі складу технічного та обслуговувального персоналу суб’єктів господарювання, що здійснюють експлуатацію чи обслуговують житлові будинки.

ДОМЕДИЧНА ДОПОМОГА: як зберегти життя/здоров’я потерпілого + практичний кейс про правила в умовах бойових дій
Для довідок: (067) 317-58-86 • E-mail: podpiska@mediapro.com.ua

Чи можна у сховищах зберігати паливно-мастильні матеріали

У сховищах дозволяється зберігати розрахункові запаси паливно-мастильних матеріалів для дизельної електростанції, визначені відповідно до вимог пунктів 9–11 гл. 5 розд. ІІІ Вимог.

Використання синтетичних матеріалів, а також інших матеріалів, що під час нагрівання або експлуатації виділяють небезпечні хімічні речовини, для оздоблення внутрішніх приміщень споруд фонду захисних споруд не допускається.

Як використовуються захисні споруди в умовах війни

З метою організації захисту населення в умовах війни використовуються захисні споруди цивільного захисту (сховища, протирадіаційні укриття), а також найпростіші укриття.

1. Заповнення захисних споруд проводиться за сигналами оповіщення цивільного захисту.
2. Особи, які укриваються, повинні мати при собі документи та прибувати у захисну споруду із засобами індивідуального захисту й дводобовим запасом продуктів у поліетиленовому пакуванні (якщо вони не закладені у захисній споруді); мати при собі найнеобхідніші речі (можна також брати з собою легкі підстилки та невеликі подушки з поролону, губчатої гуми або іншого синтетичного матеріалу — якщо таких немає у захисній споруді).
3. Вихід із захисної споруди (найпростішого укриття) та порядок подальших дій повідомляється через систему оповіщення за командою «Відбій».

Джерело: журнал «Охорона праці і пожежна безпека»