Зміна клімату веде до того, що хвилі спеки по всьому світу стали вірогіднішими та інтенсивнішими. А кондиціонери стали невід’ємною частиною побуту у багатьох країнах, включаючи Україну. Чи можна обійтись без них?
Кондиціонер — шкода від користі
За даними Міжнародного енергетичного агентства (МЕА), у 2018 році на використання кондиціонерів та електричних вентиляторів уже припадало 10% світового споживання електроенергії.
І це — незважаючи на те, що широкомасштабне кондиціювання повітря застосовувалося лише у кількох країнах. Серед них — Японія та США, де понад 90% домогосподарств мають таку систему охолодження. З іншого боку, у найспекотніших країнах світу лише 8% населення мають кондиціонери.
Оскільки літо стає все спекотнішим, попит на охолодження приміщень зростає. Внаслідок цього глобальний попит на електроенергію до 2050 року може потроїтися. Для охолодження будівель потрібно стільки ж електроенергії, скільки сьогодні споживають Китай та Індія, разом узяті.
Вчені зазначають, що цього можна уникнути за допомогою пасивних методів охолодження. Вони регулюють температуру, але не вимагають ніяких енерговитрат.
Протяги — старий, але надійний метод
У Середземномор’ї екстремальну спеку можна пережити, закриваючи жалюзі вдень, коли сонце світить у вікно, і відкриваючи вікна на ніч, щоб упустити прохолодне повітря. У результаті дослідження встановлено, що природні протяги можуть знизити температуру у приміщенні на 14 °С. Це може скоротити використання кондиціонерів на 80%.
Дослідники вивчили дані про теплову хвилю 2021 року в Тихоокеанському північно-західному економічному регіоні, внаслідок якої загинули сотні людей. При цьому цей регіон відомий своїм м’яким кліматом. За їхніми словами, при правильному інформуванні та застосуванні старі прийоми охолодження можуть кардинально змінити ситуацію.
Вітроуловлювачі — з минулого у сьогодення
Те, як збудовано будинок, теж дозволяє визначити, наскільки в ньому жарко чи прохолодно. Так звані вітровловлювачі охолоджували будівлі у Північній Африці та на Близькому Сході протягом століть.
Ось як це працює: дві вежі з відчиненими вікнами розташовані на даху. Вони, як випливає з назви, «ловлять» вітер і спрямовують свіже повітря всередину, виштовхуючи теплий назовні. Хоча старі вітровловлювачі вже майже не використовуються, новіші моделі, засновані на тому ж принципі, працюють і в сучасних будівлях.
Іншими способами підтримки прийнятної температури в приміщенні є забезпечення тіні, тобто штори або жалюзі, що блокують сонячні промені або вікна з подвійним склінням. При бажанні можна встановити невеликий фонтанчик: вода, що випаровується, знижує температуру.
Житлові будинки в ОАЕ можуть скоротити річне споживання енергії більш ніж на 20%, якщо вони охолоджуватимуться пасивним способом. Це випливає із дослідження, проведеного Британським університетом у Дубаї.
Каліфорнійська академія наук у Сан-Франциско використовує кондиціонер лише в крайньому випадку, основну увагу вона приділяє пасивному охолодженню. Тут є зелений дах, що ізолює, жалюзі, які відкриваються і закриваються протягом дня, і система вентиляції, що використовує природні потоки повітря.
А що зовні?
Пасивне охолодження — це зниження температури не тільки всередині приміщень, а й зовні будівель і прилеглої території. Адже без тіні вкрай важко не перегрітися у цементних каньйонах великих міст.
Рішення просте: більше дерев та більше тіні. У колумбійському Медельїні влада висадила так звані «зелені коридори» — проходи серед листяних дерев, які захищають пішоходів та велосипедистів від прямих сонячних променів. Це допомогло знизити середню температуру у місті на 2 °С.
У столиці Японії Токіо збудували тротуари, які залишаються прохолодними завдяки ізоляційному покриттю. А в тропічному Сінгапурі густа рослинність на фасадах деяких хмарочосів гарантує, що вони не дуже сильно нагріваються.
Якщо на фасаді будівлі є хоча б 10 метрів зелені, це може зменшити температуру поверхні на 5 °С, — запевняють архітектори.
Беатріс Крістофаро, Віталій Кропман
Джерело: Закон і Бізнес
