Смартфони на 40% складаються з металів, на стільки ж із пластику, ще одна п’ята ― це кераміка й інші матеріали. У них близько 60 різних металів, це переважно мідь, золото, платина, срібло та вольфрам. Незамінними є так звані рідкоземельні метали ― із 17 існуючих у гаджетах використовують 16, наприклад, неодим, тербій та диспрозій.
Завдяки їм сучасні телефони мають властивості, без яких їх неможливо уявити. Рідкоземельні матеріали потрібні, щоб смартфон міг вібрувати, їх використовують і для виробництва сенсорних екранів. Більшість із цих металів відкрили протягом останніх 100 років, і вони є доволі рідкісними. Їх видобувають лише у кількох куточках світу і використовують не лише для виробництва смартфонів, а й сонячних панелей чи електромобілів.
Одним із найбільших постачальників рідкоземельних металів є Китай ― там видобувають 100% світового диспрозію. Серед інших ключових країн-постачальниць сировини для смартфонів ― Демократична Республіка Конго, де триває громадянський конфлікт.
Досі невідомо, як надовго вистачить світових запасів рідкоземельних металів. У 2013 році дослідники з Єльського університету заявляли, що вже до 2050 запаси кількох із них можуть повністю вичерпатися, а отже, виробництво нових гаджетів (принаймні у їх нинішньому вигляді) буде під загрозою. Проте у квітні 2018 японські вчені оголосили, що на дні моря цієї країни знайшли майже нескінченні запаси рідкоземельних металів ― 16 мільйонів тонн. Це може вивести Японію на перше місце ― перед Китаєм ― за рівнем запасів рідкоземельних металів. Тож свій iPhone можна поки що не страхувати.
Ще один важливий для виробництва гаджетів метал ― мідь. Це один із трьох найпопулярніших металів у світі, попит на який перевищує темпи видобутку. Найбільшими постачальниками міді є Чилі, США, Перу, Австралія, Росія, Індонезія, Польща, Казахстан, Мексика, Замбія та Демократична Республіка Конго.
У багатьох із цих країн є проблеми з дотриманням прав робітників, а в Конго нерідко використовують дитячу працю. Про це твердять правозахисники з «Міжнародної амністії». Діти там працюють на шахтах, де видобувають сировину для продуктів Apple і Samsung. Часто ці діти викрадені бойовиками, які беруть участь у громадянській війні в країні. Гроші від видобувної промисловості армія і бойовики в Конго витрачають на придбання зброї.
Після звинувачень з боку правозахисників великі компанії пообіцяли провести розслідування. Уряд США у 2014 зобов’язав виробників електроніки вказувати, чи використовують вони сировину із зон конфлікту. Втім, діти в Конго й досі працюють на кобальтових шахтах. А через те, що сировину для гаджетів видобувають і збирають у десятках куточків світу, неможливо гарантувати, що не було змішано матеріали з «чистих» та «конфліктних» шахт. Тож цілком імовірно, що при виробництві вашого смартфона використали працю африканської дитини.
Неповнолітній хлопчик із своєю матір'ю спостерігають за процесом обробки міді на шахті біля містечка Моніва, М'янма, 1 грудня 2012 року. В деяких країнах нерідко використовують дитячу працю на шахтах
EPA/NYEIN CHAN NAING
Ще одна проблема індустрії гаджетів ― жахливі умови роботи людей, які їх збирають. У 2010-му розголос викликала хвиля самогубств співробітників фабрик Foxconn у Китаї ― ключового партнера Apple. Люди не витримували понад 12-годинних робочих змін і жорстокого ставлення керівництва. Після цього виробники електроніки пообіцяли поліпшити умови праці на своїх заводах.
Однак у січні 2018 Bloomberg опублікував розслідування про завод у Китаї, де виготовляють чохли для iPhone. Журналісти з’ясували, що деяким робітникам доводиться по 10 годин проводити на ногах, інші працюють без навушників у приміщеннях, де зашкалює рівень шуму. Робітники мешкають у брудних гуртожитках, де бракує елементарних побутових зручностей, зокрема, гарячої води. Apple відкинув звинувачення журналістів, заявивши, що не виявив на заводі порушень, однак пообіцяв провести власне розслідування.
Американський техгігант ― не єдина велика компанія, яка, попри багатомільярдні прибутки, економить на зарплатах та умовах праці співробітників. Компанію Samsung звинуватили в отруєнні людей на своїх фабриках у Південній Кореї ― після того, як у середині 2000-х близько 200 людей захворіли на лейкемію, лімфому та розсіяний склероз внаслідок контакту з токсичними матеріалами. Щонайменше 76 людей померло, їм усім було по 20-30 років. Компанія пропонувала близько $900 мільйонів компенсації батькові однієї з померлих співробітниць в обмін на його мовчанку, однак він таки розповів про те, що сталося, пресі.
У 2013 році нідерландська компанія представила смартфон, який назвала першим повністю «етичним». Виробники гарантують, що не використовують дитячу працю, видобуток сировини здійснюють під суворим контролем, а робітники, які збирають гаджет, працюють у нормальних умовах. Гаджет майже повністю підлягає ремонту і переробці. Втім, засновник компанії Бас ван Абель визнає, що навіть їхній смартфон не є на 100% безпечним для планети.
Радіоактивні озера
Виробництво гаджетів має суттєвий вплив і на довкілля. Вигляд острова Бангка в Індонезії кардинально змінився через неконтрольований видобуток олова. На місці густих тропічних лісів з’явилися кратери, є проблеми з питною водою. Після того, як запровадили обмеження на видобуток сировини у зонах конфлікту, таких як Конго, Індонезія стала основним постачальником олова. І це нищить природу острівної держави.
У китайській провінції Внутрішня Монголія через видобуток рідкоземельних металів для гаджетів з’явилися радіоактивні озера. А мідна промисловість у Чилі призвела до появи найбільшого звалища токсичних відходів у Латинській Америці. Для виробництва гаджетів за останні 10 років використали електроенергії, якої було б достатньо для забезпечення потреб однієї з найчисленніших країн світу ― Індії ― протягом цілого року.
Люди працюють на машинах на заводі Foxconn у місті Ґуйян, провінція Ґуйчжоу, Китай, 28 травня 2018 року. Завод Foxconn у Ґуйяні — головний партнер компанії Apple — випустив 16 мільйонів смартфонів для Nokia та Huawei у 2017 році майже 30 мільйонів у 2018 році. У 2010 році через жорсткі умови праці завод накрила звиля самогубств робітників. Після того, як про це розповіли журналісти керівництво заводу обіцяло покращити умови
EPA-EFE/ALEKSANDAR PLAVEVSKI
Сучасні гаджети найчастіше не можна поремонтувати після поломки. Менш, ніж 20% деталей зламаних смартфонів, можна вторинно переробляти. Через це на планеті накопичується чимдалі більше так званого «електронного» або «е-сміття». У 2018 на Землі було близько 50 мільйонів тонн таких відходів, і ця цифра постійно зростає. У Китаї, Індії, Пакистані та Гані з’явилися звалища електронного сміття, яке туди звозять з усього світу, часто нелегально. Якщо використані гаджети не утилізувати належним чином, токсичні метали, які є в їхньому складі (зокрема, ртуть, алюміній та свинець), потрапляють у річки, озера та підземні води. Це має згубний вплив на здоров’я людей і тварин.
Як би жахливо не звучали ці факти, повністю відмовитися від гаджетів людство навряд чи зможе. Тож що робити, аби мінімізувати шкоду?
Найперше, що, на думку експертів, могли би змінити виробники електроніки ― це виготовляти не цілісні апарати, які доводиться викидати після найменшої поломки, а зі змінними деталями. Кілька років тому техгіганти перейшли на виробництво смартфонів із вбудованими батареями ― це сприяло збільшенню е-сміття. Батареї ― зазвичай найперше, що виходить із ладу, і після цього гаджети просто викидають. Повернення до практики зйомних, і, відповідно змінних батарей ― хороша ідея, навіть якщо внаслідок цього смартфони стануть дещо товстішими. Втім, виробники поки не зацікавлені, адже довший термін служби гаджетів означає менше продажів і прибутків.
Покупці гаджетів також можуть вплинути на ситуацію. Зокрема, не ганятися за модними тенденціями, ретельно доглядати за смартфонами, а після виходу з ладу здавати у спеціальні пункти прийому (часто це пункти продажу електроніки). Захисний чохол та накладка на екран можуть надовго збільшити життєвий цикл смартфона. Дослідники кажуть, що сучасні гаджети можуть служити до 7 років. Проте зазвичай люди купують новий смартфон кожні 2,5 роки.
Джерело: Громадське радіо