Сучасний заклад охорони здоров’я зазвичай нагадує досить складний та великий за площею комплекс приміщень (будівель, споруд), де всередині перебувають зовсім різні за можливістю адекватно діяти в умовах надзвичайної ситуації групи людей, включаючи й нетранспортабельних.
У процесі забезпечення пожежної безпеки необхідно враховувати як характеристики самих будівель, приміщень, обладнання, речовин і матеріалів, що застосовуються, так і вищезгадані особливості людей, що там перебувають, кількість і підготовленість персоналу.
Основні вимоги пожежної безпеки для закладів охорони здоров’я містяться у Правилах пожежної безпеки в Україні, ДБН В.2.2-10-2001 «Заклади охорони здоров’я», ДБН В.1.1.7:2016 «Пожежна безпека об’єктів будівництва», ДБН В.2.2-9:2018 «Громадські будинки та споруди», ДБН В.2.5-56-2014 «Системи протипожежного захисту».
Під час пожеж у закладах охорони здоров’я можливі:
Однією з найнебезпечніших речовин, яка застосовується у медичних закладах, є кисень, що використовується як для безпосередньої допомоги хворим, так і в процесі проведення зварювальних робіт під час ремонтів, реконструкції, усунення аварійних ситуацій.
Нагадаємо, що 18 січня 2010 року у 7-й багатопрофільній лікарні м. Луганськ стався вибух балона з киснем, від якого здетонував ще один, у результаті чого загинули 16 осіб — працівники медицини, пацієнти та відвідувачі хворих родичів. Зруйновані будівельні конструкції з 5-го по 2-й поверх. Евакуйовані 248 пацієнтів та 50 осіб медперсоналу. Врятовані з-під завалів 4 жінки та 2 чоловіки, які з великою кількістю травм були госпіталізовані у Луганську обласну клінічну лікарню.
Кисень зазвичай зберігається і транспортується у газоподібному вигляді у сталевих балонах під тиском 150 атмосфер. З метою запобігання небезпечним помилкам під час наповнення та користування балонами, вони для різних газів фарбуються у різноманітні спеціальні кольори. Кисневі балони зовні фарбують у блакитний колір та роблять напис чорними літерами «КИСЕНЬ».
Подання кисню хворим має здійснюватися централізовано з установленням балонів (не більш ніж 10) за межами будинку закладу охорони здоров’я у прибудовах з негорючих матеріалів або з центрального кисневого пункту (коли кількість балонів понад 10). Допускається встановлювати один кисневий балон біля зовнішньої негорючої стіни зовні будинку закладу охорони здоров’я у металевій шафі. Центральний кисневий пункт слід розміщувати в будинку, що стоїть окремо, на відстані не менш ніж 25 м від будинку з постійним перебуванням хворих.
За відсутності централізованого постачання киснем порядок користування кисневими подушками визначається наказом (розпорядженням) адміністрації лікувально-профілактичного закладу.
В аптеках допускається зберігати не більше двох 40-літрових балонів з киснем, які повинні бути розміщені у вертикальному положенні у спеціальних пристроях та надійно закріплені.
В аптеках допускається зберігати не більше двох 40-літрових балонів з киснем, які повинні бути розміщені у вертикальному положенні у спеціальних пристроях та надійно закріплені.
Матеріали та речовини у коморах, аптечних складських приміщеннях необхідно зберігати за асортиментом, при цьому не допускається спільне зберігання ЛЗР з іншими матеріалами.
В аптеках, які розміщуються у будинках іншого призначення (у тому числі лікарняних корпусах), загальна кількість легкозаймистих та горючих медикаментів, реактивів не повинна перевищувати 100 кілограмів.
Архівосховища рентгенівської плівки місткістю понад 300 кг мають розміщуватися в окремо розташованих будинках. Якщо плівки менш ніж 300 кг, дозволяється розміщення архівосховища у приміщеннях будинків лікувально-профілактичних закладів охорони здоров’я, відгороджених протипожежними стінами та перекриттями 1-го типу.
Допускається зберігання плівок та рентгенограм за межами архіву, коли їхня кількість у приміщенні не перевищує чотирьох кілограмів. У цьому випадку плівки та рентгенограми необхідно зберігати у металевій шафі (ящику) не ближче ніж 1 м від опалювальних приладів. У приміщеннях, де встановлені такі шафи, не допускається палити та застосовувати електронагрівальні прилади будь-яких типів.
У лабораторіях, на постах відділень, у кабінетах лікарів та старших медсестер допускається зберігання не більше ніж 3 кг загальної кількості медикаментів і реактивів, що належать до ЛЗР та ГР, при цьому лише у шафах, що замикаються. Під час зберігання має враховуватись їхня сумісність.
Відстань між ліжками у лікарняних палатах має становити не менше 0,8 м, центральний основний прохід — не менш ніж 1,2 м завширшки.
Лікарні та інші заклади охорони здоров’я з постійним перебуванням хворих, не здатних самостійно пересуватися, повинні забезпечуватися ношами з розрахунку: одні ноші на 5 хворих та засобами індивідуального захисту органів дихання для саморятування людей під час пожежі з розрахунку на максимальну кількість хворих (стаціонар) та окремо для обслугового персоналу.
Відстань між ліжками у лікарняних палатах має становити не менше 0,8 м, центральний основний прохід — не менш ніж 1,2 м завширшки. Тумбочки, стільці та ліжка не повинні захаращувати виходи й проходи.
Адміністрація закладу охорони здоров’я зобов’язана щодня після закінчення виписки хворих повідомляти найближчий підрозділ Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту про кількість хворих, котрі перебувають у кожному будинку закладу охорони здоров’я.
Спільним наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України, Міністерства соціальної політики України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 31.07.2012 р. № 1061/468/587/865, затверджений Порядок спільних дій на випадок виникнення надзвичайних ситуацій та пожеж в організаціях, установах і закладах з цілодобовим перебуванням людей.
Спільні дії підрозділів ДСНС України і закладів забезпечуються у режимі повсякденної діяльності, а також у разі виникнення у закладах надзвичайної ситуації або пожежі.
З метою постійного моніторингу та своєчасного надання допомоги під час виникнення надзвичайної ситуації або пожежі заклади повинні надавати підрозділу ДСНС України, у районі виїзду якого вони розташовані, щодня до 22:00 уточнену інформацію щодо кількості осіб (пацієнтів) та обслугового персоналу, що перебуває у закладі.
Керівники закладів щороку до 1 січня зобов’язані надати до підрозділу ДСНС України, у районі виїзду якого розташовані заклади, таку інформацію:
Інформація про закриття закладів або їхніх частин (у тому числі окремих приміщень), введення в експлуатацію нових закладів або їхніх частин (у тому числі окремих приміщень), призначених для цілодобового перебування людей, до підрозділу ДСНС України, у районі виїзду якого розташовані заклади, має подаватися невідкладно.
У разі виникнення надзвичайної ситуації або пожежі у закладі черговий персонал:
З прибуттям підрозділу ДСНС України до закладу під час виникнення надзвичайної ситуації або пожежі черговий персонал:
Після проведення заходів з евакуації осіб (пацієнтів), які знаходяться на цілодобовому перебуванні у закладі, черговий персонал проводить обов’язкову перевірку наявності таких осіб (пацієнтів), про результати якої невідкладно повідомляє підрозділ ДСНС України.
Джерело: Надзвичайна Ситуація+