Вимоги щодо систем протипожежного захисту викладено в ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту» (далі — ДБН В.2.5-56:2014).
До систем протипожежного захисту належать:
- системи пожежної сигналізації;
- автоматичні системи пожежогасіння;
- автономні системи пожежогасіння;
- системи флегматизації;
- системи протидимного захисту;
- системи керування евакуюванням (в частині системи оповіщення про пожежу і покажчиків напрямку евакуювання);
- системи централізованого пожежного спостерігання;
- системи диспетчеризації самих систем протипожежного захисту та інженерних систем, що функціонально пов’язані.
ДБН В.2.5-56:2014 є основою для визначення того, які саме системи протипожежного захисту мають бути на об’єкті. Обрання специфіки таких систем, наприклад, виду та типу вогнегасної речовини, гасіння якою має здійснюватися, віднесене переважно до компетенції архітектора, проєктувальника систем протипожежного захисту (далі — СПЗ), замовника/майбутнього власника об’єкта та інших зацікавлених осіб.
Порядок технічного обслуговування СПЗ: ДБН В.2.5-56:2014 чи ДСТУ 9047:2020?
СПЗ на підприємстві змонтували: що далі? Далі настають «сірі будні», адже СПЗ, як і будь-яке інше «залізо», потребують технічного обслуговування, яке в Україні з ряду причин перейменували в «підтримання експлуатаційної придатності». Зрозуміло, що без його належного виконання стан системи погіршуватиметься і зрештою вона стане нездатною
виконувати свої прямі функції.
Раніше порядок технічного обслуговування (підтримання експлуатаційної придатності) було регламентовано ДБН В.2.5-56:2014, але одного дня у певних посадових осіб «відкрилися очі» та вони згадали, що будівельні норми — то будівельні норми, вони мають встановлювати, кажучи спрощено, принципи та порядок будівництва, а не експлуатації об’єктів.
І хоча вилучення відповідних положень з ДБН В.2.5-56:2014 призвело до довготривалого існування суттєвої прогалини у цій галузі, переконати посадових осіб Мінрегіону в необхідності «заплющити очі» бодай на певний час на існуючу невідповідність не вдалося. Тобто все, що стосувалося технічного обслуговування систем протипожежного захисту, на стадії прийняття зміни № 1 до цього документа, вилучили.
Заходи пожежної безпеки: готуємося до перевірки — СПЕЦВИПУСК від ОППБ Замовлення і консультації: 0 (800) 219-977
Звичайно ж, з такою ситуацією потрібно було щось «вирішувати». Так, європейські норми щодо систем протипожежного захисту, їхніх компонентів і вогнегасних речовин в Україні прийнято, але ж регіональні норми не можуть врахувати всю національну специфіку, і подекуди це навіть написано «прямим текстом» у самих стандартах. Так, наприклад, ДСТУ EN 15004-1:2014 «Стаціонарні системи пожежогасіння. Системи газового пожежогасіння. Частина 1. Проектування, монтування та технічне обслуговування» передбачають необхідність поводження з балонами високого тиску, для зберігання цих же вогнегасних речовин, з дотриманням національних нормативних документів. Але є багато моментів, що передбачають наявність додаткового тлумачення. Також багато нормативних документів прийнято мовою оригіналу (англійською), що призводить до виникнення мовних бар’єрів та неоднаковості тлумачення одних і тих же пунктів різними особами.
Тож колектив однодумців, серед яких були переважно представники компаній-членів Українського союзу пожежної та техногенної безпеки, спільними зусиллями розробили національний стандарт, що мав вирішити проблемне питання.
Був прийнятий стандарт ДСТУ 9047:2020 «Системи протипожежного захисту. Настанова з підтримання експлуатаційної придатності».
Письмова консультація — замовте послугу від експертів журналу «Охорона праці і пожежна безпека»
Для довідок: (063) 590-97-54
Сфера застосування ДСТУ 9047:2020 ширша, ніж можна подумати, прочитавши його назву, зокрема:
- документом унормовано загальні вимоги до виконання робіт, пов’язаних з введенням в експлуатацію, оцінкою відповідності, експлуатуванням, технічним обслуговуванням і виведенням з експлуатації систем протипожежного захисту та функціонально пов’язаних з СПЗ інженерних систем та технологічного обладнання (далі— ІСтаТО) (до ІСтаТО ж віднесено блискавкозахист, пожежні ліфти, пожежні кран-комплекти, а також протипожежні двері, ворота, клапани, завіси (екрани) тощо);
- на додаток до технічних вимог викладено вимоги щодо безпеки та охорони довкілля під час виконання відповідних робіт;
- приділено увагу оцінюванню відповідності СПЗ на різних етапах їхнього життєвого циклу.
Неабиякий інтерес, звичайно ж, викликає розд. 4, який встановлює загальні технічні вимоги.
Зверну вашу увагу на назви підпунктів розділу 4:
- 4.1 Загальні положення;
- 4.2 Підготовка до експлуатування;
- 4.3 Експлуатування СПЗ/ІСтаТО;
- 4.4 Виведення з експлуатації.
Розділ 5 «Вимоги до підтримання експлуатаційної придатності СПЗ залежно від виду» розбито на такі підпункти, що стосуються всіх видів систем та обладнання.
Підтримання експлуатаційної придатності СПЗ/ІСтаТО. Чому потрібна «третя сторона»
Підтримання експлуатаційної придатності систем протипожежного захисту та функціонально пов’язаних з СПЗ інженерних систем та технологічного обладнання (далі — СПЗ/ІСтаТО) передбачає:
1) перевірку робочих характеристик СПЗ/ІСтаТО та окремих їх компонентів на відповідність запроєктованому режиму роботи;
2) налагодження робочих характеристик СПЗ/ІСтаТО та їх компонентів за результатами;
3) відновлення/заміну компонентів СПЗ/ІСтаТО, що не відповідають установленим вимогам.
Якщо детальніше, то підтримання експлуатаційної придатності має охоплювати виконання численних операцій з будь-якою системою, починаючи з щотижневого огляду її компонентів (наприклад, зрошувачів автоматичної спринклерної системи пожежогасіння) і закінчуючи (залежно від виду СПЗ та використовуваного обладнання) тестуванням програмно керованих компонентів систем.
Існують операції, які може виконувати власними силами персонал самого об’єкта протипожежного захисту (наприклад, огляд спринклерів або пожежних сповіщувачів на відсутність видимих пошкоджень або фарбування, перевірка приймально-контрольних приладів на відсутність індикацій про несправність), але в більшості випадків без послуг спеціалізованої компанії не обійтися.
Причини тому, бувають, як цілком об’єктивні (відсутність відповідних фахівців, інструменту, питання пов’язані з ліцензуванням господарської діяльності), так і суб’єктивні, які зазвичай пов’язані з небажанням власника системи нести цілковиту відповідальність за її справність і працездатність.
Загальноприйнятою практикою є укладення договорів на технічне обслуговування (підтримання експлуатаційної придатності) систем протипожежного захисту зі спеціалізованими компаніями. Часто йдеться про продовження «відносин» з компанією, яка проводила монтування та/або пусконалагоджувальні роботи, але не рідкість і випадок, коли власник системи шукає підрядника подешевше. І якщо усілякі «дива» можливі навіть у першому випадку, то в другому годі й казати, адже реалії сьогодення такі, що займаються цією діяльністю чи не всі кому не ліньки.
Якщо ідеться про оцінювання відповідності самих систем протипожежного захисту на тому чи іншому етапі їхнього життєвого циклу, то тут не обійтися без послуг компанії, яка має відповідні документи й акредитована на здійснення таких операцій (так званої «третьої сторони»). Саме СПЗ може врятувати ситуацію і навіть саме життя. Але як це правильно зробити?
Журнал реєстрації перевірок
Для довідок: (063) 590-97-54
Можна уявити собі (і спостерігати на практиці) ситуацію, коли власник системи запрошує до співпраці «третю» сторону на стадії прийняття системи протипожежного захисту в експлуатацію. Добре, якщо все добре, але якщо буде виявлено численні недоліки, то що робити? Звичайно, можна примусити проєктувальника і монтувальника СПЗ усувати всі недоліки за власні кошти, і це буде правильно і цілком справедливо, але ж якщо вони будуть занадто суттєвими? Хай там як, а введення об’єкта в експлуатацію без змонтованих і працездатних систем протипожежного захисту не допускається, тож можливі затримки і вони можуть бути значними. Навіщо вам усе це? І якщо підтримання експлуатаційної придатності обов’язкове, то чи не варто упевнитися у його правильності? Якщо систему пропонують, скажімо, остаточно «забракувати» і змонтувати замість неї нову, то чи не варто спитати незалежного фахівця: чи дійсно все так «погано»?
Висновок напрошується сам собою.
Дії для підтримання експлуатаційної придатності СПЗ/ІСтаТО
- Треба укласти договір з «третьою стороною» якомога раніше, щоб спеціалізована компанія розгледіла недоліки в СПЗ вже на стадії її проєктування.
- Надалі «третя сторона» надаватиме відповідні послуги під час пусконалагоджувальних робіт, а потім у процесі експлуатування самих систем.
Розроблення документів з охорони праці
Для довідок: (063) 590-97-54
Тож ви, як власник, спатимете спокійно, перебуваючи у впевненості щодо справності СПЗ і, відповідно, захищеності вашого майна.
Ігор Добичін, інспектор з пожежної безпеки, ТОВ «ЦІА «Шілд»
Центр інспектування та аудиту «Шілд» готовий відповісти на всі ваші запитання щодо підтримання експлуатаційної придатності СПЗ/ІСтаТО, які ви, будь ласка, адресуйте редакції журналу «Охорона праці і пожежна безпека» 0 (800) 219-977.
Джерело: журнал «Охорона праці і пожежна безпека»
Живий журнал «Охорона праці і пожежна безпека»
Доступний 24/7 у смартфоні, на планшеті чи комп’ютері
- зразки документів
- моніторинг законодавства
- роз’яснення
- відповіді на запитання
- досвід провідних компаній
Презентаційний номер: e.oppb.com.ua
0 (800) 219-977