Створення служби охорони праці
Служба охорони праці створюється на підприємствах з кількістю працівників 50 і більше. На підприємстві з кількістю працівників менше 50 осіб функції служби охорони праці можуть виконувати в порядку сумісництва особи, які мають відповідну підготовку. На підприємстві з кількістю працівників менше 20 осіб для виконання функцій служби охорони праці можуть залучатися сторонні спеціалісти на договірних засадах, які мають відповідну підготовку.
Зазвичай виокремлення служби охорони праці як такої в структурі підприємства не практикується. Її функції покладаються на традиційні структурні підрозділи — відділи охорони праці (відділи охорони праці та промислової безпеки, охорони праці та пожежної безпеки).
Підпорядковується служба охорони праці згідно із законодавством безпосередньо роботодавцеві. Проте роботодавець може доручити функціональне управління (кураторство) діяльністю служби іншій посадовій особі, скажімо, головному інженерові, заступникові директора з охорони праці тощо.
Покладення таких обов’язків потрібно закріпити наказом або відобразити в посадовій інструкції уповноваженої особи.
Робота служби охорони праці підприємства має здійснюватись відповідно до плану роботи та графіків обстежень, затверджених роботодавцем.
Функції служби охорони праці
Загальні питання
1. Підготовка проектів наказів (розпоряджень) з питань охорони праці і внесення їх на розгляд роботодавцю. Проведення спільно з представниками інших структурних підрозділів і за участю представників професійної спілки підприємства або, за її відсутності, уповноважених найманими працівниками осіб із питань охорони праці перевірок дотримання працівниками вимог нормативно-правових актів з охорони праці.
2. Проведення з працівниками вступного інструктажу з питань охорони праці.
3. Ведення обліку та проведення аналізу причин виробничого травматизму, професійних захворювань, аварій на виробництві, заподіяної ними шкоди.
4. Забезпечення належного оформлення і зберігання документації з питань охорони праці, а також своєчасної передачі її до архіву для тривалого зберігання згідно з установленим порядком.
5. Складання звітності з охорони праці за встановленими формами.
6. Складання за участю керівників підрозділів підприємства переліків професій, посад і видів робіт, на які повинні бути розроблені інструкції з охорони праці, що діють в межах підприємства, надання методичної допомоги під час їх розроблення.
Служба охорони праці:
— складає за участю керівників підрозділів, служб головних спеціалістів (головного технолога, головного механіка, головного енергетика, головного металурга, інших фахівців), служби організації праці та заробітної плати переліки професій і видів робіт, для яких повинні бути розробленні інструкції, надає методичну допомогу під час їх розроблення;
— бере участь у розробленні інструкцій, зокрема на основі нормативно-правових актів з охорони праці, забезпечення якими підрозділів покладено на службу;
— реєструє інструкції, що вводяться в дію (переглядаються) в журналі реєстрації інструкцій з охорони праці на підприємстві;
— видає примірники інструкцій керівникам структурних підрозділів (служб) з реєстрацією в журналі обліку видачі інструкцій з охорони праці на підприємстві;
— систематично контролює своєчасність розроблення нових і відповідність чинних інструкцій вимогам законодавства, періодичність перегляду та своєчасність внесення змін і доповнень до них;
— забезпечує підрозділи стандартами, іншими нормативно-технічними та організаційно-методичними документами з охорони праці.
7. Інформування працівників про основні вимоги законів, інших нормативно-правових актів та актів з охорони праці, що діють в межах підприємства.
8. Розгляд:
— питань про підтвердження наявності небезпечної виробничої ситуації, що стала причиною відмови працівника від виконання дорученої роботи відповідно до законодавства (у разі необхідності);
— листів, заяв, скарг працівників підприємства, що стосуються питань додержання законодавства про охорону праці.
9. Організація:
— забезпечення підрозділів нормативно-правовими актами з охорони праці та актами з охорони праці, що діють в межах підприємства, посібниками, навчальними матеріалами з цих питань;
— роботи кабінету з охорони праці, підготовки інформаційних стендів, кутків з охорони праці тощо;
— нарад, семінарів, конкурсів тощо з питань охорони праці;
— пропаганди з питань охорони праці з використанням інформаційних засобів.
10. Участь у:
— розслідуванні нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві;
— складанні санітарно-гігієнічної характеристики умов праці працівників, які проходять обстеження щодо наявності професійних захворювань (отруєнь);
— проведенні внутрішнього аудиту охорони праці та атестації робочих місць за умовами праці;
— роботі комісій з приймання в експлуатацію закінчених будівництвом, реконструкцією або технічним переозброєнням об’єктів виробничого та соціально-культурного призначення, відремонтованого або модернізованого устаткування в частині дотримання вимог охорони (безпеки) праці;
— розробленні положень, інструкцій, розділу «Охорона праці» колективного договору, інших актів з охорони (безпеки) праці, що діють у межах підприємства;
— складанні переліків професій і посад, згідно з якими працівники повинні проходити обов’язкові попередні і періодичні медичні огляди;
— організації навчання з питань охорони праці; роботі комісії з перевірки знань з питань охорони праці.
Розподіл обов’язків з організації та проведення навчання з питань охорони праці між службами охорони праці та кадрів
Служба ОП |
Кадрова служба |
Керівник служби охорони праці — начальник відділу відповідно до кваліфікаційних характеристик (розділ 1 випуску 1 Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників): |
Начальник відділу кадрів згідно з кваліфікаційною характеристикою, наведеною у вказаному вище випуску 1 ДКХП, зокрема, здійснює планомірну роботу з навчання працівників на спеціальних курсах, стажування на відповідних посадах. Потрібно розрізняти поняття «організація навчання» та «проведення навчання». Начальник відділу кадрів не є спеціалістом з охорони праці та може бути залучений до процесу навчання лише в межах своєї компетенції. Наприклад, може залучатися до організації навчального процесу — формування навчальних груп, розроблення навчально-тематичних планів і програм, визначення місць і методів проведення навчання. |
Працівники служби охорони праці |
11. Контроль за:
— виконанням заходів, передбачених програмами, планами щодо поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, колективним договором та заходами, спрямованими на усунення причин нещасних випадків і професійних захворювань та аварій на виробництві;
— проведенням ідентифікації та декларуванням безпеки об’єктів підвищеної небезпеки;
— наявністю в структурних підрозділах інструкцій з охорони праці згідно з переліком професій, посад і видів робіт, своєчасним внесенням в них змін;
— своєчасним проведенням необхідних випробувань і технічних оглядів устаткування;
— станом запобіжних і захисних пристроїв, вентиляційних систем;
— своєчасним проведенням навчання з питань охорони праці, всіх видів інструктажу з охорони праці;
— забезпеченням працівників засобами індивідуального та колективного захисту, мийними та знешкоджувальними засобами;
— санітарно-гігієнічними і санітарно-побутовими умовами працівників згідно з нормативно-правовими актами;
— своєчасним і правильним наданням працівникам пільг і компенсацій за важкі та шкідливі умови праці, забезпеченням їх лікувально-профілактичним харчуванням, молоком або рівноцінними йому харчовими продуктами, газованою солоною водою, наданням оплачуваних перерв санітарно-оздоровчого призначення;
— утриманням у безпечному стані території підприємства, внутрішніх доріг та пішохідних доріжок;
— організацією робочих місць відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці;
— використанням цільових коштів, виділених для виконання комплексних заходів з досягнення нормативів та підвищення існуючого рівня охорони праці;
— застосуванням праці жінок, інвалідів і осіб, молодших 18 років, відповідно до вимог законодавства;
— виконанням приписів посадових осіб органів державного нагляду за охороною праці та поданням страхового експерта з охорони праці;
— проведенням попередніх і періодичних медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах зі шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі, щорічних обов’язкових медичних оглядів осіб віком до 21 року.
Права працівників служби охорони праці
Спеціалісти служби охорони праці мають право:
— видавати керівникам структурних підрозділів підприємства обов’язкові для виконання приписи щодо усунення наявних недоліків, одержувати від них необхідні відомості, документацію і пояснення з питань охорони праці. Припис спеціаліста з охорони праці може скасувати лише роботодавець;
— зупиняти роботу виробництв, дільниць, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва у разі порушень, які створюють загрозу життю або здоров’ю працівників;
— вимагати відсторонення від роботи осіб, які не пройшли передбачених законодавством медичного огляду, навчання, інструктажу, перевірки знань і не мають допуску до відповідних робіт або не виконують вимоги нормативно-правових актів з охорони праці;
— надсилати роботодавцю подання про притягнення до відповідальності посадових осіб та працівників, які порушують вимоги щодо охорони праці;
— вносити пропозиції про заохочення працівників за активну працю за поліпшення стану безпеки праці;
— залучати, за погодженням з роботодавцем і керівниками підрозділів підприємства, спеціалістів підприємства для проведення перевірок стану охорони праці.
Перевірки дотримання працівниками вимог нормативно-правових актів з охорони праці (внутрішній аудит охорони праці, контроль стану охорони праці) повинні визначати і спрямовуватися на:
— безпосередні об’єкти контролю служби охорони праці, визначені в Положенні про службу охорони праці підприємства;
— найбільш значимі та відповідальні функції системи управління охороною праці (навчання, медогляди, забезпечення засобами захисту, виявлення виробничих небезпек та управління ризиками, та інші);
— планові (за графіком) і позапланові (післяаварійні) контрольні заходи, обстеження одноособові та колективні);
— підвищення рівня професійних знань;
— належний стан документування, закріпленого за службою;
— об’єктивність і дієвість приписів, що видаються службою;
— аналіз і класифікація виявлених порушень, планування та контроль за їх усуненням.
Забезпечення служби охорони праці
Кадрове забезпечення
У Національному класифікаторі України «Класифікатор професій ДК 003:2010», затвердженому наказом Держспоживстандарту України від 28 липня 2010 р. № 327, для сфери охорони праці на виробництві є дві професійні назви: начальник відділу охорони праці та інженер з охорони праці. Для певних посадових обов’язків можна використовувати й третю — інспектор з охорони праці. Все залежить від рішення роботодавця. Важливо тільки не припуститися помилок. Скажімо, не назвати посаду «начальник відділу охорони праці та техніки безпеки», яка містилася ще в Класифікаторі професій ДК 003-95. Щодо цього треба зауважити, що в законодавстві про охорону праці України офіційного поняття «техніка безпеки» нема.
Комплектуючи штат служби (відділу) охорони праці, треба керуватися загальним критерієм — призначати на посаду фахівця з вищою професійною освітою. До того ж тільки обов’язкова технічна освіта не повною мірою відповідає сучасним реаліям і дещо застаріла. Значна увага має надаватися правовій підготовці. Фахівець з охорони праці повинен бути професіоналом на стику двох галузей: гуманітарної (соціальної) і технічної. Проте визначальною може стати позиція роботодавця — кого він бажає бачити на цій посаді. Практика свідчить, що випускник вищого навчального закладу, навіть спеціалізованих кафедр охорони праці, набуде потрібного досвіду впродовж 1–5 років залежно від здібностей.
Звернімо увагу на функції працівника і керівника служби охорони праці. При схожості їх професійних характеристик у функціях є принципова відмінність
Керівник підприємства. Його керівництво може зводитися лише до адміністративних функцій. У методичному, функціональному плані роботодавець не може керувати службою охорони праці, тому що не має, зазвичай, відповідної професійної підготовки, не володіє в повному обсязі знанням усіх необхідних нормативно-правових актів з охорони праці |
|
Керівник служби (відділу) повинен самостійно приймати рішення, організовувати, керувати, координувати та контролювати роботу інших працівників |
Фахівець, інженер з охорони праці, не повинен приймати самостійних рішень, він не є організатором, а лише реалізатором, тобто виконавцем планів і рішень уповноважених на те інших осіб у межах своєї діяльності |
При оформлені на підприємстві служби охорони праці, але за відсутності її керівника, штатний інженер охорони праці (без функціонального керівництва) не може нести відповідальності за організацію роботи служби та за прийняті ним рішення.
Правильним буде варіант, коли службу охорони праці, що складається з однієї штатної одиниці, представлятиме її керівник, який поєднуватиме свої обов’язки з обов’язками інженера — виконавця. Інженер же — виконавець бути керівником не може. Доцільно, щоби такий «одинокий» інженерно-технічний працівник мав посаду заступника керівника підприємства.
Планування роботи служби охорони праці
Службі охорони праці (фахівцеві) доцільно складати перспективний план роботи на 1–3 роки, узгодивши його з роботодавцем.
Типові питання до плану роботи:
1. Знайомство з виробництвом (технології, обладнання, будівлі і споруди тощо) дозволяє:
— одержати уявлення про:
– рівень небезпек об’єктів; наявність і забезпеченість технологічною документацією;
– співвідношення ручної, механізованої, автоматизованої праці (процесів);
– кількість і якість організації навантажувально-розвантажувальних операцій, дільниць і складських робіт;
– застосування безпечних способів зберігання і транспортування матеріалів, заготовок, виробів, відходів тощо.
— проконтролювати:
– наявність схем руху транспорту і пішоходів;
– стан сходових переходів, дорожнього покриття, підлоги;
– захаращеність проходів і під’їздів;
– облаштованість території.
— скласти уявлення про:
– раціональність розміщення виробничого обладнання;
– організацію робочих місць;
– стан протиаварійного і протипожежного захисту;
– забезпеченість засобами індивідуального і колективного захисту;
– дотримання санітарно-гігієнічних вимог тощо.
2. Знайомство зі структурою та штатним розписом. Потрібно для уявлення про наявність на підприємстві відповідних служб і посадових осіб, які забезпечують вирішення конкретних питань охорони праці. Дозволяє одержати інформацію про наявність положень про структурні підрозділи і служби, посадових інструкцій і відображення в них обов’язків з охорони праці.
3. Розроблення та затвердження переліку робіт з підвищеною небезпекою підприємства. При цьому слід керуватися НПАОП 0.00-2.01-05 «Перелік робіт з підвищеною небезпекою», затвердженим наказом Держнаглядохоронпраці України від 26 січня 2005 р. № 15 і Переліком робіт, де є потреба в професійному доборі, затвердженим наказом МОЗ України і Держнаглядохоронпраці України від 23 вересня 1994 р. № 263/121.
4. Складання переліку необхідних в роботі актів законодавства та інших нормативно-правових актів. Доцільно мати підбірку актів на паперових і електронних носіях.
5. Організація навчання та перевірка знань з питань охорони праці. Роль служби полягає в:
— проведенні вступного інструктажу;
— участі у розробленні нормативних актів;
— в організації навчання (підготовка наказу, участь у розробленні планів-графіків його проведення)
— участі у роботі комісії з перевірки знань;
— контролі за своєчасністю навчання та інструктажів.
6. Інформування та консультування з питань охорони праці працівників підприємства.
7. Складання звітності з охорони праці згідно з встановленими формами.
8. Ведення обліку та аналізу виробничого травматизму, професійної захворюваності, аварійності.
9. Оформлення та збереження документації з питань охорони праці.
10. Участь у:
— розслідуванні нещасних випадків, профзахворювань, аварій на виробництві;
— складанні санітарно-гігієнічних характеристик робочих місць;
— проведенні внутрішнього аудиту охорони праці (стану охорони праці та/або системи управління охороною праці)
— атестації робочих місць за умовами праці та інше.
Оплата праці
Законодавством України розмежовано сфери державного та договірного регулювання оплати праці.
Умови та розміри оплати праці працівників установ та організацій бюджетної сфери врегульовані постановою Кабінету Міністрів України «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» від 30 серпня 2002 р. № 1298 та галузевими наказами, розробленими на виконання цієї постанови (див. схему).
Схема
Посадовий оклад інженера з охорони праці
Категорія інженера |
Посадовий оклад |
Без категорії |
За 8 тарифним розрядом ЄТС |
II категорія |
За 9 тарифним розрядом |
I категорія |
За 10 тарифним розрядом |
Провідний інженер |
За 11 тарифним розрядом |
Щодо розміру посадового окладу провідного інженера з охорони праці на державному підприємстві, то чинним законодавством (ст. 15 Закону України «Про оплату праці» від 24 березня 1995 р. № 108/95-ВР, ст. 97 Кодексу законів про працю України) підприємствам госпрозрахункової сфери, в тому числі державним, надано право самостійно встановлювати в колективному договорі форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат, дотримуючись норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами.
Микола Лисюк,
перший заступник генерального директора ННДІ промислової безпеки та охорони праці
Джерело: журнал «Охорона праці і пожежна безпека» № 2, 2018
Переконайтеся, що ви передплатили журнал і вся необхідна інформація є під рукою!