Сьогодні мова піде про те, як порушникам з однієї з атомних електростанцій довелося відповісти перед законом за свою бездіяльність у сфері охорони праці, що призвела до групового нещасного випадку. Щоправда, щоб винести остаточний вирок у справі Феміді знадобилося понад 4 роки.
Встановлені судом обставини трагедії
3 грудня 2012 року близько 07:40 начальник комплексної дільниці з палива та ремонту (КДПР) цеху ремонту тепломеханічного устатковання реакторного відділення АЕС К., ОСОБА 9, без належного оформлення та без обов’язкового проведення при цьому цільового інструктажу з охорони праці під час виконання робіт з підвищеною небезпекою, всупереч вимогам п. 5.2.5 Правил безпечної експлуатації тепломеханічного обладнання електростанцій і теплових мереж, видав проміжний наряд-допуск на підготовку транспортного контейнера ТК-13 до завантаження відпрацьованим ядерним паливом. У вказаному наряді ОСОБА 9 призначила керівником робіт та допускачем майстра КДПР, ОСОБУ 5, виконавцем робіт — слюсаря 5 розряду, ОСОБУ 7 та членів бригади — слюсарів 4-го розряду ОСІБ 10 і 11.
Отримавши проміжний наряд-допуск, майстер КДПР, ОСОБА 5, о 07:50 без проведення чіткого та повного інструктажу видала членам бригади завдання здійснити перестановку штуцерів — від’єднати від кришки контейнера ТК-13 гумовий рукав подачі стисненого повітря та забезпечити подачу до контейнера, встановленого в шахті мийки приміщення, азоту (за допомогою гумового рукава) для просушування його від вологи, здійснювати періодичний контроль подачі азоту.
Надалі майстер КДПР, ОСОБА 5, здійснила допуск виконавця робіт, слюсаря з ремонту реакторно-турбінного устатковання 5 розряду, ОСОБУ 7, а також слюсарів з ремонту реакторно-турбінного устатковання 4 розряду, ОСОБУ 10 та ОСОБУ 11, до виконання робіт без виведення на робочі місця.
Виконавши доручені операції з відключення від кришки ТК-13 рукава для подачі повітря та підключення рукава для подачі азоту, виконавець робіт, слюсар 5 розряду, ОСОБА 7, о 08:07 зайшла до приміщення 1А919 і доповіла майстру КДПР — ОСОБІ 5 та начальнику КДПР — ОСОБІ 9 про виконані операції.
О 08:10 майстер КДПР — ОСОБА 5 дала завдання членам бригади, слюсарям з ремонту реакторно-турбінного устатковання, ОСОБІ 7, ОСОБІ 10, ОСОБІ 11 здійснювати контроль подачі азоту для осушки ТК-13, а о 08:11 по телефону — подала відповідну заявку начальнику зміни енергоблоку № 1 на подачу азоту.
Відповідно до заявки, о 08:44 азот був поданий від компресора азотно-кисневої станції за тимчасовою схемою. При цьому вентиль перекриття подачі азоту знаходився у приміщенні 1А121, але в членів бригади, ОСІБ 7, 10, 11, не було доступу до цього вентиля, оскільки вони не мали допуску до цього приміщення.
ОСОБА 5 — майстер КДПР, в цей час виконував завдання, пов’язане із завантаженням відпрацьованого ядерного палива в контейнер ТК-13, а тому, в порушення вимог нормативно-правових актів, не був присутній при виконанні робіт слюсарями з ремонту реакторно-турбінного устаткування, ОСОБАМИ 7, 10, 11.
Виконавець робіт, слюсар з ремонту реакторно-турбінного устаткування 5 розряду — ОСОБА 7, разом з іншими членами бригади знаходилися у приміщенні 1А919 та періодично контролювали подачу азоту до ТК-13, заводський № 26, встановленого у приміщенні 1ГА701. Близько 10:25 ОСОБА 7 вирішила ще раз проконтролювати подачу азоту до ТК-13 та першою зайшла до приміщення 1ГА701, де оглянула цілісність гумового рукава, через який азот подавався до кришки ТК-13. За нею до приміщення 1ГА701 увійшли слюсарі з ремонту реакторно-турбінного устатковання 4 розряду, ОСОБА 10 та ОСОБА 11.
ОСОБА 10 відразу підійшла до шахти мийки, де був встановлений ТК-13, оглянула його зверху, після чого з метою перевірки наявності вологи внизу по драбині спустилася на дно шахти мийки, в якій знаходився контейнер ТК-13. Довідавшись, де знаходиться ОСОБА 10, ОСОБА 7, будучи виконавцем робіт, попрямувала до шахти мийки та гукнула, щоб той негайно повернувся на поверхню.
Однак, як потім з’ясувалося, ОСОБА 10 вже знаходилася під шкідливим впливом на неї азоту, внаслідок чого почала лягати на підлогу шахти. Помітивши конвульсії, яким у цей час почав піддаватися потерпілий, лежачи на дні, ОСОБА 11, вирішила, що у її напарника, ОСОБИ 10, почався приступ епілепсії, відтак з метою надання допомоги спустилася по драбині до потерпілого, але відразу при цьому потрапила під дію того ж таки газового середовища, внаслідок чого знепритомніла.
Помітивши, що члени бригади, особи 10 і 11 непритомні, виконавець робіт, ОСОБА 7, відразу підбігла до вентиля, призначеного для регулювання подачі повітря, відкрила його та подала кінець гумового рукава з повітрям на дно шахти, де знаходились непритомні члени бригади. Далі ОСОБА 7, з метою припинення подачі азоту до ТК-13 зав. № 26, перетисла гумовий рукав руками і почала кликати на допомогу.
Близько 10:29 год. виконавець робіт, ОСОБА 7, зрозумівши, що її крику ніхто не чує, випустила з рук гумовий рукав подачі азоту та вибігла з приміщення 1ГА701, продовжуючи кликати на допомогу. Почувши вигуки виконавця робіт, ОСОБИ 7, майстер КДПР, ОСОБА 5 зателефонувала начальнику зміни блоку АЕС і начальнику дільниці, ОСОБІ 9, повідомивши при цьому про нещасний випадок, що стався, та про необхідність негайного припинення подачі азоту. О 10:32 год., трохи оговтавшись, ОСОБА 7 повернулася допомагати непритомним членам бригади, для чого однією рукою знову перетисла гумовий рукав подачі азоту, а іншою — взяла гумовий рукав подачі стисненого повітря і направила його у бік потерпілих.
Слідом за виконавцем робіт — ОСОБОЮ 7, до місця нещасного випадку прибіг майстер КДПР, ОСОБА 5, та оперативний працівник реакторного відділення, ОСОБА 14, яка відразу кинулася за апаратом стисненого повітря (АСП-2). Керівник робіт кинув додатковий гумовий рукав із подачею повітря на дно шахти мийки та змінив там виконавця. Близько 10:35 ОСОБА 5 передала ОСОБІ 7 обидва гумові рукави з подачею повітря і побігла до приміщення 1А919, звідки принесла канат із рятувальним поясом та знову змінила ОСОБУ 7.
Близько 10:36 оперативний персонал реакторного цеху, а саме інженер з експлуатації, ОСОБА 15, та старший оператор, ОСОБА 14, прибули до місця події з ношами та апаратом стисненого повітря АСП-2. Однак застосувати зазначений апарат не було можливості через обмеженість простору у шахті мийки між драбиною та контейнером ТК-13, заводський № 26. Щоб врятувати потерпілих ОСОБА 7 обв’язалася канатом і спустилася на дно шахти.
Тим часом, ОСОБА 11, яка прийшла до тями, почала допомагати ОСОБІ 7 піднімати непритомну ОСОБУ 10 на поверхню шахти. Надалі постраждалому надавалася домедична допомога і проводилися реанімаційні заходи, але ознак життя той вже не подавав.
Наслідки трагедії
Внаслідок групового нещасного випадку, який стався на АЕС 3 грудня 2012 р., слюсар з ремонту реакторно-турбінного устатковання 4 розряду Б. (ОСОБА 10) помер. Смерть настала внаслідок перебування в середовищі з низьким вмістом кисню, що призвело до асфіксії.
Слюсарі з ремонту реакторно-турбінного устатковання С. (ОСОБА 7) та А. (ОСОБА 11) отримали отруєння парами азоту легкого ступеня.
Перелік невиконаних обов’язків
Судом встановлено, що будучи службовою особою, начальник КДПР цеху ремонту тепломеханічного устатковання реакторного відділення АЕС К. (ОСОБА 9), допустив порушення вимог правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою, що спричинило загибель слюсаря 4 розряду цеху з ремонту реакторного турбінного устатковання (ОСОБИ 10).
Відповідно до п. 3.5.14 своєї посадової інструкції № 0.ЦР,872 ИД-11, цей посадовець зобов’язаний був:
1. проводити підлеглому персоналу цільові інструктажі;
2. забезпечувати робочі місця інструкціями, схемами, плакатами та знаками з охорони праці;
3. припиняти роботи в разі порушення правил, інструкцій з охорони праці та технологічних карт;
4. координувати забезпечення працівників спецодягом, захисними засобами, запобіжними пристроями;
5. вживати заходи через відповідні служби АЕС щодо усунення загазованості, забезпечення правильної експлуатації вентиляції;
6. контролювати своєчасну видачу нарядів-допусків, розпоряджень на виконання робіт, вимагати їх оформлення згідно з правилами охорони праці;
7. проводити цільові інструктажі на робочому місці при проведенні особливо небезпечних робіт.
Відповідно до Правил безпечної експлуатації тепломеханічного обладнання електростанцій і теплових мереж (далі – Правил), К., як начальник КДПР цеху ремонту тепломеханічного устатковання реакторного відділення АЕС, повинен встановлювати необхідність і можливість безпечного виконання цих робіт і несе відповідальність за:
1. достатність і правильність вказаних у наряді (розпорядженні) заходів безпеки членів бригади;
2. призначення керівника робіт відповідно до списків, затверджених в установленому порядку;
3. достатність технічних заходів, передбачених нарядом або розпорядженням, і можливість їх здійснення.
Відповідно до вимог підпунктів 4.4.2 та 4.10.2 Правил, перед видачею наряду-допуску та початком проведення робіт з підвищеною небезпекою начальник КДПР повинен був переконатися в безпечності повітряного середовища в газонебезпечному приміщенні, що не було зроблено.
На думку суду, недотримання вказаних вище вимог призвело до грубого порушення технологічного процесу сушки контейнера ТК-13. Відповідно до п. 8.2.2.8 Методики проведення випробувань на герметичність роз’ємних з’єднань контейнера ТК-13, продувка азотом його порожнини передбачена у разі заповнення її відпрацьованим ядерним паливом, з обов’язковим скиданням цього газу до системи спеціальної вентиляції.
Що ж до використання азоту для сушки порожнього контейнера з наступним скиданням газу в шахту мийки, то зазначеною Методикою це не передбачено. Здійснення цього процесу в цьому випадку призвело до зниження вмісту кисню на дні шахти мийки нижче допустимого рівня, необхідного для підтримання життя людини.
– У проміжному наряді-допуску не в повному обсязі були зазначені необхідні заходи безпеки на місці виконання робіт, що є порушенням вимог абз. 2 п. 5.1.18 та п. 5.2.9 Правил.
– Роботи виконувалися за відсутності пристрою для припинення подачі азоту, що заборонено вимогами п. 5.4.5 Правил.
– Працівники не були забезпечені індивідуальними засобами захисту, рятувальними поясами та канатами до них, як це передбачено п. 4.10.21 та абз.1 п. 5.1.5 Правил.
– Виконання газонебезпечних робіт здійснювалося без відповідного контролю з боку керівника робіт, що є порушенням вимог абз. 4 п. 4.10.2 та абз. 11 п. 5.1.5 Правил.
Всі ці та деякі інші порушення вимог норм, на думку суду, знаходяться у причинному зв’язку із загибеллю слюсаря Б.
Другим посадовцем, на якому, за висновком суду, лежить відповідальність за трагедію, є ОСОБА 5, тобто, майстер КДПР В. Будучи службовою особою, він допустив порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою, що спричинило загибель слюсаря.
Зокрема, відповідно до своєї посадової інструкції № 0.ЦР.0754.ИД-11, майстер В. був зобов’язаний:
1. здійснювати безпосереднє керівництво та контроль за роботою підлеглого персоналу з безпеки праці (п. 3.7.2);
2. забезпечувати дотримання робітниками вимог правил, інструкцій з охорони праці та застосування безпечних прийомів і методів праці при проведенні робіт (п. 3.7.3);
3. не допускати до роботи осіб, які не пройшли навчання, інструктаж і перевірку знань з питань охорони праці (п. 3.7.9);
4. здійснювати постійний контроль і безпосереднє керівництво роботою у випадках, передбачених правилами охорони праці (п. 3.7.12);
5. забезпечувати робочі місця знаками безпеки, попереджувальними написами та плакатами (п. 3.7.17);
6. не допускати персонал на роботи підвищеної небезпеки без правильно оформленого наряду (п. 3.7.30);
7. при нещасному випадку звільнити потерпілого від дії вражаючих факторів, надати долікарську допомогу та вжити заходів із забезпечення безпеки інших працівників (п. 3.7.36).
Крім цього, відповідно до п. 5.1.5 Правил, майстер В. як керівник робіт, несе відповідальність за:
– призначення виконавця робіт (наглядача);
– кількісний склад бригади;
– достатність кваліфікації членів бригади;
– якість проведення інструктування наглядача та членів бригади;
– достатність і виконання заходів безпеки, передбачених нарядом або розпорядженням;
– наявність і придатність використання засобів захисту, інструменту, інвентарю та пристроїв, необхідних для проведення робіт;
– щоденний огляд риштувань перед допуском бригади до роботи;
– організацію та безпечне виконання роботи та дотримання вимог Правил.
У цьому випадку майстер В. спільно з виконавцем робіт повинен був:
– здійснювати безпосереднє керівництво роботою;
– відсторонювати від роботи членів бригади, які порушують вимоги Правил;
– здійснювати контроль за дотриманням членами бригади вимог безпеки.
Оскільки вказані вище вимоги посадової інструкції та Правил майстром В., як керівником робіт, не були дотримані, це призвело до грубого порушення технологічного процесу сушки контейнера ТК-13.
Згідно з висновком комісійної судової інженерно-технічної і в галузі охорони праці та безпеки життєдіяльності експертизи № 4663 від 12 листопада 2013 року, — йдеться у вироку суду, — бездіяльність майстра В. як керівника робітвиразилася в:
1. неврахуванні наявності на робочому місці небезпечних шкідливих виробничих факторів;
2. недостатності заходів безпеки для виконання робіт;
3. непроведенні належного інструктажу виконавцеві робіт і членам бригади;
4. відсутності контролю за станом повітря робочої зони;
5. допуску бригади до роботи за відсутності засобів перекривання подачі азоту до контейнера ТК-13;
6. недотриманні вимог нормативно-правових актів з охорони праці, правил поводження з устаткуванням;
7. невиконанні своїх обов’язків, вимог трудової і технологічної дисципліни, нормативно-правових актів з охорони праці.
Недотримання зазначених вимог, — зазначається у вироку суду, — знаходиться у причинному зв’язку із загибеллю слюсаря Б.
Суд також знайшов склад злочину в діях слюсаря С. Будучи призначеним виконавцем робіт, а, отже, службовою особою підприємства, він, за висновком суду, допустив порушення вимог нормативно-правових актів, що спричинило загибель слюсаря Б.
У разі виникнення загрози життю та здоров’ю працівників виконавець повинен був:
– припинити роботи (п. 3.1);
– не виконувати ті роботи, які не відносяться до кола його безпосередніх обов’язків (п. 3.37);
– дотримуватися особистої безпеки (п. 5);
– надати домедичну допомогу постраждалому при отруєннях газом, звільнити його від дії небезпечних і шкідливих факторів, оцінити його стан, знати послідовність дій при наданні допомоги (пункти 5.7, 5.8, 5.8.2).
Відповідно до п. 5.1.6 Правил, слюсар С. як виконавець робіт несе відповідальність за виконання заходів безпеки, передбачених нарядом, вимог, передбачених проектом проведення планово-профілактичних робіт, технологічними процесами та технічними умовами. Як виконавець робіт, він мав здійснювати контроль за наявністю, придатністю та правильним використанням засобів захисту, інструменту, інвентарю та пристроїв у процесі проведення робіт, подбати про встановлення на робочому місці огороджень і знаків безпеки. Виконавець не повинен брати безпосередню участь у роботі, якщо її проведення потребує неперервного нагляду за членами бригади, а наглядача не призначено або він відсутній.
1. приступив до роботи без ознайомлення з відповідним технологічним процесом виконання робіт, що передбачено вимогами п. 2.1.7 Інструкції з охорони праці слюсаря з ремонту реакторно-турбінного устаткування АЕС № 0.ЦР.0921.ИО-10;
2. не врахував наявність на робочому місці небезпечних і шкідливих факторів, визначених пунктами 1.11.1 та 1.11.2.2 Інструкції з охорони праці слюсаря з ремонту реакторно-турбінного устаткування АЕС;
3. не забезпечив достатність заходів безпеки, дотримання вимог відомчої Інструкції з охорони праці, наявність, придатність і правильність використання ЗІЗ у процесі проведення робіт, що передбачено абзацами 1, 2 та 4 п. 5.1.6 Правил;
4. не в повному обсязі провів інструктаж з членам бригади на їх робочих місцях, як це передбачено вимогами п. 5.4.8 Правил;
5. приступив до роботи при відсутності засобів перекривання подачі азоту до контейнера ТК-13, що заборонено вимогами п. 5.4.5 Правил;
6. не організував свою роботу таким чином, щоб мати змогу постійно стежити за дотриманням членами бригади вимог безпеки, що визначено вимогами абз. 5 п. 5.1.6 та п. 5.5.1 Правил;
7. не в повному обсязі дотримувався вимог п. 5.7 Інструкції з охорони праці слюсаря з ремонту реакторно-турбінного устаткування № 0.ЦР.0921.ИО-10, ст. 14 Закону України «Про охорону праці» — не дбав про особисту безпеку й здоров’я та про безпеку й здоров’я оточуючих людей, не дотримувався вимог правил поводження з устаткуванням.
Думка фахівців
Наведемо думку фахівців-ядерників, Держпраці, робочого органу Фонду та СЕС об’єкта
Комісією із спеціального розслідування, призначеною наказом Державної інспекції ядерного регулювання України, встановлено, що роботи, при виконанні яких сталася трагедія, виконувались за Робочою програмою проведення відправки і міжблокових перевезень відпрацьованого ядерного палива. Ядерно-небезпечна робота. № 0.ЯБ2170.ПМ-10.
Згідно з п. 2.9 цієї Програми, необхідно було провести контроль герметичності з’єднань ТК-13 до завантаження його паливом згідно з Методикою проведення випробувань на герметичність роз’ємних з’єднань ТК-13 89-0174. Методика, розроблена заводом-виробником, не передбачає осушування внутрішнього об’єму ТК-13 на АЕС перед проведенням контролю на герметичність гелієвим шукачем. Технологічних і контрольних операцій з осушування повітрям або азотом внутрішнього об’єму контейнеру в Методиці не передбачено. На АЕС відсутні технологічний документ, виробнича інструкція, в яких були би передбачені такі технологічні операції.
За висновками комісії із спеціального розслідування, першопричиною групового нещасного випадку зі смертельним наслідком стало порушення Технології підготовки контейнера ТК-13 до завантаження відпрацьованого ядерного палива, яке виразилось у застосуванні азоту для осушування внутрішньої порожнини ТК-13 зі скиданням азоту до шахти мийки замість його відведення до спеціальної вентиляції, підвищенні вмісту азоту у колодязі шахти більше, ніж 80 %, що позбавило організм постраждалого кисню, необхідного для підтримання життя.
На думку фахівців-ядерників, Держпраці, робочого органу Фонду соцстрахування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань, СЕС АЕС, які увійшли до складу зазначеної вище комісії, особами, дії або бездіяльність яких призвела до трагедії, крім начальника та майстра КДПР, виконавця робіт – слюсаря 5 розряду, є начальник цеху ремонту тепломеханічного обладнання реакторного обладнання реакторного відділення (РТОРВ), до складу якого входить КДПР, начальник відділу охорони праці, головний інженер та начальник енергоремонтного підрозділу (ЕРП) АЕС.
Начальник цеху РТОРВ не забезпечив здорові та безпечні умови праці, дотримання трудової дисципліни, вимог правил, норм та інструкцій з охорони праці під час експлуатації устаткування підрозділу, чим допустив порушення підпунктів В20.2; В20.6; В20.7 Положення про систему управління охороною праці (СУОП) на АЕС № 0.ТБ.0011.ПЛ-09; п. 3.5.2 Посадової інструкції № 0.ЦР.5384.ИД-11.
Начальник відділу охорони праці ЕРП АЕС не забезпечила належний контроль за станом охорони праці на місці виконання робіт, чим порушила п. В24 Положення про СУОП на АЕС № 0. ТБ.0011.ПЛ-09, п. 3.2.1 Посадової інструкції № 0.ЦР.5372.ИД-2011.
Головний інженер ЕРП не забезпечив:
1. дотримання персоналом вимог нормативно правових актів з охорони праці та технічної безпеки при виконанні робіт за Робочою програмою проведення відправки і міжблокових перевезень відпрацьованого ядерного палива. Ядерно-небезпечна робота. № 0.ЯБ2170.ПМ-10;
2. розроблення технологічної документації щодо безпечного виконання робіт, комплектацію робочих місць необхідною документацією, чим порушив підпункти 3.24; 3.8.5; 3.8.7; 3.9.4 Посадової інструкції № 0.ЦР.5376.ИД-11;
3. контроль за внесенням змін до Посадових інструкцій начальника цеху РТОРВ, начальника, майстра КДПР, а також до кваліфікаційних характеристик та інструкцій з охорони праці для слюсарів з ремонту реакторно-турбінного устаткування, Положення про організацію безпечного проведення газонебезпечних робіт № 0.ТБ.1067.ПЛ-12, чим допустив порушення п. 3.9.11 Посадової інструкції головного інженера ЕРП № 0.5376.ИД-08 та підпунктів 1.11, 1.17 Положення з організації безпечного проведення газонебезпечних робіт № 0.ТБ.1067.ПЛ-12.
Начальник ЕРП АЕС не забезпечив створення безпечних умов праці, дотримання вимог правил, норм та інструкцій з охорони праці під час експлуатації устаткування та споруд підрозділу, а також трудової дисципліни, чим порушив підпункти 3.9.4, 3.9.5 Посадової інструкції № 0ЦР.4422.ИД-11.
Проте, оскільки причинно-наслідкового зв’язку між допущеними порушеннями нормативно-правових актів та настанням групового нещасного випадку не було виявлено, то зазначеним посадовцям вдалося уникнути кримінального переслідування.
Правова оцінка фактів
Недотримання вимог безпеки під час виконання робіт підвищеної небезпеки службовими особами, які зобов’язані були їх дотримуватися, що призвело до трагедії з одним загиблим, суд кваліфікував як умисну діяльність. Відтак, правосуддя прийшло до висновку, що начальник та майстер КДПР, а також слюсар з ремонту реакторно-турбінного устаткування 5 розряду, вчинили кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2.ст. 272 Кримінального кодексу України.
Крім цього, судом було встановлено, що з метою приховування допущених порушень, діючи спільно з майстром КДПР, начальник КДПР шляхом вмовлянь і погроз підбурив ОСОБУ 7 та ОСОБУ 12 внести до документів завідомо неправдиві відомості, а саме: поставити у двох примірниках незаповненого бланку проміжного наряду-допуску № 15/ 12-РО свої підписи про те, що зазначені працівники перед виконанням робіт нібито пройшли інструктаж, що не відповідало дійсності.
Тут виникає закономірне запитання: якщо ОСОБА 7, слюсар з ремонту реакторно-турбінного устаткування — виконавець робіт перед виконанням роботи сам не отримав у керівника робіт, майстра КДПР, інструктажу, як передбачено п. 5.1.5 Правил безпечної експлуатації тепломеханічного обладнання електростанцій і теплових мереж, то чи логічно було його звинувачувати в тому, що він потім «не в повному обсязі провів інструктаж з членами бригади безпосередньо на їх робочих місцях», про що зазначалося вище? Він же, як виконавець, якщо розібратися, сам не був своєчасно попереджений про можливу небезпеку, що могла підстерігати членів бригади, в тому числі його самого, на місці виконання робіт!
Своїми умисними діями, на думку суду, ОСОБА 9 вчинила ще одне кримінальне правопорушення — передбачене ч. 2 ст. 28 ККУ — службове підроблення: внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, складання та видачу завідомо неправдивих документів, вчинене за попередньою змовою групою осіб, а також кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 28, а саме: підбурення до вчинення службового підроблення, тобто внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, вчинених за попередньою змовою групою осіб.
Під час судового розгляду обвинувачені, ОСОБА 9 та ОСОБА 7, свою вину не визнали. Що стосується обвинуваченого, ОСОБИ 5, то він свою вину визнав частково.
Розплата за злочинну бездіяльність
Керуючись статтями 370, 373-374, 376 КПК України, суд призначив обвинуваченим покарання за ч. 2.ст. 272 Кримінального кодексу:
ОСОБІ 9 — п’ять років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з виконанням адміністративно-господарських та організаційно-розпорядчих функцій у галузі атомної енергетики строком на три роки.
ОСОБІ 5 — чотири роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з виконанням адміністративно — господарських та організаційно — розпорядчих функцій у галузі атомної енергетики строком на два роки та шість місяців.
ОСОБІ 7 — два роки обмеження волі з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з виконанням адміністративно-господарських та організаційно-розпорядчих функцій у галузі атомної енергетики строком на два роки.
Суд також ухвалив стягнути на користь представника загиблого:
1. З АЕС — 800 тис. грн на відшкодування моральної шкоди.
2. З ОСОБИ 9 та ОСОБИ 5 — по 20 тис. грн на відшкодування моральної та 9 тис. грн на відшкодування майнової шкоди.
3. З ОСОБИ 7 — 10 тис. грн на відшкодування моральної шкоди та 4 600 грн на відшкодування майнової шкоди.
Крім цього, судом ухвалено стягнути на користь держави з ОСОБИ 9 та ОСОБИ 5 по 7125 грн 23 коп., з ОСОБИ 7 — 3153 грн 23 коп. процесуальних витрат на залучення експертів.
Хочеться сподіватися, що вирок у справі стане гірким уроком на майбутнє не лише для засуджених осіб, які після відбуття терміну ув’язнення можуть повернутися на попереднє місце роботи, а й для працівників інших АЕС, яким доводиться виконувати аналогічні роботи.
Джерело: журнал «Охорона праці і пожежна безпека»
