Доплата до мінімальної заробітної плати та нарахування єдиного внеску: практичні ситуації

З 1 січня 2017 року розмір ЗП за виконану місячну норму праці не може бути меншим, ніж 3200 грн, а за годинну — 19,34 грн, але мінімальний розмір посадового окладу (тарифної ставки) у 2017 році не може бути меншим, ніж 1600 грн (частина шоста ст. 6 Закону № 108). Як це реалізувати на практиці?

ОСНОВНІ ПРАВИЛА ВИЗНАЧЕННЯ ДОПЛАТИ ДО РІВНЯ МЗП ТА НАРАХУВАННЯ ЄСВ

1. Роботодавець має нарахувати ЗП у сумі не меншій, ніж 3200 грн, якщо виконана місячна (годинна) норма праці, ― незалежно від того, яка система оплати праці використовується (частина четверта ст. 3 Закону № 108).
2. Якщо ЗП нарахована у меншому розмірі, ніж 3200 грн (без урахуванням виплат, передбачених частиною другою ст. 31 Закону № 108), визначають доплату до рівня МЗП (частина третя ст. 31 Закону № 108).
3. У місяцях, у яких періодичної виплати (премії чи індексації) нема і ЗП нараховано у сумі, меншій ніж 3200 грн, здійснюють доплату до рівня МЗП (частина четверта ст. 31 Закону № 108).
4. Під час визначення суми доплати до рівня МЗП не враховуються такі виплати:
— доплата за роботу в несприятливих умовах праці та підвищеного ризику для здоров’я, тобто доплата за роботу у важких і шкідливих (особливо важких та особливо шкідливих) умовах праці, а також доплата за використання у роботі дезінфікуючих засобів;
— доплата за роботу в нічний час;
— оплата надурочних годин;
— надбавка за роз’їзний характер робіт, а також надбавка за вахтовий метод роботи, оскільки природа цих виплат однакова й суму надбавки в обох випадках визначають із суми встановлених добових;
— премії до святкових і ювілейних дат. Ідеться про святкові і неробочі дні, визначені статтею 73 КЗпП. Водночас такі дати роботодавець може визначити у колективному договорі (Лист № 3223/0/2-17/28);
— обчислені із середнього заробітку: «лікарняні», «декретні», «відпусткові» тощо;
— компенсація за невикористану відпустку, вихідна допомога (частина друга ст. 31 Закону № 108, Лист № 391/0/101-17/282).
5. Якщо працівник працює на умовах неповного робочого часу або не виконав норми праці (хворів, перебував у відпустці тощо), гарантований мінімум розміру ЗП визначають пропорційно до виконаної норми праці (частина п’ята ст. 31 Закону № 108).
6. Для внутрішніх сумісників гарантований мінімальний розмір ЗП забезпечують окремо за основним місцем роботи і за сумісництвом.
7. Суми доплати ЄСВ із розрахунку МЗП визначають лише у разі, коли ЄСВ нараховується у розмірі 22 % до визначеної бази нарахування ЄСВ (абзац перший ч. 5 ст. 8 Закону № 2464).
8. У разі якщо база нарахування ЄСВ не перевищує розміру МЗП, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума ЄСВ розраховується як добуток розміру МЗП, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки ЄСВ (абзац другий ч. 5 ст. 8 Закону № 2464).
9. При нарахуванні ЗП (доходів) фізичним особам із джерел не за основним місцем роботи ставка єдиного внеску (22 %) застосовується до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру (абзац третій ч. 5 ст. 8 Закону № 2464).

СИТУАУЦІЯ 1
Працівник не відпрацював місячної норми робочого часу

Якщо працівник частину місяця перебував у щорічній відпустці чи хворів, перебував на курсах підвищення кваліфікації або ж на частину місяця припав простій, то такі періоди й виплати, що на них припадають, не враховують при обчисленні розміру доплати до рівня МЗП.

ПРИКЛАД
Працівник за основним місцем роботи працює на ставку. Посадовий оклад — 3000 грн. У березні 2017 року він відпрацював 16 р. дн. із 22. Частину місяця він хворів. Йому нарахували ЗП за 16 р. дн. в розмірі 2181,82 грн і «лікарняні» за 8 к. дн. — 900 грн.
Дні хвороби є невідпрацьованим часом, тому суму «лікарняних» не враховують під час визначення суми доплати до рівня МЗП.
Оскільки працівник відпрацював лише 16 р. дн., рівень забезпечення МЗП становить:
3200 грн : 22 р. дн. • 16 р. дн. = 2327,27 грн.
Отже, потрібно здійснити доплату до рівня МЗП:
2327,27 грн – 2181,82 грн = 145,45 грн.
Загальна сума оплати за березень 2017 року, включаючи доплату і «лікарняні», становить:
2181,82 грн + 145,45 грн + 900 грн = 3227,27 грн.
Оскільки база нарахування ЄСВ (3227,27 грн) перевищує розмір МЗП (3200 грн), то ЄСВ нараховують на фактичну ЗП. 

СИТУАЦІЯ 2
Працівник працює за основним місцем роботи на умовах неповного робочого часу

У разі укладення трудового договору про роботу на умовах неповного робочого часу МЗП виплачують пропорційно до виконаної норми праці.

ПРИКЛАД
Працівник працює на 0,75 ставки (оклад — 2800 грн). Норма праці у березні 2017 року виконана. Йому нарахували ЗП за березень: частину окладу — 2100 грн, індексацію — 60,80 грн (при базовому місяці жовтні 2016 року).
Оскільки норма праці виконана, але працівник працює на умовах неповної зайнятості і його місячний оклад нижчий від розміру МЗП, ЗП нарахована у меншому розмірі, ніж 3200 грн. Тому потрібно спершу визначити гарантований мінімум ЗП пропорційно зайнятості:
3200 грн • 0,75 = 2400 грн.
Суму індексації враховують під час визначення розміру доплати до рівня МЗП (Лист № 391/0/101-17/282).
Загальна сума ЗП за березень 2017 року, враховуючи індексацію, становить:
2100 грн + 60,80 грн = 2160,80 грн.
Отже, у цьому випадку потрібно здійснити доплату до рівня МЗП:
2400 грн – 2160,80 грн = 239,20 грн.
Загальна сума нарахованої ЗП за березень 2017 року, включаючи доплату й індексацію, становить:
2100 грн + 60,80 грн + 239,20 грн = 2400 грн.
За березень 2017 року база нарахування ЄСВ (2400 грн.) менша, ніж розмір МЗП (3200 грн), тому ЄСВ за цей місяць нараховують на суму:
— фактичної ЗП, включаючи індексацію й доплату (2400 грн • 22 % = 528 грн);
— різниці між мінімальною і фактичною ЗП (3200 грн – 2400 грн) • 22 % = 176 грн).

СИТУАЦІЯ 3
Працівник працює за сумісництвом на іншому підприємстві на умовах неповного робочого часу (норма праці виконана)

Якщо працівник працює за сумісництвом на умовах неповного робочого часу, гарантований розмір МЗП також визначають пропорційно. Оскільки це не основне місце роботи, то визначати базу нарахування ЄСВ на рівні МЗП (3200 грн) не потрібно. Тобто ЄСВ нараховується на визначену базу нарахування незалежно від її розміру.

ПРИКЛАД
Працівник працює на підприємстві як зовнішній сумісник на 0,5 ставки. Посадовий оклад — 2900 грн. У березні 2017 року він виконав норму праці, і йому нарахували ЗП у розмірі 1450 грн.
Визначаємо пропорційно гарантований розмір МЗП на роботі за сумісництвом, ураховуючи неповну зайнятість:
3200 грн • 0,5 = 1600 грн.
Оскільки розмір фактично нарахованої ЗП (1450 грн) менший, ніж гарантований розмір МЗП (1600 грн), потрібно визначити суму доплати до гарантованого мінімуму ЗП:
1600 грн – 1450 грн = 150 грн.
У цьому випадку ЄСВ нараховують на суму фактичної ЗП:
(1450 грн + 150 грн) • 22 % = 352 грн.

СИТУАЦІЯ 4
Працівник працює за сумісництвом на цьому самому підприємстві на умовах неповного робочого часу (норма праці виконана)

Для працівників, які працюють на одному й тому ж самому підприємстві за сумісництвом, рівень забезпечення МЗП визначають окремо за основним місцем роботи і за сумісництвом.

ПРИКЛАД
У березні 2017 року працівникові нарахували ЗП за основним місцем роботи — 2800 грн і на тому ж самому підприємстві за сумісництвом (на 0,5 ставки) — 1300 грн. Норма праці виконана.
У цьому випадку розмір доплати до рівня МЗП потрібно визначати окремо за основним місцем роботи і за сумісництвом.
За основним місцем роботи розмір ЗП працівника (2800 грн) менший, ніж розмір МЗП (3200 грн), тому потрібно здійснити доплату до рівня МЗП:
3200 грн – 2800 грн = 400 грн.
За сумісництвом гарантований мінімум ЗП (на 0,5 ставки) становить:
3200 грн • 0,5 = 1600 грн.
Отже, на роботі за сумісництвом потрібно нарахувати доплату до рівня МЗП:
1600 грн – 1300 грн = 300 грн.
Базу нарахування ЄСВ з метою застосування абзацу другого частини 5 статті 8 Закону № 2464 визначають сумарно за обома місцями роботи, оскільки весь дохід отримано із джерела за основним місцем роботи (Лист № 1394/5/99-99-17-03-03-16). У нашому випадку сукупний дохід більший, ніж розмір МЗП.

СИТУАЦІЯ 5
Працівник — зовнішній сумісник, який працює на умовах неповного робочого часу, не відпрацював норму праці

У зазначеному випадку гарантований розмір МЗП також визначають пропорційно. При цьому застосовують подвійну пропорцію.

ПРИКЛАД
Працівник працює на підприємстві як зовнішній сумісник на 0,5 ставки (щодня по 4 год.). Посадовий оклад ― 2700 грн. У березні 2017 року він частину місяця хворів. ЗП нарахували за 15 р. дн. у розмірі 920,45 грн.
Визначаємо гарантований розмір МЗП, застосувавши подвійну пропорцію:
— перша пропорція (неповна зайнятість): 3200 грн • 0,5 = 1600 грн.
— друга пропорція (невідпрацьований час): 1600 грн : 22 р. дн. • 15 р. дн. = 1090,91 грн.
Оскільки розмір фактично нарахованої ЗП (920,45 грн) менший, ніж гарантований розмір МЗП (1090,91 грн), потрібно визначити суму доплати до рівня МЗП:
1090,91 грн – 920,45 грн = 170,46 грн.
Для зовнішнього сумісника ЄСВ нараховують на суму фактичної ЗП:
(920,45 грн + 170,46 грн) • 22 % = 240 грн.

СИТУАЦІЯ 6
Для працівника запроваджено підсумований облік робочого часу

У разі застосування підсумованого обліку робочого часу з обліковим періодом місяць робота понад нормальну тривалість робочого часу за обліковий період оплачується як надурочна. Оплату такої надурочної роботи здійснюють понад розмір МЗП.
Якщо працівник виконує роботу відповідно до встановленого графіка, яка є меншою від нормальної тривалості робочого часу у відповідному місяці (це може бути, коли обліковий період більший, ніж місяць), йому нараховують ЗП у розмірі, не нижчому від розміру МЗП. Отже, нормою праці при підсумованому обліку робочого часу буде час, відпрацьований за графіком роботи (Лист № 242/0/102-17/282).
УВАГА! Міністерство соціальної політики України у Листі № 1264/0/101-17/282 пропонує годинну ставку для оплати надурочного часу визначати з розрахунку середньомісячного кількості годин за обліковий період(рік).

ПРИКЛАД
На підприємстві ведеться підсумований облік робочого часу. Обліковий період — квартал. Графіки роботи розраховані на підставі норм робочого часу для п’ятиденного робочого тижня. Працівникові встановлено оклад у розмірі 3000 грн. За графіком роботи він мав відпрацювати у І кварталі 2017 року: у січні — 156 год. (місячна норма — 159 год.), у лютому ― 164 год. (місячна норма — 160 год.), у березні — 174 год. (місячна норма — 175 год.). У січні і лютому працівник відпрацював усі години за графіком, а в березні — 178 год.
Норма робочого часу за І квартал: 159 год. + 160 год. + 175 год. = 494 год.
Фактично відпрацьовано за І квартал: 156 год. + 164 год. + 178 год. = 498 год.
Перепрацьовано 4 год. (498 год. – 494 год.). Вони оплачуються як надурочні.
За січень — лютий 2017 року норма годин за графіком виконана, тому за всі ці місяці визначаємо доплату до рівня МЗП:
— ЗП за 156 годин, відпрацьованих за графіком у січні, — 3000 грн, сума доплати до рівня МЗП: 3200 грн – 3000 грн = 200 грн;
— ЗП за 164 години, відпрацьовані за графіком у лютому, — 3000 грн, сума доплати до рівня МЗП: 3200 грн – 3000 грн = 200 грн.
У березні 2017 року працівникові нарахували:
— ЗП за 174 години, відпрацьовані за графіком у березні, — 3000 грн;
— подвійну оплату за 4 надурочні години: 3000 грн : 164,7 р. год. (середньомісячна кількість робочих годин за обліковий період: 494 год. : 3) • 2 • 4 р. год. = 145,72 грн;
— доплату до рівня МЗП (без урахування оплати надурочних годин): 3200 грн – 3000 грн = 200 грн.

СИТУАЦІЯ 7
Працівникові встановлено відрядну систему оплати праці

Оплата праці працівників-відрядників здійснюється залежно від виконання норм виробітку і відрядних розцінок, тому відрядникові мають нарахувати ЗП у розмірі не менше розміру МЗП за виконану місячну норму виробітку.
Якщо ж норма виробітку за місяць не виконана, то гарантований розмір МЗП визначають також пропорційно.

ПРИКЛАД
Відрядна розцінка за деталь ― 18 грн. Місячна норма виробітку — 170 деталей. За місяць виготовлено 150 деталей.
За місяць нараховано ЗП: 18 грн • 150 шт. = 2700 грн.
Для пропорційного визначення гарантованого розміру МЗП використовують дані про норму виробітку та фактичний обсяг виробітку:
3200 грн : 170 шт. • 150 шт. = 2823,53 грн.
Доплата до рівня МЗП провадиться у розмірі:
2823,53 грн – 2700 грн = 123,53 грн.

СИТУАЦІЯ 8
Працівник перебував у відрядженні

Якщо протягом місяця працівник кілька днів перебував у відрядженні, то порядок визначення доплати до рівня МЗП залежатиме від того, як оплачені дні відрядження згідно з частиною четвертою статті 121 КЗпП: за середнім заробітком чи як робочі дні.
Якщо за дні відрядження зберігалася середня ЗП, ці дні й оплату за них не враховують під час визначення доплати до рівня МЗП, тобто розрахунок проводять так само, як у прикладі до ситуації 1.
Якщо ж працівникові за час відрядження нараховують ЗП як за робочі дні, розмір нарахованої ЗП за місяць, враховуючи оплату за дні відрядження, не може бути нижчим від розміру МЗП (Лист № 391/0/101-17/282). Тобто у цьому випадку дні відрядження під час визначення розміру доплати до рівня МЗП вважаються відпрацьованими робочими днями.

Світлана ЛІСТРОВА, експерт з оплати праці

Джерело: редакція журналу «Довідник кадровика»