Переконувати керівництво щодо виділення коштів на охорону праці не потрібно. Варто нагадати, що витрати на здійснення заходів з охорони праці передбачені вимогами статті 19 Закону України «Про охорону праці», якою встановлено, щодля підприємств, незалежно від форм власності, або фізичних осіб, які використовують найману працю, витрати на охорону праці становлять не менше 0,5% від суми реалізованої продукції. На підприємствах, що утримуються за рахунок бюджету, витрати на охорону праці передбачаються в державному або місцевих бюджетах і становлять не менше 0,2% від фонду оплати праці.
Перелік засобів і заходів з охорони праці, здійснення та придбання яких включаються до валових витрат, визначено постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2003 р. № 994.
У статті 162 Кодексу Законів про працю України зазначено, що для проведення заходів по охороні виділяються у встановленому порядку кошти і необхідні матеріали. Витрачати ці кошти і матеріали на інші цілі забороняється. Порядок використання зазначених коштів і матеріалів визначається у колективних договорах. Трудові колективи контролюють використання коштів, призначених на охорону праці.
Фінансування роботодавцем заходів з охорони праці передбачено також іншими законодавчими та нормативно-правовими актами України.
Також керівництву варто пам’ятати, що за невиконання вимог нормативно-правових актів з охорони праці представники державних органів контролю за охороною праці можуть притягнути його до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 41 Кодексу про адміністративні правопорушення України.
А у разі систематичного невиконання вимог законодавства про охорону праці, зокрема щодо фінансування заходів і засобів на охорону праці, профспілкова організація згідно з п. 9 ст. 38Закону України«Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» має право прийняти рішення про вимогу до роботодавця розірвати трудовий договір (контракт) з керівником підприємства, установи або організації, якщо він порушує законодавство про працю.
Інформацію про невиконання керівництвом вимог нормативних актів щодо фінансування заходів з охорони праці можна передати до органів прокуратури, які можуть також притягнути його до відповідальності згідно із законодавством.
Нарешті, представникам трудового колективу (профкому або уповноваженому) надано право відстоювати свої права щодо фінансування заходів з охорони праці у суді.
