Що робить уряд і Мінінфраструктури для того, аби знизити показник смертності на дорогах – в інтерв’ю ЦТС розповів радник міністра інфраструктури Віктор Загреба.
Ви знали, що найменше шансів вижити в ДТП при бічному зіткненні? На другому місці – лобове. Місяць тому в таку аварію потрапила сім’я у Хмельницькій області. Їм не пощастило … Як не пощастило дітям, які їхали з моря в Запорізькій області … або тисячам інших наших співгромадян, які щорічно гинуть на дорогах. Рейтинги України за кількістю смертей на дорогах не найгірші – 9,1 на 100 тис. Найгірший показник у Зімбабве – 75 на 100 тис. Але це не той випадок, коли доречно заспокоювати себе тим, що комусь гірше за нас. Багато європейських країн мають нині рейтинг менший, ніж 3 на 100 тис., А окремі міста – нульовий рейтинг смертності за рік. Ось результат, на який варто рівнятися.
“Люди постійно помирають на війні і від смертельних хвороб, але це не означає, що вони повинні вмирати в ДТП. Дослідження показали, що більше 95% всіх смертей на дорогах можна було б уникнути. Хочеться, щоб люди, які їдуть додому та у справах – дісталися до місць призначення живими, а не так, як це, на жаль, відбувається у нас”, – каже Віктор Загреба.
Про те, що робить уряд і конкретно Міністерство інфраструктури України для того, щоб наблизитися до заповітної нульовіої позначки смертності на дорогах – в інтерв’ю радника міністра інфраструктури.
Нижче наводимо його пряму мову.
Країна без статистики: дані поліції занижено
Ситуація з безпекою на дорогах в Україні стабільно погана. Сплески медійної уваги відбуваються кілька разів на рік – фокусуються на аваріях, у яких гине багато людей. Тоді про проблему безпеки починають говорити і ЗМІ, і політики, але це не означає, що ситуація погіршується. Сказати більш об’єктивно – складно, тому що немає надійних цифр. У 2016 році з подачі Нацполіції Кабмін скасував порядок обліку ДТП, а новий так і не було розроблено та затверджено. Відтоді, згідно зі звітами поліції, ситуація поліпшується щокварталу. Але це дуже підозріло, тому що держава не зробила нічого, щоб це поліпшення відбулося: не змінилися закони, не відновився контроль швидкості, інфраструктура не стала безпечнішою, люди не почали масово пристібати ремені безпеки. Тому краще не довіряти офіційним даними поліції. Харківські активісти свого часу підказали нам прямі докази, що дані поліції занижені – в 2017 волонтери нашої громадської організації “Vision Zero” вручну промоніторили регіональні ЗМІ в 7 областях і виявили, що реальне число загиблих на дорогах істотно вище, ніж в звітах поліції. І ще потрібно врахувати, що далеко не всі випадки потрапляють у пресу. Крім того, дані Міністерства охорони здоров’я за кількістю загиблих істотно відрізняються в більшу сторону.
Загальна проблема: рівень уряду, а не поліції
За останні кілька років Україна пройшла великий шлях в частині державної політики в сфері безпеки доріг. По-перше, на політичному рівні у нас більше не заперечується ця проблема і не перекладається відповідальність. Як активіст, я займаюся цим з 2010 року і десь аж до 2015 року на офіційному рівні вважалося, що проблеми, загалом, і немає. Чиновники і політики зазвичай нам говорили, що ДАІ намагається, і що просто потрібно кожному громадянину покращувати свою культуру, дотримуватися Правил дорожнього руху… Зараз ставлення і риторика зовсім інші. Ще коли Володимир Омелян був заступником міністра, з його ініціативи Мінінфраструктури почало займатися безпекою руху в більш широкому контексті, ніж пасажирські перевезення. Сьогодні і прем’єр-міністр Володимир Гройсман визнає, що це проблема на рівні уряду, а не проблема поліції. Усвідомлювати це почали і мерії, і, відповідно, щось робити.
Дорожній фонд: 1,7 млрд грн – це дуже багато
До дорожнього фонду на 2018 рік було закладено 5% на безпеку руху. Це дуже позитивно і унікально навіть для країн Євросоюзу. У цифрах це близько 1,7 млрд грн. Це дуже багато. Ці гроші захищені і повинні йти на реалізацію заходів з безпеки руху. Спільними зусиллями міністерства, інших центральних органів, народних депутатів більше року розробляли і погоджували держпрограму на 2018-2020 рр., В якій були використані міжнародні рекомендації з управління безпекою. Фактично, взяли і заклали в програму основні заходи в чотирьох секторах, які вважаються кращими в світовій практиці. Інше питання в тому, що реалізація цієї програми поки що не розпочалася. В ідеалі її мали прийняти на початку цього року, але, фактично, Кабмін затвердив її тільки в квітні, і в травні вона пройшла реєстрацію. Потрібно виконати ще бюрократичну роботу, щоб програма стартувала. Цього місяця сподіваємося закінчити й оголосити перші тендери.
Інфраструктура: перебудувати чорні точки
Велику частину заходів у програмі спрямовано на інфраструктуру. Тут акцент робиться на тому, що запропонував керівник “Укравтодору” Славомир Новак: кільцеві перехрестя, безпечні нерегульовані пішохідні переходи з острівцями безпеки, направляючі острівці зниження швидкості на в’їздах у населені пункти, які будуть змушувати знижувати швидкість до 50-60 км на годину. За три роки планується побудувати 500 “кілець”, 1000 безпечних пішохідних переходів і 500 напрямних острівців. Такі точкові проекти дають результат відразу. Другий великий пласт – це ліквідація місць концентрації ДТП. На дорогах державного значення близько 105 ділянок, де постійно трапляються ДТП. Раніше в таких місцях ставилися дорожні знаки, які попереджали водія, що це небезпечна ділянка дороги. Але досвід показує, що знаки не працюють – це і західний досвід, і український. Єдине, що дійсно допоможе – взяти конкретне місце, проаналізувати і змінити його проектне рішення, наприклад, поставити роздільники між потоками, каналізувати перехрестя, зробити світлофор на вимогу замість “зебри”. За три роки планується перебудувати всі ці “чорні крапки”. Також закладено кошти на заміну дорожніх знаків на нові, які відповідають держстандарту 2015 року, і на нові бар’єрні огорожі.
Контроль: швидкість – основна проблема
Ми бачимо, що в усіх резонансних ДТП останніх місяців швидкість була або основним фактором, або додатковим. Швидкість руху – це проблема номер один в безпеці руху для України. І це проблема, яку Україна, на жаль, не вирішує останні три роки. Реформа поліції – хороша річ, але вона мала і негативні наслідки – контроль швидкості в країні був зупинений. Зараз державна програма передбачає гроші на серверне обладнання та прилади контролю швидкості. Передбачена чимала сума на установку камер. Причому, камери як стаціонарні, так і мобільні, які будуть в патрульних автомобілях працювати під час руху авто, особливо на трасах.
Освіта: люди не усвідомлюють ризики
Це кампанії, які спрямовані на те, щоб пояснювати людям ризики і показати правильні моделі поведінки. Ми віримо, що кожна людина, яка стає учасником ДТП, не хоче стати ні жертвою, ні винуватцем чиєїсь смерті. Ніхто цього не планує, але чомусь люди це постійно роблять. Відповідь на питання “чому?” – люди не усвідомлюють ризики. Помилки з серйозними наслідками роблять найчастіше саме водії. Наприклад, вони вважають, що не п’яні, а просто трохи випили, що добре контролюють автомобіль, що досить досвідчені, що ця швидкість прийнятна, що ремінь безпеки в місті пристібати не обов’язково … Тобто всі ці помилкові судження і стереотипи призводять потім до жахливих наслідків і для людей, і для країни в цілому.
Суть в тому, що точкова соціальна реклама не працює – це довів західний досвід. Працює, коли один і той же меседж доноситься тривалий час, різними каналами, і, бажано, в комплексі з роботою поліції. Наприклад, ми через рекламу, ЗМІ, соцмережі пояснюємо важливість ременів безпеки, в цей же час Верховна Рада приймає закон, що штрафи за їзду без ременя безпеки будуть не 50 грн, а 850 грн, і в цей же час поліція відразу проводить місяць боротьби за ремені безпеки. Ми впевнені, і міжнародні дослідження підтверджують, що тільки при такому підході ситуацію можна змінити. Перша просвітницька кампанія почнеться вже в цьому вересні. Вона буде про швидкість, і це буде спільний проект кількох міністерств і проекту Євросоюзу.
Невідкладна допомога: перші хвилини після ДТП дуже важливі
Якщо ДТП все ж сталося, а траплятимуться вони завжди, поки люди керують автомобілями, важливо, щоб швидкість і якість допомоги людям були на високому рівні. Перші хвилини після ДТП дуже важливі. Від того, як швидко приїдуть рятувальники і медики, буде залежати життя людини. Програмою закладено покупку техніки для рятувальників і устаткування, карет швидкої допомоги. У нас є державні нормативи – в місті допомога повинна приїжджати протягом 20 хв, в складних умовах, наприклад, в гірській місцевості – 40 хв. Як правило, цей час витримується, але інше питання в якості цих послуг. Великі траси проходять сільською місцевістю й часто на місце аварії приїжджає “УАЗик”, фактично, єдина функція якого – транспортна. Якщо людині пощастило, і аварія сталася неподалік від якогось райцентру, то там його вже спробують врятувати. Але безпосередня допомога на місці – мінімальна, тому що обладнання в автомобілі немає. Програма повинна змінити цю ситуацію.
Міжнародний досвід: пастки, алколокі, наклейки за тверезість
В Європі є така тактика роботи поліції – працює за принципом пастки: всі автомобілі в транспортному потоці зупиняються і кожен водій перевіряється на вживання алкоголю. Це дуже успішна практика. У нас в Україні їх почали називати “пункти тверезості”, але поки що це не практикується.
У деяких штатах США, якщо тебе ловлять перший раз п’яним за кермом, платиш штраф, другий – може бути невеликий термін у в’язниці або ж на твою машину вішається так званий “алкозамок”. Цей пристрій ти повинен поставити за власні гроші. Принцип роботи такий – перед тим, як завести машину, потрібно дихнути в трубку. Камера фотографує, що це дійсно ти. Якщо прилад показав вище норми, авто не заводиться. Щоб ти не міг пити в дорозі, процедуру потрібно повторювати раз на годину.
Одна з хороших речей, яку треба зробити в Україні – штрафні бали. У нас була спроба впровадити таку систему, але вона була дивною і невдалою. Суть у тому, що за порушення, які могли стати причиною ДТП, крім матеріального штрафу, нараховується певна кількість очок. Якщо сума балів, які ти набрав за рік, вища встанолвленої норми , то твої права анулюються на якийсь час.
Круту позитивну кампанію придумали в Бельгії. Вона називається “Боб”, що означає тверезий водій. Якщо в “пунктах тверезості” тебе зупиняють, і ти успішно проходиш перевірку, то тобі дають наклейку або брелок “Боб”. Вони створили цього персонажа і впровадили його в масову свідомість. Наприклад, коли молодь сидить у барі та хтось один не п’є, тому що за кермом, то він Боб і це вважається круто. Є реклама “Боба” в журналах, білборди вздовж доріг, спеціальний сайт про Боба.
Нульова смертність: більше 95% ДТП можна уникнути
На жаль, немає жодної країни в Європі, яка досягла б нульової смертності на дорогах. Але є більше 500 міст з населенням від 50 тис. осіб, які змогли це зробити. А Норвегія минулого року вперше в історії досягла результату нульової смертності дітей.
В українців є якийсь фаталізм щодо травматизму в ДТП. У нас вважають, що це неминуче і навіть нормально. Люди постійно помирають на війні і від смертельних хвороб, але це не означає, що люди повинні вмирати в ДТП. Дослідження показали, що більше 95% всіх смертей на дорогах можна уникунти. Хочеться, щоб люди, які їдуть додому і у справах – дісталися живими, а не так, як це, на жаль, відбувається у нас.
Джерело: cfts.org.ua
