Незважаючи на світову тенденцію до збільшення автоматизації виробничих завдань, у деяких галузях народного господарства й досі використовуються ручні інструменти. Наприклад, сільське господарство, будівельне, лісове та інші. Це іноді призводить до появи виробничого травматизму й розвитку професійних захворювань опорно-рухового апарату. Потенційно небезпечні засоби виробництва — інструмент ударної дії та слюсарно-монтажний. Найчастіше під час роботи з таким інструментом працівники отримують травми очей та рук. У них часто виникає прогресуюче пошкодження рук, ліктя, зап’ястя, кисті, нервів, сухожиль і сухожильних оболонок пальців. Вважається, що кількість травм можна зменшити, якщо підбирати ручні інструменти з акцентом на комфорт користувача та ефективні принципи ергономічного дизайну. Тому виникає необхідність розробки простих та дієвих механізмів для визначення комфортного використання ручного інструмента під час виконання конкретних виробничих завдань. Тож у статті розглянемо алгоритм для перевірки ручного інструмента на ергономічність для працівників лісового господарства та визначимо його ефективність для подальшого застосування спеціалістами.
Враховуйте ергономічні рекомендації для вибору ручного інструмента — читайте в журналі «Охорона праці і пожежна безпека»
Алгоритм складається з п’яти кроків:
Крок 1. Складання переліку характеристик ручного інструмента, які визначають його ергономічність у відповідності до виробничих завдань, для яких він призначений на конкретному робочому місці.
Крок 2. Добір групи експертів, які будуть проводити оцінку ергономічності конструкції робочого інструмента, зважаючи на їхній досвід, освіту й підвищення кваліфікації, а також підбір ручного інструмента різних марок, які потребують визначення ергономічності з урахуванням впливу навколишнього середовища, умов праці, зусиль, що докладаються, тощо.
Крок 3. Проведення оцінювання ергономічності ручного інструмента, виставлення балів за кожною характеристикою.
Крок 4. Аналіз отриманих оцінок ергономічності ручного інструмента, обговорення сильних і слабких сторін конструкції та прийняття рішення щодо вибору ручного інструмента.
Крок 5. Рекомендації щодо оцінки ергономічного ризику на основі визначення ергономічності ручного інструмента.
На першому кроці розробляється чек-лист, який базується на визначенні ключових показників ергономічності, що характеризують пристосованість конструкції до взаємодії зі споживачем. Для цього доцільно скористатися принципом «Task, Individual, Load, and Environment» (TILE) (укр. «Завдання, Особа, Навантаження та Середовище»), що вказує на необхідність фізіологічної оцінки ручної праці (вага, ритм, темп праці, напруженість тощо), перевірки відповідності індивідуальних характеристик робітника виконуваній роботі (чи здатен він самостійно виконати її чи потрібна допомога), визначення впливу ручної праці на здоров’я працівника; і останнє — врахувати вплив умов праці та виробничого середовища на виробничу діяльність працівників.
 |
Для визначення основних 16 характеристик, наведених у чек-листі (див. додаток), було використано рекомендації ДСТУ 7895:2015 «Дизайн і ергономіка. Правила оцінювання ергономічного рівня якості промислової продукції». |
Зокрема показники зручності дизайну, що передбачає дослідження, загальній відповідності розмірів інструмента виконуваним завданням та антропометричним характеристикам людини або відповідність форми захватних частин інструмента антропометричним особливостям рук оператора й характеру захватів.
У запропонованому чек-листі 13 пунктів дозволяють оцінити ручний інструмент із двома ручками (кусачки, пістолет для герметизації, ножиці), 14 стосуються ручних інструментів з однією ручкою, крім викруток (молотки, пилки, ножі). Для кожного запитання контрольного списку інструмент оцінюється як задовільний («Так») або незадовільний («Ні») з точки зору задоволення конструктивних особливостей, визначених цим пунктом, що відповідає вимогам ДСТУ 7251:2011 «Дизайн і ергономіка. Вимоги дизайну та ергономіки. Номенклатура та порядок вибору».
Кожному питанню було присвоєно бал від 1 до 10 за рівнем важливості. Найбільш важливим характеристикам, які відповідають за витрату зусиль, комфорт, зчеплення, відчуття, присвоювався бал від 1 до 10; тим показникам, які відповідають за безпеку — від 1 до 8 балів; а загальним показникам, що характеризують форму, колір та інше — від 1 до 4 чи 2 бали. Загальна оцінка ергономічності ручного інструмента оцінюється як сума балів усіх зазначених показників у чек-листі. Такі оціночні шкали рекомендується використовувати за Правилами ергономічних оцінок виробничих сфер.
Чек-лист з ергономічної оцінки ручного інструмента — завантажуйте в Живому журналі «Охорона праці і пожежна безпека»
Для другого кроку необхідно було підібрати групу експертів, які мають значний досвід роботи з інструментом, що оцінюється. Для проведення нашого дослідження були сформовані три групи учасників (див. таблицю 1): досвідчені працівники (стаж яких був більше 10 років); молоді працівники (стаж яких складав до 5 років) і фахівці (викладачі з університетів, які спеціалізуються на ергономіці). Загалом узяли участь 26 добровольців.
Під час третього кроку для наведення прикладу з оцінки ергономічності ручного інструмента було підібрано шість розповсюджених на підприємствах лісового господарства зразків: ручна бензопила, сокира універсальна, гак підйомний, ручна пила, струбцина для фіксації пилки, ручні пасатижі (див. рисунок 1).
На четвертому кроці було проведено аналіз отриманих результатів, який передбачає визначення рівня ергономічності інструмента за рекомендаціями таблиці 2. Водночас для перевірки достовірності результатів учасників дослідження ми попросили їх висловити суб’єктивну думку щодо актуальності чек-листа за п’ятибальною шкалою:
- зовсім не згоден (1);
- не згоден (2);
- незрозуміло (3);
- згоден (4);
- повністю згоден (5).
П’ятий крок передбачав розробку рекомендацій щодо врахування під час оцінки ергономічного ризику отриманих балів, а також визначення умов, за яких найкраще застосовувати той чи інший інструмент або яку марку інструмента краще застосовувати для виконання виробничого завдання.
Далі у статті:
- Результати дослідження
- Приклад оцінки ергономічності ручного інструмента
- Висновок щодо прийнятності чек-листа
- Загальні оцінки ергономічності ручного інструмента за групами фахівців (таблиця)
- Результати суб’єктивної оцінки експертами дієвості чек-листа (таблиця)
- Чек-лист з ергономічної оцінки ручного інструмента
Сергій Чеберячко, професор кафедри охорони праці і цивільної безпеки НТУ «Дніпровська політехніка», доктор технічних наук
Олег Дерюгін, доцент кафедри управління на транспорті НТУ «Дніпровська політехніка», кандидат технічних наук
Олександр Боровицький, аспірант кафедри охорони праці та цивільної безпеки НТУ «Дніпровська політехніка»
Джерело: журнал «Охорона праці і пожежна безпека»
