Щодо отримання дозволу
У пункті 2 Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 р. № 1107, зазначено, що дія Порядку не поширюється на державні аварійно-рятувальні служби та їх формування, які в установленому порядку пройшли атестацію, утворені відповідно до законів та в яких до виконання робіт підвищеної небезпеки та/або експлуатації (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки не залучаються наймані працівники.
Згідно зі ст. 9 Закону України «Про аварійно-рятувальні служби», державні аварійно-рятувальні служби створюються як професійні центральним органом виконавчої влади з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, іншими центральними органами виконавчої влади. Відповідно до ст. 29 Гірничого закону України, ст. 33 Закону України «Про охорону праці», наказом Міністерства вугільної промисловості України від 15 липня 2010 р. № 251 затверджене Положення про Державну воєнізовану гірничорятувальну службу у вугільній промисловості України, згідно з яким аварійно-рятувальна служба є воєнізованою, що не передбачає залучення до її діяльності найманих працівників.
На підставі викладеного отримання дозволів на виконання робіт та експлуатацію устаткування підвищеної небезпеки таким службам законодавством не передбачено.
Щодо паспортизації потенційно небезпечних об’єктів
Згідно із ст. 1 Закону України «Про об’єкти підвищеної небезпеки»: об’єкт підвищеної небезпеки — це об’єкт, на якому використовуються, виготовляються, переробляються, зберігаються або транспортуються одна або кілька небезпечних речовин чи категорій речовин у кількості, що дорівнює або перевищує нормативно встановлені порогові маси, а також інші об’єкти як такі, що відповідно до закону є реальною загрозою виникнення надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру.
Потенційно небезпечний об’єкт — це об’єкт, на якому можуть використовуватися або виготовлятися, перероблятися, зберігатися чи транспортуватися небезпечні речовини, біологічні препарати, а також інші об’єкти, які за певних обставин можуть створити реальну загрозу виникнення аварії.
Для того, щоб визначитися, чи експлуатуються вашою організацією об’єкти підвищеної небезпеки або потенційно небезпечні об’єкти, необхідно провести їх ідентифікацію. Ідентифікація проводиться згідно з Порядком ідентифікації та обліку об’єктів підвищеної небезпеки, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2002 р. № 956. Пунктом 1 цього Порядку передбачено, що його дія поширюється на всі суб’єкти господарювання, у власності або користуванні яких є об’єкти, де можуть використовуватися або виготовляються, переробляються, зберігаються чи транспортуються небезпечні речовини (далі — потенційно небезпечні об’єкти), а також на всі суб’єкти господарювання, які мають намір розпочати будівництво потенційно небезпечних об’єктів.
Організація проведення ідентифікації потенційно небезпечних об’єктів покладається на суб’єкта господарювання, у власності або користуванні якого є хоча б один потенційно небезпечний об’єкт чи який має намір розпочати будівництво такого об’єкта.
Об’єкт ідентифікується як потенційно небезпечний за наявності в його складі хоча б одного джерела небезпеки, яке може спричинити надзвичайну ситуацію об’єктового, місцевого, регіонального або державного рівнів.
Відповідно до п. 7 Положення про паспортизацію потенційно небезпечних об’єктів, затвердженого наказом МНС України від 16 серпня 2005 р. № 140, ідентифікації підлягають усі об’єкти господарської діяльності, які розташовані на території України і перебувають у державній, колективній або приватній власності юридичних або фізичних осіб.
Паспортизація потенційно небезпечного об’єкта — це процедура підготовки та надання паспорта потенційно небезпечного об’єкта, визначена названим вище положенням.
Таким чином, якщо у вашій організації є в наявності хоча б одне джерело небезпеки, яке створює загрозу надзвичайної ситуації, вам необхідно проводити його ідентифікацію та паспортизацію.
Для довідки.
Відповідно до ст. 1187 Цивільного кодексу України:
«Джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов’язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб».
