Відповідно до пп. 19 п. 15 Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 р. № 1232 та введеного в дію з 1 січня 2012 р., обставинами, за яких нещасний випадок визнається таким, що пов’язаний з виробництвом і складається акт за формою Н-1, є: «перебування потерпілого на території підприємства або в іншому місці роботи під час перерви для відпочинку та харчування, яка встановлюється згідно з Правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства…».
Відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (далі — Закон) відшкодування шкоди, пов’язаної з втратою застрахованими особами заробітної плати або відповідної її частини під час виконання трудових обов’язків, надання їм соціальних послуг у зв’язку з ушкодженням здоров’я, є одним із завдань робочих органів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворюваньУкраїни (далі — Фонд).
Тому відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок нещасного випадку, пов’язаного з виробництвом, здійснюється робочими органами Фонду.
Перелік соціальних послуг та виплат, які здійснюються та відшкодовуються Фондом, визначений ст. 21 Закону, якою встановлено, що у разі настання страхового випадку Фонд зобов’язаний у встановленому законодавством порядку:
1) своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров’я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні:
а) надавати допомогу у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю до відновлення працездатності або встановлення інвалідності;
б) надавати одноразову допомогу в разі стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого;
в) виплачувати щомісяця грошову суму в разі часткової чи повної втрати працездатності, яка компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого;
г) призначити пенсію за інвалідністю внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;
д) призначити пенсію у зв’язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;
є) надавати допомогу дитині відповідно до статті 9 Закону;
2) організувати поховання померлого, відшкодувати вартість пов’язаних з цим ритуальних послуг відповідно до місцевих умов;
3) сприяти створенню умов для своєчасного надання кваліфікованої першої невідкладної допомоги потерпілому в разі настання нещасного випадку, швидкої допомоги в разі потреби його госпіталізації, ранньої діагностики професійного захворювання;
4) організувати цілеспрямоване та ефективне лікування потерпілого у власних спеціалізованих лікувально-профілактичних закладах або на договірній основі в інших лікувально-профілактичних закладах з метою якнайшвидшого одужання застрахованого;
5) забезпечити потерпілому разом з відповідними службами охорони здоров’я повний обсяг постійно доступної, організованої медичної допомоги, яка повинна включати:
а) обслуговування лікарями та лікарями загальної практики;
б) догляд удома або в лікувально-профілактичному закладі;
в) акушерський та інший догляд удома або в лікарні під час вагітності та пологів;
г) утримання в лікарні, реабілітаційному закладі, санаторії або в іншому лікувально-профілактичному закладі;
д) забезпечення необхідними лікарськими засобами, протезами, ортопедичними, коригуючими виробами, окулярами, слуховими апаратами, спеціальними засобами пересування, зубопротезування (за винятком протезування з дорогоцінних металів).
З метою найповнішого виконання функцій, передбачених пунктами 4 і 5 ч. 1 цієї статті, Фонд створює спеціалізовану медичну та патронажну службу соціального страхування.
6) вжити всіх необхідних заходів для підтримання, підвищення та відновлення працездатності потерпілого;
7) забезпечити згідно з медичним висновком домашній догляд за потерпілим, допомогу у веденні домашнього господарства (або компенсувати йому відповідні витрати), сприяти наданню потерпілому, який проживає в гуртожитку, ізольованого житла;
8) відповідно до висновку лікарсько-консультаційної комісії (далі — ЛКК) або медико-соціальної експертної комісії (далі — МСЕК) проводити навчання та перекваліфікацію потерпілого у власних навчальних закладах або на договірній основі в інших закладах перенавчання інвалідів, якщо внаслідок ушкодження здоров’я або заподіяння моральної шкоди потерпілий не може виконувати попередню роботу; працевлаштовувати осіб із зниженою працездатністю;
9) організовувати робочі місця для інвалідів самостійно або разом з органами виконавчої влади та із заінтересованими суб’єктами підприємницької діяльності; компенсувати при цьому витрати виробництва за рахунок Фонду;
10) в разі невідкладної потреби надавати інвалідам разову грошову допомогу, допомогу у вирішенні соціально-побутових питань за їхній рахунок або, за рішенням виконавчої дирекції Фонду та її регіональних управлінь, — за рахунок Фонду;
11) організовувати залучення інвалідів до участі у громадському житті.
Усі види соціальних послуг і виплат, передбачені цією статтею, надаються застрахованому та особам, які перебувають на його утриманні, незалежно від того, перебуває на обліку підприємство, на якому стався страховий випадок, як платник страхових внесків, чи ні.
Олександр КАЛАШНЮК,
головний технічний інспектор праці
Федерації профспілок Вінницької області
