Автор аналізує стан реагування на незадовільний стан охорони праці на українських виробництвах. Повторний нещасний випадок на виробництві, що стався за кілька тижнів після групового нещасного випадку на тому самому підприємстві показав неефективність проведеної органами контролю роботи.
Як же слід діяти підприємствам, щоб уникнути аналогічних нещасних випадків на виробництві, читайте у статті
У № 9/2016 р. журналу ОПіПБ було надруковано матеріал під заголовком «Наруга над Законом та істиною», в якому розповідалося про передумови та наслідки спеціального розслідування групового нещасного випадку — професійного отруєння хімічною речовиною, що сталося торік, 14 січня, на комбінаті «Б». Для запобігання виробничому травматизму комісія запропонувала генеральному директору підприємства розробити заходи, спрямовані на усунення небезпечних факторів, а також провести з працівниками повторне навчання, позаплановий інструктаж з охорони праці, обставини та причини трагічної події обговорити на зборах трудового колективу тощо
Керівника визнано винним. На цьому все
Здавалося б, після резонансної трагедії на зазначеному підприємстві мала б закипіти профілактична робота з питань охорони праці, зокрема підвищення відповідальності за додержання вимог охорони праці, усунення наявних на робочих місцях порушень, опрацювання системи управління охороною праці (СУОП). Однак, оскільки реалізацією розроблених комісією заходів, які мали б забезпечити вирішення всіх цих та інших питань, ніхто як слід займатися не став, то ніяких кардинальних змін на комбінаті так і не відбулося.
Наслідки такої бездіяльності не забарилися. Через два тижні, а точніше 30 січня, сталася ще одна надзвичайна подія, пов’язана з травмуванням працівника. Під час відвантаження готової продукції за допомогою навантажувача зазначений транспортний засіб звалився з рампи. Внаслідок аварії водій, який знаходився за кермом, отримав політравму, поєднану травму, закриту черепно-мозкову травму, струс головного мозку, закритий перелом нижньої щелепи зі зміщенням, забійну рану підборіддя, перелом обох п’яткових кісток, закритий перелом І, ІІІ, ІV плюснових кісток правої ступні зі зміщенням.
Як показало спеціальне розслідування нещасного випадку, всупереч вимогам безпеки майданчик, де відбувалося відвантаження готової продукції, не був обладнаний знімним відбійним брусом для запобігання завалу коліс за край рампи. Крім цього, внутрізаводський транспортний засіб знаходився в технічно несправному стані — передні шини мали залишкову висоту протектора меншу допустимого.
1. Допустив до експлуатації навантажувач, що не був зареєстрований, як це передбачено п. 8 Порядку відомчої реєстрації та ведення обліку великотоннажних та інших технологічних транспортних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 6 січня 2010 р. № 8;
2. Не отримав дозволу на початок експлуатації навантажувача, як це передбачено Порядком видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 26 жовтня 2011 р. № 1107, чим порушив п. 7.1 Правил будови та безпечної експлуатації навантажувачів, затверджених наказом Державного комітету промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 31 грудня 2008 р. № 308;
3. Не забезпечив проведення технічних оглядів навантажувача в установлені терміни, чим порушив п. 7.3.1 та пп. «г» п. 7.4.1 Правил будови та безпечної експлуатації навантажувачів;
4. Не призначив працівника, відповідального за безпечне проведення робіт навантажувачами на підприємстві, чим порушив пп. «б» п. 7.4.1 Правил будови та безпечної експлуатації навантажувачів;
5. Допустив проведення робіт на рампі, що не була обладнана знімним відбійним брусом для запобігання завалу коліс навантажувача за край рампи, чим порушив вимоги п. 21 розділу 3 Правил охорони праці під час вантажно-розвантажувальних робіт, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості від 19 січня 2015 р. № 21.
Окрім цього, комісія визнала причетною до настання нещасного випадку начальника відділу дистрибуції Л., яка наказом керівника підприємства була призначена відповідальною за технічний стан транспортних засобів зазначеного підрозділу. За висновком комісії із спеціального розслідування, зазначений посадовець не забезпечила утримання навантажувача у справному стані, допустила його експлуатацію із протектором шин, що, за висновком експертизи, здійсненої Подільським ЕТЦ, мали залишкову висоту малюнка протектора меншу, ніж та, яка передбачена Правилами дорожнього руху, чим порушила п. 7.4.16 Правил будови та безпечної експлуатації навантажувачів.
На одні й ті самі граблі
Як і минулого разу, з метою запобігання виробничому травматизму комісія запропонувала генеральному директору комбінату розробити низку заходів, спрямованих на усунення наявних на підприємстві порушень вимог безпеки, провести з працівниками повторний інструктаж та навчання з охорони праці, обставини та причини трагічної події обговорити на зборах трудового колективу.
Проте, оскільки ніхто з відповідальних за аварію осіб серйозного покарання не поніс, то особливих зрушень на краще не відбулося, причому, як у свідомості посадовців, котрі покликані перейматися створенням здорових і безпечних умов праці на виробництві, так і на практиці. Ніхто палець об палець не вдарив для того, щоб хоча б налагодити на виробництві відомчий контроль за додержанням працівниками елементарних вимог безпеки. Це, в свою чергу, не могло негативним чином не позначитися на подальшій травматологічній ситуації підприємства.
9 лютого стався нещасний випадок, внаслідок якого потерпілий отримав термічний опік ІІ–ІІІ ступеня обох гомілок. А було це так.
Двоє електромонтерів отримали від механіка служби механізації виробничого цеху № 1 завдання на встановлення в приміщенні випробувальної лабораторії відділу технічного контролю додаткових світильників. Коли за допомогою металевої стрем’янки на стіні було встановлено два світильники, настала черга під’єднати їх до електромережі.
У зв’язку з тим, що з’єднувальна коробка знаходилася над баком з гарячою водою, то один з електромонтерів приніс дерев’яну кришку і накрив нею його, підготувавши таким чином собі площадку. Коли, потім, стоячи на ній, електромонтер робив підключення, то мимовільно став ще на одну кришку (із оцинкованої бляхи), якою був накритий сусідній бак з гарячою водою. Оскільки, як потім з’ясувалося, її товщина становила 0,55 мм, то вона прогнулася, внаслідок чого електромонтер провалився в чан з гарячою водою.
За висновком обласного наркологічного диспансеру, в момент нещасного випадку потерпілий перебував напідпитку.
Попри те, що травмований електрик, як потім з’ясувалося, не проходив цільового інструктажу, на виконання робіт підвищеної небезпеки не був призначений їх керівник, не було підготовлене робоче місце, яке б відповідало вимогам безпеки, про що мала б подбати адміністрація підприємства, комісія із спеціального розслідування, до якої, до речі, увійшли майже всі члени попередньої (змінився лише представник профспілки), дійшла висновку, що причинами нещасного випадку є перебування потерпілого в стані алкогольного сп’яніння та порушення ним відомчої інструкції з охорони праці.
Єдиною відповідальною за настання нещасного випадку особою комісія визнала електрика, який отримав термічні опіки. Дивно, але факт: в Акті спеціального розслідування не було й натяку на самоусунення адміністрації від організації безпечного виконання робіт, на те, що ніхто з посадовців не здійснював відомчий контроль за дотриманням електриками вимог нормативно-правових актів з охорони праці, Правил внутрішнього трудового розпорядку, не відсторонив від роботи працівника, що перебував у стані алкогольного сп’яніння тощо.
У гуморесці «Національні особливості спеціального розслідування нещасних випадків», опублікованій в № 4/2016 р. журналу ОППБ, йшлося про те, як заради того, щоб уникнути відповідальності за бездіяльність, що призвела до нещасного випадку з прибиральником, директор підприємства з виготовлення унітазів готовий був безплатно видати кожному члену комісії по одному такому виробу, а голові комісії — цілих два.
Оскільки комбінат, де електрик впав у бак з гарячою водою, теж спеціалізується на виготовленні унітазів, то виникає запитання, чи не втілив, бува, його керівник у життя аналогічний трюк? Логічне припущення, інакше чому ж тоді члени комісії закрили раптом очі на справжні порушення, які призвели до нещасного випадку з електриком?
Коли обговорення — не плітки, а необхідність
Описаний вище випадок ушкодження здоров’я під час виконання трудових обов’язків був тут не останнім. 28 лютого одна з ливарниць, яка займається виготовленням керамічних виробів, вирішила поправити форму, що знаходилася в нестійкому положенні, оскільки була частково сперта на іншу форму, яка зберігалася поряд. Взявши рукою за нижню частину, вона спробувала відтягнути її трохи вбік. У цей момент форма ковзнула по стенду і притиснула палець правої руки потерпілої, який знаходився під формою. Від несподіванки потерпіла миттєво висмикнула руку. Внаслідок такої необачності ливарниця отримала травму 2-го пальця правої кисті, перелом нігтьової фаланги.
За висновком комісії, яка розслідувала нещасний випадок, його першопричиною став допуск до роботи ливарниці без навчання, стажування та перевірки знань.
Запитується, чому після того, як на підприємстві сталося три нещасних випадки, з яких один — груповий, з робітницею, яка тут працювала понад 15,5 років, жодного разу не проводилося навчання з питань охорони праці. Адже в заходах, що кожного разу після завершення розслідувань нещасних випадків намічалися комісіями, увага роботодавця зверталася саме на необхідність проведення таких навчань.
Кожного разу в заходах щодо запобігання нещасним випадкам, крім проведення навчання та інструктажів, усунення небезпечних факторів, зазначається ще й необхідність обговорення обставин та причин нещасних випадків на зборах трудового колективу. Їх виконання гарантувало б виконання робіт без травм. Однак оскільки трагедії продовжують відбуватися, то виходить, що організацією виконання пропозицій комісій ніхто на комбінаті предметно не займається. Якби зазначені вище збори проводилися, то працівники мали б змогу повідомити своєму роботодавцю не тільки про ті небезпечні фактори, які комісія кожного разу пропонує усунути, а й цілий ряд інших, а відтак вимагати від адміністрації їх усунення. Але цього, на превеликий жаль, не відбувалося.
Зазначений стан речей є саме таким, бо ні роботодавець, ні жоден з підпорядкованих йому посадовців, які мали б перейматися створенням здорових і безпечних умов праці, здійснювати відомчий контроль за додержанням вимог безпеки, опрацьовувати СУОП, не притягаються до кримінальної відповідальності за настання нещасних випадків на виробництві. Невже правоохоронцям, які ведуть слідство у кожній справі на предмет наявності ознак злочинів проти безпеки виробництва, теж припали до душі золоті унітази, що виготовляються на комбінаті?
Василь Куражинський, експерт з охорони праці
Джерело: журнал «Охорона праці і пожежна безпека»
|
Придбати журнал із додатком |
