Актуальність проблеми пожежної безпеки багатоповерхових будівель для України важко переоцінити. Як у столиці, так і в деяких обласних центрах вже зведено житлові та офісні будівлі, висота яких 25 і більше поверхів.
У статті розглянуто:
— які небезпеки несуть ці будівлі;
— що насамперед слід перевірити в них;
— які недоліки необхідно усунути.
Нещодавно світ спостерігав за пожежею, яка виникла 14 червня у висотному житловому будинку Grenfell Tower у Лондоні.
На момент підготовки статті британська поліція повідомила результати попередніх експертиз, за висновками яких пожежа почалася в одній із квартир четвертого поверху та швидко поширилася по стінах будинку, чому сприяли низькоякісні ізоляційні матеріали. Внаслідок пожежі загинуло щонайменше 79 мешканців, близько 60 було госпіталізовано.
У будь-якому разі британська влада зреагувала миттєво: провівши пожежну перевірку, встановили, що використані під час торішнього капітального ремонту будинку матеріали провалили всі тести на пожежну безпеку. Ба більше — проведені перевірки виявити, що в країні є принаймні 600 багатоповерхових будинків з подібним небезпечним облицювання, на 60 з яких у 25 районах Англії облицювальні плити виявилися горючими; тисячі мешканців будівель, у яких пожежні не можуть гарантувати безпеку, було тимчасово відселено.
Обставини виникнення цієї пожежі відтворюють у пам’яті подібні події, які сталися останніми роками:
— пожежа у столиці Казахстану Астані: фасадну систему 155-метрової «Транспорт Тауер» було охоплено полум’ям з першого до останнього поверху;
— у Владивостоці (Росія) вогонь поширився лавиноподібно донизу фасадом адміністративно-житлового комплексу «Атлантіс» і через відкриті внутрішні двері на 14–18 поверхах потрапив усередину квартир;
— на фасаді 15-поверхового бізнес-центру «Дукат-Плейс III» у Москві пожежа поступово з висоти 9-го поверху дійшла до даху будівлі.
Що стосується України, то першою спадає на думку відома на всю країну будівля, що складається із трьох 25–27-поверхових житлових будинків на вул. Гетьмана в Києві, в якій від моменту здачі в експлуатацію від грудня 2009 року вже кілька разів виникали пожежі фасадної системи.
Не меншою за масштабністю стала пожежа й у житловому комплексі Gagarin Plaza-1 в Одесі, яка за три години з 24-го поверху донизу розповсюдилася на площу 3000 кв. м. Під час її гасіння, яке тривало більше чотирьох годин, троє співробітників пожежно-рятувальних підрозділів отримали травми. Житловий комплекс було здано в експлуатацію у 2014 році. Передбачений проектом комплекс протипожежного захисту, який мав забезпечувати в будинку внутрішнє й зовнішнє водопостачання та автоматичне пожежогасіння, був відсутній…
Прикладів таких пожеж фасадів будівель, які не відповідали протипожежним нормам, чимало. Подібні надзвичайні ситуації характеризуються стрімким розповсюдженням вогню всією висотою будинку, руйнуванням фасадних конструкцій із загрозою переходу вогню на сусідні будівлі та споруди.
В ідеалі — та в реалі
Аналіз наведених прикладів свідчить про недоліки в забезпеченні пожежної безпеки висотних будинків, допущені на етапі будівництва. Невідповідне нормам оздоблення фасадів будівель несе величезну загрозу їх мешканцям.
Для сприйняття проблем пожежної безпеки висотних будинків пропонуємо розглянути типову ситуацію пожежі у приміщенні 24-го поверху. Виділимо три основні умови порятунку життя та здоров’я людини, а також оперативності гасіння подібних пожеж: – можливість самостійної евакуації мешканців;
– рятування мешканців пожежними підрозділами;
– гасіння пожежі на висоті.
Забезпечення умов для самостійної евакуації мешканців в основному залежить від протипожежного стану житлових будинків. Як це має виглядати в ідеальній ситуації?
При виникненні пожежі повинні спрацювати датчики пожежної сигналізації та видати сигнал на запуск протипожежних систем димовидалення й підпору повітря. На поверсі має відкритись люк димовидалення. Тобто, одна система створює розрідження та видаляє через відкритий люк дим з поверху, на якому горить приміщення, а друга — забезпечує підпір повітря у ліфтових шахтах і сходових кліток.
Чітке спрацювання описаного ланцюжка забезпечить безперешкодну самостійну евакуацію мешканців будинку незадимлюваними сходовими клітинами (ліфти з початком пожежі мають спуститись на рівень першого поверху та відключитись). Сигнал про роботу системи протипожежної автоматики будинку має надійти до диспетчера пожежної охорони та забезпечити оперативний виїзд пожежних підрозділів.
Крім цього, приміщення окремих поверхів будинків мають бути забезпечені відповідними об’ємно-планувальними рішеннями балконів (лоджій), що дозволяють провести самостійну евакуацію людей шляхом переходу з балкону палаючого приміщення на балкон сусіднього, розташованого поруч чи внизу, або надати можливість мешканцям використати «пожежну відступку» (конструктивний простір у межах балкону, конструкція якого мінімізує вплив температури та продуктів горіння на людину) до їх порятунку пожежними.
До таких рішень слід віднести встановлення в приміщеннях протипожежних вхідних дверей, що дозволяє стримувати розповсюдження пожежі на час не менше 30 хв, необхідний для самостійної евакуації мешканців і гасіння пожежі в її мінімальних обсягах.
Так повинно бути, а що ж ми маємо на практиці?
1. В результаті демонтажу датчиків пожежної сигналізації у приміщеннях система протипожежної сигналізації будинку не працює.
2. Закриття клапанів димовидалення або встановлення додаткових перегородок у коридорах поверхів робить неможливим видалення диму з палаючого поверху.
3. Зняття автоматичних пристроїв закриття дверей ліфтових холів і сходових кліток призводить до марного нагнітання повітря та розповсюдження диму по об’єму будинку. При цьому використання сходових кліток унеможливлюється.
4. Засклення балконів (лоджій), закриття переходів з балкону на балкон позбавляє альтернативного шляху рятування та створює передумови для швидкого вертикального розповсюдження пожежі.
5. Заміна протипожежних вхідних дверей на противандальні, конструкція яких не відповідає потрібній нормі вогнетривкості сприяє розповсюдженню пожежі в об’ємі загального коридору поверху.
Порятунок: як є та як має бути
Слід відзначити зростання інтересу професійної спільноти до альтернативних пристроїв саморятування людей з висоти. Пристрої є, і навіть сертифіковані, проте існує одне вагоме АЛЕ: кріпити ці пристрої у приміщеннях немає до чого. Немає ні інженерних, ані конструктивних елементів, здатних витримати динамічне навантаження ваги людини, а норм та технічних вимог щодо влаштування таких елементів кріплення, навіть найпростішого анкера — немає. І це питання у сфері пожежної безпеки на сьогодні не розглядається навіть із розрахунку саморятування пожежних, які можуть потрапити у вогняну пастку.
Успіх порятунку людей пожежними підрозділами залежить також від кількох чинників. Насамперед, це наявність спеціальної пожежної техніки для проведення рятувальних робіт на висоті та технічна можливість її застосування. За даними 2015 року, недокомлектування пожежними автодрабинами та пожежними автопідіймачами становить близько 50 % (250 автомобілів), а з наявних — 80 % вичерпали свій моторесурс.
Застосування спеціальної техніки може бути ускладнене припаркованими автомобілями, висотою та густотою рослинних насаджень навколо будинку. Але є ще більша проблема. Наша умовна пожежа сталася на 24-му поверсі, а це понад 72 метри висоти, враховуючи уклін підйому автодрабини розраховувати можливо лише на підіймач із висотою стріли понад 80 метрів, а їх в Україні аж один (50-метрових, що забезпечують підйом до 16-го поверху — дев’ять). Ба, більше, його застосування технічно обмежене — під’їзди до житлових будинків спроектовані за старими будівельними нормами, що не враховували можливість використання великогабаритної пожежної техніки із висотою підйому понад 30 метрів.
До прикладу: в травні 2013 року в Харкові внаслідок необережного поводження з вогнем сталася пожежа у ліфтовому холі 3-го поверху 9-поверхової будівлі гуртожитку. Відсутність у будинку систем протипожежного захисту сприяла швидкому розповсюдженню вогню через ліфтову шахту до останнього поверху. В результаті пожежі загинуло 3 людини, пожежними врятовано 41 особу. Евакуація людей проводилася за допомогою ручних пожежних драбин, а з розташованих вище поверхів — автодрабинами. Загалом було евакуйовано 105 осіб. Наявність у пожежних засобів рятування людей із висоти врятувало життя багатьом. Важко уявити, які наслідки мала б ця пожежа, якби висота будівлі перевищувала 27 метрів…
Таким чином, розраховувати на порятунок пожежною спеціальною технікою на висотах понад 10 поверхів у більшості міст України не доводиться. Виникає єдина альтернатива рятування людей на 24-му поверсі будинку — швидке гасіння пожежі.
Безпосереднє гасіння пожежі на висоті найефективніше проводити за допомогою внутрішньої системи протипожежного водопостачання, підключившись до пожежних кранів, подача води до яких здійснюється натисканням кнопки ввімкнення системи, що, як правило, розташована в пожежній шафі на поверсі. Саме за їх допомогою було ліквідовано пожежі на вул. В. Гетьмана у Києві, коли у 2012 році вогонь розповсюдився по оздобленню фасаду будинку з 4 до 25 поверху та у 2013 році — з 2 до 21 поверху.
Проте, про дійсний стан протипожежного захисту житлових будинків говорять статистичні дані.
На додачу ще кілька цифр: упродовж 2013 року системи пожежної сигналізації та димовидалення при пожежах у висотних будівлях і будинках підвищеної поверховості жодного разу не спрацювали, а середня кількість ефективних спрацювань пожежної автоматики при пожежах становить лише 3 % на рік.
Інший ефективний спосіб гасіння пожежі на таких висотах — використання технічних засобів подавання води, якими обладнані пожежні автопідіймачі (драбини). Але це питання ми вже розглянули і висновок зробили.
За умови відсутності спеціальної пожежної техніки і непрацездатності систем протипожежного захисту будівлі пожежні мають розраховувати на власні сили, подаючи воду на гасіння за допомогою наявних технічних засобів.
Описувати технічні аспекти прийомів і способів гасіння та зношеність пожежних автомобілів і обладнання немає сенсу. Найбільш цікавим фактором є співвідношення між часом від початку гасіння пожежі на 24-му поверсі та швидкістю її розвитку у будівлі.
Тепер запитання до читача. Скільки вам особисто потрібно часу для підйому сходами на 24-й поверх власного будинку? А скільки на це часу необхідно екіпірованому пожежному (35 кг особистого навантаження) із паралельним прокладанням пожежних ліній? Мінімальний час розгортання пожежного підрозділу складе 30 хвилин, плюс середній час прибуття до місця виклику (по Україні це 15 хв.), мінімальна затримка на виявлення пожежі та виклик пожежних — 5 хвилин. Таким чином, виходить загалом 50 хвилин!
Порівняймо з розвитком пожежі: початкова стадія її вільного розвитку становить 10 хв., кожну наступну хвилину вогонь розповсюджується у замкненому просторі приміщення із швидкістю до 4 м. Тобто за 15–20 хвилин полум’ям буде охоплене все приміщення, за наявності протипожежних дверей вогонь може буде обмежений до 30 хвилин в об’ємі одного помешкання. Після тридцятихвилинного (теоретичного) стримання пожежа розповсюдиться у загальний коридор поверху, а ще через 15 хвилин почнуть горіти суміжні приміщення.
Ось таке співвідношення…
Прикладом цього є реальна пожежа в Сумах у лютому 2015 року в квартирі на 11-му поверсі 15-поверхового житлового будинку. Пожежа виникла вночі. Протипожежна система будинку була непрацездатною. До рятувальників інформація про пожежу надійшла пізно. Внаслідок пожежі загинуло двоє людей, постраждало четверо. Гасіння пожежі ускладнювалося через відсутність доступу до джерел зовнішнього водопостачання.
Ось така реальність…
Звичайно, можна загасити пожежу в самому її зародку. Світова статистика свідчить про те, що більше чверті всіх пожеж ліквідується до прибуття пожежних до місця виклику автоматичними системами пожежогасіння або первинними засобами пожежогасіння; більше половини всіх пожеж ліквідується у перші 10–15 хвилин горіння. Порівняймо: в Україні впродовж останніх п’яти років до прибуття пожежних підрозділів ліквідується до 10 % пожеж, за допомогою вогнегасників ліквідується близько 1 % пожеж.
Розглянуті приклади та умови не мають сенсу, якщо встановлені норми порушуються ще під час проектування та будівництва. Найбільш небезпечними є порушення пожежної безпеки під час монтування систем фасадної теплоізоляції висотних будинків. На жаль, ця сфера будівництва нормована лише частково, відсутня чітка система оцінки відповідності – а головне, відсутній реальний контроль пожежної безпеки змонтованих фасадних систем.
Тож чи готові ми в Україні врятувати людину при пожежі у висотних будівлях?..
Що ж потрібно зробити в країні в першу чергу?
Хотілось би закінчити статтю на позитивній ноті. Існують приклади, які вже точно не мають розголосу. Наприклад, завдяки спрацюванню системи протипожежного захисту житлового будинку, обладнаного димовими пожежними сповіщувачами, вдалося швидко ліквідувати пожежу, в березні 2012 року через несправний кондиціонер на 19-му поверсі 20-поверхового житлового будинку в Харкові. Час початку гасіння пожежі пожежними підрозділами становив 15 хвилин від моменту передачі сигналу на пульт централізованого пожежного спостереження. Пожежу було ліквідовано на площі 10 м2.
Є надія, що широкий резонанс серед професійної громади стимулює центральні органи виконавчої влади до здійснення роботи, спрямованої на забезпечення сталого рівня пожежної безпеки (принаймні при будівництві висотних житлових будинків), до запровадження повноцінної системи оцінки відповідності теплоізоляційних та оздоблювальних речовин і матеріалів фасадних систем та натурних випробувань конструкцій зовнішніх стін таких будинків, до повернення пожежного контролю за дотриманням норм і правил пожежної безпеки під час будівництва об’єктів високого ступеня ризику, до нормативного врегулювання використання пристроїв для саморятування людей і пожежних, до оснащення пожежно-рятувальних підрозділів відповідними засобами боротьби з пожежами у висотних будівлях та до розв’язання інших нагальних проблем у сфері пожежної безпеки.
Олександр Борис,
заступник начальника УкрНДІЦЗ
Руслан Климась,
начальник відділу УкрНДІЦЗ
Олександр Куртов,
молодший науковий співробітник УкрНДІЦЗ
Cтаття з журналу «Охорона праці та пожежна безпека», № 8, 2017
