7 кроків до безпечного простору в готелі

Тези

1. Розподіл робочого часу. Організація змінної роботи та в нічний час.
2. Медичний огляд. Чи обов’язковий для всіх?
3. Призначення відповідальних, інструктажі та спеціальне навчання.
4. Як забезпечення працівників ЗІЗ та справним обладнанням.

Леонід Чоловський, менеджер з безпеки компанії Racio

У готельній сфері все має працювати 24/7. Люди перебувають у готелях цілодобово, а будь-яка недбалість — помилка персоналу, несправна техніка, збій у роботі обладнання — може призвести до серйозних наслідків та до ризику втрати репутації. Тож безпека, як працівників, так і гостей — найголовніше питання. Про те, як організувати безпечний простір у готелях дізнавайтеся від експерта з безпеки.

Як організувати безпечну роботу працівників готелю

Крок 1. Розподілити робочий час

Робочий час має бути розподілений так, щоб:

• підтримувати продуктивність та високу якість роботи;
• не суперечити:
  • Закону України про охорону праці від 14 жовтня 1992 р. № 2694-XII (далі — Закон № 2694);
  • Правилам пожежної безпеки, затверджені наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30 грудня 2014 р. № 1417;
  • Кодексу законів про праці України від 10 грудня 1971 р. № 322-VIII (далі — КЗпП) та іншим нормативним актам.

а) Організація змінної роботи.

Оскільки «зміна» — це тривалість робочого дня, то «змінна робота» — метод організації праці у дві, три або чотири зміни, що може бути безперервним або з перервами, за яким працівники послідовно змінюють один одного на одних і тих самих робочих місцях відповідно до графіка змінності (роботи).

Під час розрахунку тривалості робочого часу, для складання зміни, слід керуватися ст. 50 КЗпП, де зазначено, що нормальна тривалість робочого часу не повинна перевищувати 40 годин на тиждень.

Цей час може зменшуватись, але не може бути збільшений ані колективними, ані трудовими договорами, у тому числі контрактами.

Відповідно до ст. 58 КЗпП, при змінних роботах працівники чергуються в змінах рівномірно в порядку, встановленому правилами внутрішнього трудового розпорядку. Перехід з однієї зміни в іншу, як правило, має відбуватися через кожний робочий тиждень в години, визначені графіками змінності. Графіки змін складаються для професій, чия робота пов’язана з цілодобовим обслуговуванням, наприклад: портьє, покоївки, адміністратори, офіціанти, шеф-кухарі та кухарі, охоронники, технічний персонал — техніки-доглядачі та електрики.

б) Робота в нічний час.

Нічним вважається час з 10 години вечора до 6 години ранку(ст. 54 КЗпП).

При роботі в нічний час встановлена тривалість роботи (зміни) скорочується на одну годину. До того ж вночі можна працювати не всім.

Робота жінок в нічний час не допускається, за винятком випадків передбачених ст. 175 КЗпП.

Робота осіб з інвалідністю у нічний час:

• допускається лише за їх згодою і за умови, що це не суперечить медичним рекомендаціям (ст. 172 КЗпП);
• можлива лише за їх згодою та за умови, що це не суперечить рекомендаціям медико-соціальної експертної комісії (ст. 12 Закону № 2694).

Крок 2. Провести медогляд працівників

Метою медичного огляду працівника є визначення стану його здоров’я, зокрема, можливості виконання ним певних трудових обов’язків, своєчасного виявлення гострих чи хронічних професійних захворювань, встановлення у разі необхідності медичних протипоказань щодо здійснення окремих видів робіт, а також попередження виникненню та розповсюдженню інфекційних хвороб.

Працівники готелю проходять медичний огляд коштом роботодавця:

• відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов’язковим профілактичним медичним оглядам, порядку проведення цих оглядів та видачі особистих медичних книжок» від 23 травня 2001 р. № 559. Відповідно до цього Порядку, затвердженого цією постановою, проводяться обов’язкові попередні (до прийняття на роботу) та періодичні профілактичні медичні огляди працівників окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких пов’язана з обслуговуванням населення і може призвести до поширення інфекційних хвороб та видача їм особистих медичних книжок.

• відповідно до наказу Міністерства охорони здоров’я України (далі — МОЗ) від 21 травня 2007 р. № 246 і, як правило, після атестації робочих місць, якщо такі працівники задіяні на роботах зі шкідливими чи небезпечними умовами праці (наприклад, роботи з оперативного обслуговування та ремонту діючих електроустановок (виконують головний інженер, інженер-енергетик, техніки-доглядачі та т. і.) та такі, що виконуються на висоті вище 1,3 м (це можуть бути й покоївки, як знімають та вішають штори, прибирають пил, стаючи на драбини вище 1,3 м від підлоги).

Крок 3. Призначити відповідальних у кожній зміні

Роботодавець зобов’язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці (ст. 13 Закону № 2694).

Припустимо, що роботодавець створив всі належні умови, але ж готель — це велика структура з департаментів, управлінь та служб, з персоналом, який працює цілодобово. Отже, хтось має контролювати дотримання відповідних правил усіма працівниками в усіх підрозділах.

Як правило, цю функцію покладають на керівників відповідних відділів, що знають специфіку роботи своїх підлеглих. Але керівники часто працюють вдень, то ж хто буде контролювати нічні зміни? Це можуть бути як старші по посаді змінні працівники, так і працівники з досвідом, що працюють у зміні.

Крок 4. Провести інструктажі та спеціальне навчання

• Всі працівники готелю мають пройти обов’язкові інструктажі з охорони праці та пожежної безпеки.
• Працівники, які виконують роботи з підвищеною небезпекою, мають пройти спеціальне навчання згідно з вимогами НПАОП 0.00-1.15-07 1 раз на рік.
• Відповідальні з охорони праці та пожежної безпеки до початку виконання своїх обов’язків і періодично (1 раз на 3 роки) проходять навчання і перевірку знань з питань пожежної безпеки.

Крок 5. Забезпечити працівників засобами індивідуального захисту

Роботодавець зобов’язаний забезпечити за свій рахунок придбання, комплектування, видачу та утримання засобів індивідуального захисту (далі — ЗІЗ) відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці та колективного договору. Згідно з колективним договором роботодавець може додатково, понад встановлені норми, видавати працівникові певні засоби індивідуального захисту, якщо фактичні умови праці цього працівника вимагають їх застосування (ст. 8 Закон № 2694).

Як визначити кому які ЗІЗ видавати та якими нормативними актами це регулюється?

В Нормах безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам загальних професій різних галузей промисловості, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 16 квітня 2009 р. № 62, знаходимо лише мінімальні норми для швейцара та охоронника (див. таблицю). А як вибрати ЗІЗ, наприклад, кухарям, офіціантам та технічному персоналу?

Табл. ЗІЗ для охоронника та швейцара

В іншому нормативному акті Мінімальні вимоги безпеки і охорони здоров’я при використанні працівниками засобів індивідуального захисту на робочому місці, затверджені наказом Міністерства соціальної політики України від 29 листопада 2018 р. № 1804, зазначений орієнтовний перелік робіт, які вимагають застосування відповідних ЗІЗ та орієнтовний перелік небезпек, за яких використовуються додаткові ЗІЗ, але нічого не сказано про перелік професій.

Відсутність у галузевих нормах безоплатної видачі ЗІЗ відповідної професії означає, що на галузевому рівні відсутні обов’язкові мінімальні норми ЗІЗ для роботодавців щодо цієї професії, але це не знімає з них обов’язків щодо забезпечення працівників відповідними ЗІЗ.

Здійснюючи адаптацію чинного законодавства України з питань охорони праці до законодавства країн ЄС, ми поступово відмовляємося від регулювання державою норм безоплатної видачі ЗІЗ і переходимо на регулювання їх представниками трудових колективів в межах колективних договорів чи угод.

Крок 6. Забезпечити працівників справним обладнанням

Роботодавець зобов’язаний, під час вибору виробничого обладнання враховувати конкретні умови праці, ризики щодо безпеки, здоров’я та життя працівників, наявні на робочих місцях, та будь-які додаткові ризики, пов’язані з використанням цього виробничого обладнання.

Виробниче обладнання, що надається працівнику та використовується ним, має бути технічно справним і відповідати:

• вимогам відповідних технічних регламентів, якщо виробниче обладнання виготовлене після дати набрання чинності такими технічними регламентами;
• мінімальним вимогам безпеки, наведеним у розд. ІІІ Вимог безпеки та захисту здоров’я під час використання виробничого обладнання працівниками, а також нормативно-правовим актам з охорони та гігієни праці, якщо виробниче обладнання виготовлене до дати набрання чинності відповідними технічними регламентами, дія яких поширюється на таке виробниче обладнання, або технічні регламенти щодо відповідного виробничого обладнання відсутні (п. 4 розд. ІІ Вимог безпеки та захисту здоров’я під час використання виробничого обладнання працівниками, затверджених наказом Мінсоцполітики України від 28 грудня 2017 р. № 2072).

Стан електрообладнання та електроустановок контролює відповідальний за електрогосподарство.

Відповідальність за інше обладнання, як правило, покладається на керівників, що його експлуатують або обслуговують (самі чи за допомогою підрядних організацій).

Наприклад, за кухонне обладнання відповідальність найчастіше покладають на шеф-кухаря, за ліфти — на головного інженера або інженера з експлуатації, за обладнання пральні — на старшу покоївку.

Крок 7. Контролювати дотримання працівниками правил безпеки

Загальний контроль здійснює керівник готелю, оскільки він відповідає за охорону праці та пожежну безпеку в цілому по підприємству.

Безпосередній контроль працівників здійснюють відповідальні особи.

Відеоспостереження може також бути засобом контролю, а записи з камер допоможуть в аналізі порушень безпеки. Але потрібно пам’ятати, що відповідно до ч. 1 ст. 29 КЗпП, обов’язок власника або уповноваженого ним органу до початку роботи працівника за трудовим договором (крім трудового договору про дистанційну роботу), роз’яснити працівникові його права та обов’язки та поінформувати під розписку про умови праці, наявність на робочому місці, на якому він працюватиме. Умови праці повинні зазначатися також у правилах внутрішнього трудового розпорядку. В іншому випадку відеоспостереження вважатиметься незаконним і може оскаржуватися працівниками в суді.

При температурі тіла понад 37,2 °С або ознак респіраторних захворювань працівники до роботи не допускаються.

Підготовано редакцією за інформацією Л. Чоловського
Компанія Racio