Проект групи компаній «МЕДІА-ПРО»
Отримувати новини

Новини

Повернутися до переліку новин

Реформування системи управління охороною праці

Відповідно до Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом Кабінет Міністрів України своїм Розпорядженням від 12 грудня 2018 р. № 989-р схвалив Концепцію реформування системи управління охороною праці в Україні і затвердив План заходів щодо її реалізації. Кінцевою метою реформи повинно стати запровадження національної системи управління безпекою та гігієною праці, сформованої на принципах завчасного виявлення та усунення виробничих ризиків, а також заохочення до створення безпечних та здорових умов праці.

Діюча система управління охороною праці на всіх рівнях сформована за принципом «коригувальних дій» (реактивним принципом), тобто реагування на небезпечні випадки та ситуації, а не за принципом «запобіжних дій» (проактивним), тобто профілактики небезпечних випадків та ситуацій. Такий підхід у сучасних умовах є непридатним для запровадження ефективного механізму економічного стимулювання роботодавців до створення належних, безпечних і здорових умов праці і не дає змоги роботодавцям вибирати найефективніший спосіб управління та інтегрувати систему управління охороною праці в загальну систему управління підприємством.

Жорстка регламентація правил виконання робіт і використання машин і механізмів призвела до накопичення значного обсягу нормативно-правових актів з безпеки та гігієни праці. Так, наприклад, чинний перелік лише загальногалузевих нормативно-правових актів з охорони праці містить 114 документів та займає 11 аркушів. Інертність цього масиву правил не дає можливості оперативно та своєчасно реагувати на швидкий розвиток технологій та економіки, що створює надмірне навантаження на служби охорони праці, і, як наслідок, призводить до неефективного використання ресурсів.

Також спостерігається низька якість розслідувань нещасних випадків, професійних захворювань та аварій. Через відсутність ефективного аналізу причин, заходи реагування на нещасні випадки спрямовуються переважно на посилення обов’язкових загальних вимог без урахування факторів ризику на виробництві. Аналіз матеріалів розслідувань свідчить, що більшість заходів, спрямованих на запобігання нещасним випадкам, полягає у проведенні позапланових інструктажів з питань охорони праці. Такий однотипний підхід до розв’язання проблеми без усунення причин настання нещасних випадків призводить до їх повторення.

Застарілі методи управління більш не здатні забезпечити підвищення рівня безпеки та гігієни праці працівників в умовах швидкого розвитку технологій та реструктуризації ринку товарів та послуг. Створення нової національної системи охорони праці вимагатиме передусім зміни традиційних підходів до управління безпекою та запровадження інших керівних принципів на рівні підприємств. Базисом цих змін стане удосконалення законодавства з безпеки та гігієни праці, яке переслідує дві основні мети.

По-перше, це усунення дублюючих, застарілих і суперечливих нормативно-правових актів та гармонізація законодавчої бази з безпеки та гігієни праці з міжнародними нормами Європейського Союзу.

По-друге, це створення правової бази для впровадження національної системи запобігання виробничим ризикам, заохочення роботодавців до створення безпечних і здорових умов праці, а також визначення загальних функцій, обов’язків та прав всіх заінтересованих сторін у зазначеній сфері — тобто органів державного нагляду, роботодавців та профспілок і інших об’єднань працівників.

Більшість заходів з реалізації Концепції цієї реформи заплановані урядом на кінець 2019 р. — початок 2020 р. Але звертаємо увагу на те, що діяльність у цьому напрямку вже триває. Так, наприклад, ще у лютому цього року постановою Кабінету Міністрів України № 223 був затверджений перелік критеріїв для оцінки ступеню ризику від впровадження господарської діяльності в сферах охорони праці, державного гірничого нагляду та зайнятості населення, створений з урахуванням вимог ризик-орієнтованого підходу. Завдяки цьому Держпраці має можливість точніше визначати існуючи ризики на підприємствах та поліпшити якість нагляду з одночасним зменшенням кількості планових заходів.

Впровадження реформи вимагає плідної співпраці всіх учасників процесу — держави, роботодавців та працівників. Необхідно, щоб відбувався двосторонній діалог між органами нагляду та бізнесом. Підприємці мають сприймати інспектора, в першу чергу, як консультанта, здатного корегувати діяльність служби охорони праці.

Джерело: Управління Держпраці



Розсилка новин