Проект видавничого дому «МЕДІА-ПРО»
Отримувати новини

Статті

Повернутися до переліку cтатей

Попередження пожеж на автотранспорті

Одним із важливих елементів безпеки автотранспортних засобів є їх пожежна безпека, йдеться у статті «Попередження пожеж на автотранспорті» журналу «Охорона праці і пожежна безпека» № 7, 2014.

Достатньо сказати, що за лічені хвилини від легкового автомобіля залишається тільки понівечений та вже нікому не потрібний кузов.

Тому на початковій стадії загоряння необхідно швидко приймати рішення щодо гасіння полум’я.

Причини транспортних пожеж

Основними причинами загорянь на автотранспорті є:

— порушення герметизації комунікацій і загоряння пального та електромережі при контактуванні з поверхнями, що мають високі робочі температури (вихлопні колектори, глушники, опалювачі);

— займання палива в результаті потрапляння іскри, що виникла при ударі стальних деталей, при пошкодженні кузова автомобіля в момент аварії;

— займання палива від потрапляння іскри розряду статичної електрики;

— займання горючих конструктивних матеріалів і палива через несправності електрообладнання (коротке замикання, порушені контакти тощо);

— займання горючих конструктивних матеріалів і палива від дії відкритого вогню (зварювальні роботи, розігрів вузлів автомобіля в зимовий період, куріння тощо);

— причиною виникнення пожежі можуть бути несправності в системах автомобілів, особливо в таких як система живлення і запалювання. Тому водії повинні уважно стежити, щоб паливні баки не підтікали, й в автомобілях, що стоять в гаражах, вони були повністю заправлені. Слід пам’ятати, що заповнений паливний бак менш вибухонебезпечний, ніж той, в якому частина ємності заповнена сумішшю парів бензину й повітря. Горловини баків необхідно щільно закривати.

Електрообладнання автомобілів потрібно утримувати в технічно справному стані. Іскріння контактів, яке може призвести до загоряння, треба негайно усувати. Особливу увагу слід приділяти стану ізоляції електропроводів, справності приладів запалювання, освітлення й сигналізації.

Заходи безпеки

1. Під час огляду й усунення несправностей у двигунах, коробках передач та інших агрегатах, замірюванні рівня масла і палива в баках не можна користуватися сірниками або іншими джерелами відкритого вогню. Для цього є переносні електричні лампи, захищені металевою сіткою. Акумуляторні батареї треба знімати з автомобілів дуже обережно, щоб у момент від’єднання проводів не виникло іскріння. Всі струмопровідні з’єднання слід захищати від випадкового потрапляння на них металевих предметів та інших струмопровідних матеріалів.

2. Біля місць встановлення автомобілів водії та інші працівники гаража не повинні мити руки в бензині або гасі, прати в них одяг, протирати ними кузови або чистити деталі, механізми та агрегати. Розлиті масло, бензин, гас та інші легкозаймисті пожежонебезпечні рідини необхідно засипати піском, збирати й виносити в безпечне місце за межі гаража.

3. Забороняється залишати в приміщеннях, на двигунах, у кабінах та інших місцях промаслені ганчірки. Адже вони можуть легко спалахнути й спричинити пожежу. Їх необхідно складати в металеві ящики з кришками, які щільно закриваються, і після закінчення роботи виносити в безпечне місце.

4. На закритих і відкритих стоянках автомобілів забороняється зберігати легкозаймисті й горючі рідини, зливати й переливати пальне, тримати в кузовах автомобілів або в приміщеннях вогненебезпечні вантажі, речовини й матеріали, захаращувати проїзд, ворота й проходи.

5. У гаражах та у господарствах повинні бути заздалегідь розроблені плани безпечної й швидкої евакуації автомобілів на випадок виникнення пожежі або аварії. Ці плани кожні 6 місяців потрібно вивчати з бригадами робітників і водіями. Поряд з цим у кожному гаражі повинні бути відповідальні чергові, які забезпечують охорону, а в разі необхідності й евакуацію автомобілів.

Дії водія на випадок пожежі

1. При загорянні автомобіля в дорозі водій повинен негайно вимкнути запалення, з’їхати на узбіччя та зупинити автомобіль. Після зупинки транспортного засобу забезпечити швидку евакуацію пасажирів. Для повільнішого розвитку пожежі й ефективного гасіння її ліквідація може бути почата одночасно з евакуацією пасажирів при відкриванні всіх дверей.

2. Гасіння пожежі необхідно починати з палаючого пролитого під автомобілем пального. Перед початком гасіння в підкапотному просторі водій повинен не забути відкрити замки капота. Гасіння тут необхідно починати одночасно з відкриттям капота, оскільки інтенсивність горіння при його відкриванні посилюється.

3. Успіх гасіння палаючого автомобіля залежить від оперативних дій водія. Він повинен знати час безперервної роботи вогнегасника, який вказано в паспорті.

4. Вогнегасники мають запірнопускові пристрої, які дозволяють зупинити подачу вогнегасної речовини. Це покращує тактику гасіння декількох осередків в різних місцях автомобіля чи повторних загорянь в одному місці.

5. Найбільший ефект досягається при гасінні одночасним використанням декількох вогнегасників (групою водіїв), а також якщо одночасно залучаються підсобні засоби: сніг, пісок, кошма тощо. Гасити вогонь необхідно з навітряної сторони, направляючи струмінь із вогнегасника на поверхню, що горить, а не на полум’я. При гасінні палива, що витікає, необхідно подавати заряд знизу вверх. Для водія небезпечно гасити вогонь в забрудненому одязі (промаслений, просочений парами пального) і якщо його руки змочені пальним.

6. В разі загоряння автомобіля важливо підібрати відповідний вогнегасник. Насамперед потрібно відмовитися від таких, які призначені для гасіння водою, оскільки ні бензин, ні масло, котрі є основними горючими матеріалами в автомобілі, вони не погасять. Не підійде й пінний вогнегасник, тому що піна може призвести до короткого замикання в електронних приладах сучасного автомобіля. Найчастіше застосовують порошкові, які гасять полум’я за допомогою порошку, що викидається під тиском. Щоб погасити вогонь, порошок скеровують в його нижню частину, внаслідок чого перекривається доступ кисню.

7. Порошкові вогнегасники поділяють на два види: перший — вогнегасники, наповнені газом для викидання порошку, та другий — вогнегасники з окремим балоном, наповненим газом — витискувачем.

8. Крім порошкових застосовують також вуглекислотні вогнегасники. Дія їх полягає в тому, що з них подають під високим тиском вуглекислоту, яка заміщує повітря навколо вогню. Застосовувати ці вогнегасники слід з винятковою обережністю. По-перше, струмінь вуглекислоти має дуже низьку температуру й у разі потрапляння на нічим не захищені ділянки тіла може спричинити обмороження. По-друге, за концентрації 10 % вуглекислоти в повітрі паралізуються органи дихання, а перевищення цієї кількості призводить до трагічних наслідків.

9. Купувати вогнегасник треба в спеціалізованому магазині або підприємстві, не забуваючи отримати належні документи на нього, зокрема сертифікат відповідності та якості продукції.

10. Тип і кількість вогнегасників мають відповідати встановленим нормам. Вогнегасники, якими забезпечують транспортні засоби, повинні бути сертифікованими в Україні відповідно до вимог законодавства.

Примітка: для зручності та ефективності гасіння загорянь на автомобілях Київське спецпідприємство «Пожтехніка» зараз комплектує вогнегасники гнучкими шлангами подачі порошку, що дозволяє переміщати не сам корпус, а використовувати тільки шланг. Це також дозволяє подати вогнегасну речовину у важкодоступні місця загоряння. Таке нововведення знайшло позитивний відгук у автомобілістів.

Валентин Стоєцький,
начальник Київського підрозділу ДПТ України

Матеріал надано редакцією журналу «Охорона праці і пожежна безпека»

Розсилка новин