Забезпечення пожежної безпеки під час видобутку нафти та нафтопродуктів


Забезпечення пожежної безпеки під час видобутку нафти та нафтопродуктів

Видобуток нафти пов’язаний зі здійсненням двох основних процесів: буріння та експлуатації свердловин.

Особливості пожежної небезпеки буріння

Пожежна небезпека буріння пов’язана з нестійкістю рівноваги між пластовим тиском та тиском, який утворюється нагнітанням до свердловини глиняного розчину.

Рівновага може бути порушена в результаті:

  • несвоєчасного підкачування глиняного розчину до свердловини при підніманні бурильного інструменту;
  • збільшення витрат глиняного розчину у разі буріння порід, які містять порожнини або тріщини;
  • зменшення щільності глиняного розчину за надмірного насичення його нафтовими газами або обводнення пластовими водами.

Період промислової експлуатації свердловин у разі нормального функціонування установки характеризується стаціонарним режимом роботи технологічного обладнання. Однак у процесі освоєння свердловини можуть траплятися пошкодження або зривання арматури з викидом нафти і газу, а також відкритим фонтануванням нафти.

Викид та відкрите фонтанування спричиняють:

  • максимальний на момент буріння пластовий тиск для свердловини;
  • невідповідність щільності глиняного розчину вимогам геологічного наряду;
  • заміну глиняного розчину водою або нафтою тощо.

Відкрите фонтанування призводить до викиду великої кількості нафти і газу та утворення горючої парогазоповітряної хмари гігантських розмірів, що може розповсюджуватися на відстань 1–2 км та більше від свердловини.

Найбільш імовірні джерела запалювання при бурінні пов’язані з тепловим проявом механічної, хімічної та електричної енергії.

Характерними шляхами розповсюдження пожежі на буровій установці є:

  • парогазоповітряна хмара;
  • дзеркало нафти, яка розлилася.

Особливості пожежної небезпеки під час експлуатації свердловини

Протипожежні заходи під час видобутку нафти та нафтопродуктів регламентує НПАОП 11.1-1.01-08 «Правила безпеки в нафтогазодобувній промисловості», затверджений наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 6 травня 2008 р. № 95.

У процесі буріння працівники повинні суворо дотримуватись встановленого режиму, виключаючи можливість пошкодження технологічного обладнання і викиду глиняного розчину зі свердловини. Для цього до забою свердловини подають таку кількість розчину або води, яка:

  • забезпечить швидке заповнення пробуреного простору;
  • унеможливить руйнування стінок свердловини;
  • охолодить бурильний інструмент;
  • утворить тиск на забої свердловини, достатній для попередження викиду та відкритого фонтанування під час досягнення пластів залягання нафти і газу.

Працівники уважно слідкують за тиском насосів та щільністю глиняного розчину.

Якщо за прогнозами геологів під час буріння можливі викиди, на гирлі свердловини встановлюють превентори1, які перекривають кільцевий простір між бурильними трубами та колоною обсадних труб. З цієї ж метою в бурильних трубах встановлюють зворотні клапани. При бурінні розвідних свердловин встановлення превенторів обов’язкове.

Якщо при викиді та фонтануванні превентор не вдається закрити:

  1. Зупиняють роботу двигунів внутрішнього згоряння.
  2. Знеструмлюють освітлювальні та силові електричні лінії.
  3. Застосовують іскробезпечний інструмент тощо.

Під час експлуатації свердловин контролюють:

  • при фонтанному способі:
    • справність, міцність та герметичність фонтанної арматури;
    • робочий тиск на свердловині;
  • при компресорному способі:
    • справну роботу компресорних станцій, які забезпечують подавання повітря чи газу до свердловини;
    • температурний режим компресорів та тиск у системі;
  • при глибинонасосному способі:
    • справну роботу механізмів станка-гойдалки.

Попередження розливу нафти зі свердловини досягається шляхом встановлення зворотного клапану на викидній лінії, яка з’єднує арматуру свердловини з газосепаратором.
____________
1 Превентор — пристрій, що встановлюється на гирлі бурової свердловини для герметизації і попередження викиду з неї рідини або газу (фонтанування).

Повну версію статті ви можете знайти на сторінках № 10, 2019 журналу «Охорона праці і пожежна безпека».

Сергій Cемичаєвський,
науковий співробітник відділу вогнезахисту і пожежогасіння Українського науково-дослідного інституту цивільного захисту

Джерело: журнал «Охорона праці і пожежна безпека»

Переконайтеся, що ви передплатили журнал і вся необхідна інформація є під рукою!

Матеріали до теми


Колектив Держпраці у Сумській області пройшов навчання щодо правил пожежної та мінної безпеки
Управління інспекційної діяльності у Сумській області Північно-Східного міжрегіонального управління Держпраці з метою проведення навчання з питань пожежної та мінної безпеки ...
Уникаємо електропожеж: про ефективність спеціальних вогнегасників для електроустаткування
Технології стають необхідним елементом нашого повсякденного життя, важливою стає розмова про безпеку, особливо коли йдеться про ризик електропожеж. З кожним ...