Не зайва обережність. Все про вогнезахист матеріалів та поверхонь

Вогнезахист — це зниження показників пожежної небезпечності матеріалу (тканина, папір, очерет, облицювальні та оздоблювальні будівельні матеріали, сценічні декорації) або підвищення вогнестійкості конструкції (несучі та огороджувальні будівельні конструкції будинків і споруд) чи виробу (повітроводи, проходки, електричні кабелі).

Однією з основних вимог до будівель і споруд є збереження несучої здатності будівельних конструкцій під час пожежі. Це визначено Технічним регламентом будівельних виробів, будинків і споруд, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2006 р. № 1764, та ДБН В.1.2-7-2008 «Система забезпечення надійності та безпеки будівельних об’єктів. Основні вимоги до будівель і споруд. Пожежна безпека».

Відповідно до п. 5.3 ДБН В.1.1.-7:2016 «Пожежна безпека об’єктів будівництва. Загальні вимоги», «ступінь вогнестійкості будинку встановлюють в залежності від його призначення, категорії за вибухопожежною та пожежною небезпекою, умовної висоти (поверховості), площі поверху в межах протипожежного відсіку. В залежності від ступеня вогнестійкості будинку визначають класи вогнестійкості будівельних конструкцій і групи поширення вогню по цих конструкціях…»

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 26 грудня 2018 р. № 1064 затверджені нові Правила з вогнезахисту (далі — Наказ № 1064).

Правила з вогнезахисту установлюють основні вимоги щодо:

• виконання робіт з вогнезахисту матеріалів, виробів, будівельних конструкцій та перевірки відповідності вогнезахисту;
• забезпечення експлуатаційної придатності вогнезахисних покривів (просочування, облицювання) та виробів.

Алгоритм дій під час виконання робіт з вогнезахисту:

1. Проектування робіт з вогнезахисної обробки, що здійснюється відповідно до законодавства.
2. Виконання робіт з вогнезахисної обробки.
3. Перевірка відповідності вогнезахисту.
4. Забезпечення експлуатаційної придатності вогнезахисних покривів (просочувань, облицювань, проходок, екранів).
5. Відновлення (ремонт), заміна вогнезахисного засобу, повторний вогнезахист (обробка).

Роботи з вогнезахисту (обробка) здійснюються такими способами:

• вогнезахисне просочування (глибоке чи поверхневе);
• вогнезахисна обробка (фарбування, штукатурення, обмотування, облицювання);
• вогнезахисне заповнення.

Спосіб робіт з вогнезахисту визначається залежно від властивостей вогнезахисного засобу (далі — ВЗ), об’єкта вогнезахисту та умов його експлуатації.

Вогнезахисне просочування застосовується для об’єктів вогнезахисту, виготовлених з пористих матеріалів (деревина, тканина, папір). Для просочування використовують просочувальні ВЗ, які проникають (просочуються) в об’єкт вогнезахисту.

Глибоке просочування здійснюється у спеціальних ємностях (автоклавах), що герметично закриваються, в умовах вакууму та/або надлишкового тиску.

Поверхневе просочування здійснюється способами:

• нанесення на поверхню (за допомогою пензля, щітки, валика, механічних пристроїв повітряного та безповітряного розпилювання);
• вимочування;
• «прогрів — холодна ванна» (просочування розчином готових дерев’яних виробів у спеціальних ваннах або автоклавах. Цей промисловий спосіб дозволяє досягти більшої глибини, а відтак, і якості. Вироби спочатку занурюють у гарячий розчин, а потім — у холодний).

Для фарбування застосовуються вогнезахисні фарби, лаки та пасти (обмазки), які наносяться (закріплюються) за допомогою пензля, щітки, валика, механічних пристроїв повітряного та безповітряного розпилювання та утворюють на поверхні об’єкта тонкошаровий вогнезахисний покрив.

Для штукатурення (обмазування) застосовуються вогнезахисні штукатурки або пасти (обмазки), які наносяться (закріплюються) за допомогою ручних штукатурних інструментів (шпателі, кельми, терки) та/або механічних пристроїв (штукатурні станції).

Облицювання здійснюється із застосуванням одиничних виробів або листових (рулонних) матеріалів, які закріплюються (монтуються) на поверхні об’єкта вогнезахисту за допомогою кріпильних елементів, клейових розчинів тощо.

Способом вогнезахисного заповнення монтуються (ущільнюються) місця проходок, а також щілини та прорізи у будівельних конструкціях та місцях їх стиків.

Залежно від складу та властивостей ВЗ поділяються на:

• просочувальні вогнезахисні речовини — розчини антипіренів у органічних або неорганічних рідинах, які проникають (просочуються) у товщу об’єкта вогнезахисту (постачаються готовими до застосування);
• суміші для просочувальних вогнезахисних речовин — один чи декілька компонентів, з яких перед застосуванням готується робочий розчин шляхом розчинення суміші в органічних або неорганічних рідинах до необхідної концентрації;
• фарби вогнезахисні — однорідні суспензії пігментів та антипіренів у плівкоутворювальних речовинах (включають наповнювачі, розчинники, пластифікатори, отверджувачі та інші речовини), що утворюють на поверхні об’єкта тонку непрозору вогнезахисту плівку, яка під впливом високих температур збільшується у розмірах (спучується) з утворенням коксового теплоізолювального шару;
• лаки вогнезахисні — розчини (емульсії) плівкоутворювальних речовин на органічній або водній основі, що містять антипірени (в тому числі пластифікатори, отверджувачі) й утворюють на поверхні об’єкта вогнезахисту тонку прозору плівку, яка під впливом високих температур збільшується у розмірах (спучується) з утворенням коксового теплоізолювального шару;
• пасти (обмазки) вогнезахисні — композиції, однорідні суспензії пігментів та антипіренів у плівкоутворювальних речовинах (включають наповнювачі, розчинники, пластифікатори, отверджувачі та інші речовини), що утворюють на поверхні об’єкта вогнезахисту тонку непрозору плівку, яка під впливом високих температур збільшується у розмірах (спучується) з утворенням коксового теплоізолювального шару, та мають пастоподібну консистенцію;
• штукатурки вогнезахисні — штукатурні суміші з комплексом спеціальних добавок для підвищення теплоізоляційних та адгезійних властивостей;
• облицювальні — одиничні вироби, листові та рулонні матеріали, які монтуються безпосередньо на поверхні об’єкта вогнезахисту або поруч з ним (екранування¹) з урахуванням вимог регламенту;
• вогнезахисні вироби — штучні або погонажні вироби (протипожежні муфти, вогнезахисні піни, замазки, ущільнювачі), які застосовуються для захисту місць проходок, а також щілин і прорізів у будівельних конструкціях з нормованими класами вогнестійкості та у місцях їх стиків.

Для кожного ВЗ розробляється окремий регламент, що затверджується виробником або уповноваженим представником. Завірена згідно з чинним законодавством його копія подається до Державної служби України з надзвичайних ситуацій.

Роботи з вогнезахисту виконуються суб’єктами господарювання, які мають відповідну ліцензію згідно з вимогами Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності», на підставі проектної документації, розробленої і затвердженої згідно з чинним законодавством та з урахуванням вимог регламенту.

Допускається часткова механічна обробка поверхні будівельних конструкцій після вогнезахисту. Будівельні конструкції, до яких застосовується механічна обробка, необхідно обробити тим самим ВЗ згідно з регламентом.

Забороняється!
Виконувати роботи з вогнезахисту у кліматичних умовах, які не відповідають вимогам, визначеним регламентом на ВЗ.

Особливості вогнезахисту деревини та матеріалів на її основі

Сьогодні деревина, як і багато років тому, є одним з поширеніших будівельних матеріалів.

Найефективнішим способом вогнезахисту деревини є обробка вогнезахисними покриттями та просочення спеціальними засобами. Використовуються спеціальні лаки, що мають низьку температуру плавлення, а при підвищеній температурі плавляться і утворюють на обробленій поверхні пористий шар, який перешкоджає доступу кисню до дерева.

Другий спосіб вогнезахисту полягає в зануренні елементів будівельних конструкцій у спеціальні суміші, антипірени, таким чином вводячи їх у склад матеріалу. Це забезпечує захист дерев’яних конструкцій у разі загорянь — матеріал тільки обвуглюється, але не горить. На жаль, застосувати цей вид обробки до готової споруди неможливо — для цього її доведеться розібрати на частини.

Безперечно, усі ці способи не можуть перетворити деревину на стовідсотково негорючий матеріал, але запобігають її загорянню при невеликих осередках полум’я і значно сповільнюють його поширення. Це дозволяє отримати додатковий час для порятунку людей та організації гасіння пожежі.

Згадаємо пожежу, що виникла 15 вересня 2017 року вночі в дитячому спортивно-оздоровчому таборі «Вікторія» (м. Одеса), яка забрала життя трьох дітей. У таборі мали місце серйозні недоліки в протипожежному захисті будівлі, зокрема, горючий матеріал (сосново-ялиновий кругляк) з такими показниками горючості не можна було використовувати в дитячих спальних приміщеннях. Тим паче, що дерево як слід не обробили вогнезахисними матеріалами. В результаті вогонь з великою швидкістю розповсюдився по будівлі.

На жаль, з такою проблемою пожежні рятувальники постійно стикаються під час ліквідації таких надзвичайних ситуацій. Особливу стурбованість при цьому викликає гасіння пожеж у горищних приміщеннях, де багато дерев’яних конструкцій, і у разі непроведення їх вогнезахисної обробки вогонь набирає масштабного розвитку.

Дерев’яні конструкції в будинках усіх ступенів вогнестійкості, крім V, повинні піддаватися вогнезахисній обробці, за винятком вікон, дверей, воріт, підлоги, стелажів. Упродовж строку експлуатації вогнезахисного покриву (просочення) мають здійснюватись заходи щодо підтримки його у відповідному технічному стані.

У рамках проведення заходів щодо підтримки вогнезахисного покриву у відповідному технічному стані наказом керівника господарчого органу підприємства, що експлуатує об’єкт, на якому виконано вогнезахисну обробку, призначається посадова особа, відповідальна за утримання вогнезахисного покриву. Ця особа здійснює нагляд за технічним станом вогнезахисного покриву (просочення) у порядку, визначеному регламентом робіт з вогнезахисту.

Не менше разу на рік комісією господарчого органу здійснюється перевірка стану вогнезахисного покриву (просочення), за результатами якої складається акт перевірки технічного стану вогнезахисного покриву (просочення). У разі виявлення пошкоджень вогнезахисного покриву (просочення) господарчий орган повинен ужити заходів щодо його відновлення (ремонту або заміни).

Необхідно зазначити, що вогнезахисну обробку деревини найчастіше проводять матеріалами з гарантією дії 2 роки. Після цього все залежить від умов. За помірної вологості без механічних пошкоджень, інших негативних впливів строк експлуатації вогнезахисного шару може бути подовжено, але щороку слід брати проби деревини та випробовувати їх у спеціальних лабораторіях. Якщо все гаразд, повторну обробку можна відкласти ще на рік, і так до втрати покриттям захисних властивостей.

Вогнезахист дерев’яних конструкцій речовиною Ammokote WS

Вогнебіозахисний засіб Ammokote WS — інтумесцентного типу, складається з антипіренів, коксо- та газоутворювачів, наповнювачів у розчині співполімеру в органічному розчиннику.

Ammokote WS забезпечує:

• 1 групу вогнезахисної ефективності;
• групу горючості деревини Г1;
• групу займистості В1.

Фізико-хімічні характеристики ВЗ Ammokote WS

Ammokote WS — тонкошарове вогнезахисне покриття з поліпшеними експлуатаційними, антибактеріальними та екологічними властивостями завдяки застосуванню в його складі нанокомпозитів та наносполук.

Ammokote WS захищає деревину від:

• біологічного руйнування;
• розвитку синяви, плісняви, цвілі;
• розростання грибів.

Умови експлуатації: у закритих приміщеннях за температури від –20°С до +60°С і вологості повітря не вище 75%.

Вогнезахист будівельних конструкцій з металу та залізобетону

Перед застосуванням ВЗ металеві конструкції обробляються антикорозійним покриттям (ґрунтом). Антикорозійне покриття обирається згідно з регламентом (якщо виробник ВЗ надав перелік рекомендованих для застосування ґрунтів). Ґрунти наносяться після спеціальної підготовки поверхні металевих конструкцій.

Якщо металеві конструкції раніше вже були оброблені антикорозійним покриттям, виконавець робіт отримує документи, які засвідчують марку цього антикорозійного покриття. Вогнезахист таких конструкцій проводиться ВЗ, який згідно з регламентом застосовується разом з цією маркою антикорозійного покриття. Якщо марка покриття не відповідає вимогам регламенту, воно видаляється, а на конструкцію наноситься інше відповідної марки.

Перед початком робіт з вогнезахисту виконавець проводить технічний огляд стану антикорозійного покриття, визначає пошкоджені ділянки (місця порушення шару ґрунту, наявності корозії). Пошкоджені місця очищаються від іржі та відновлюються ґрунтом тієї самої марки. Після підготовки поверхні та нанесення антикорозійного покриття, технічного огляду та ремонту наявного покриття виконавець робіт складає акт про закриття прихованих робіт відповідно до чинного законодавства.

Під час нанесення ВЗ температура поверхні конструкції, яку захищають, має бути вища від температури точки роси (крім ВЗ, які допускається наносити на вологі поверхні). Вимірювання для визначення точки роси проводяться безпосередньо перед застосуванням ВЗ з оформленням відповідного акта.

За особливих умов експлуатації застосованого ВЗ його додатково покривають шаром захисного матеріалу, який захищає від негативного впливу навколишнього середовища. Захисний матеріал не повинен змінювати вогнезахисні властивості застосованого ВЗ. Марка захисного матеріалу визначається відповідно до вимог регламенту.

Для вогнезахисту конструкцій, доступ до яких у процесі експлуатації унеможливлено, передбачаються ВЗ з визначеним строком придатності, що забезпечують вогнезахист упродовж усього періоду експлуатації конструкцій або до чергового капітального ремонту будівлі (споруди).

Вогнезахист об’єктів ВЗ Ammokote GP-240

Ammokote GP-240 — суха теплоізоляційна суміш, що містить легкі інертні наповнювачі, волокна та цільові домішки:

• характеризується підвищеною адгезією до металевих фарбованих та нефарбованих поверхонь;
• забезпечує межу вогнестійкості сталевих конструкцій до 240 хвилин.

Фізико-хімічні характеристики ВЗ Ammokote GP-240

Ammokote GP-240 рекомендується для вогнезахисту:

• об’єктів масового скупчення людей (торгово-розважальних центрів, стадіонів, виставкових споруд);
• стратегічних підприємств (складів боєприпасів, АЕС, підприємств нафтової галузі);
• технологічно складних, висотних та унікальних будівельних об’єктів.

Для вогнезахисту сталевих, несучих будівельних, залізобетонних конструкцій, кабельних ліній, повітроводів та систем димовидалення матеріалом є легка силікатна вогнезахисна плита Promatect^®-L500. Також для вогнезахисного покриття сталевих конструкцій рекомендується водорозчинна фарба Promapaint^®-SC4.

Вогнезахист електричних кабелів та повітроводів

Під час проведення робіт з вогнезахисту кабелі мають бути відключені від мережі електроживлення.

Під час проектування вогнезахисту повітроводів враховується додаткове навантаження, яке створюватиме на повітроводи нанесений ВЗ. Додаткове навантаження вимірюється масою сформованого на поверхні повітроводів ВЗ (кг/м² поверхні повітроводу).

Вогнезахисним засобом кабелі обробляються по поверхні. Якщо кабелі зібрані в пучок, обробляється поверхня пучка.

Перевірка вогнезахисту

Під час проведення перевірки відповідності вогнезахисту перевіряються відповідність вогнезахисту вимогам проектної документації, регламенту, нормативно-технічним документам та якість виконаних робіт.

Алгоритм дій під час перевірки вогнезахисту:

1. Замовник робіт створює комісію.
2. Комісія перевіряє якість робіт.
3. Виконавець робіт (суб’єкт господарювання, який виконував роботи з вогнезахисної обробки) оформлює акт перевірки відповідності вогнезахисту (далі — Акт).
4. Акт підписується членами комісії.
5. Виконавець робіт зберігає акт протягом усього строку експлуатації вогнезахисного покриву (просочення, облицювання) та виробу.

До складу комісії з перевірки відповідності вогнезахисту, яку створює замовник робіт:

• входять представники замовника (голова комісії) та виконавця робіт;
• можуть залучатися (за згодою) представники:
  • проектної організації;
  • виробника або уповноваженого представника;
  • центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки;
  • органу з оцінки відповідності, який має атестат акредитації, виданий Національним агентством з акредитації України (далі — орган з оцінки відповідності);
  • представники служб пожежної безпеки (на об’єктах, де відповідно до ч. VII ст. 61 Кодексу цивільного захисту України створено такі служби).

Комісія створюється протягом п’яти робочих днів після одержання замовником повідомлення від виконавця робіт про закінчення робіт. Процедура та тривалість роботи комісії визначаються замовником робіт.

Якість виконаних робіт перевіряється шляхом:

• проведення зовнішнього огляду вогнезахисного покриву (просочування, облицювання) на відсутність пропусків, рівномірність покриву (просочування, облицювання), систем кріплення або клейових з’єднань на їх надійність;
• проведення вимірювання товщини вогнезахисного покриву (облицювання) через кожні 15–20 м довжини об’єкта вогнезахисту, але не менш ніж у 10 рівновіддалених точках;
• застосування експрес-методу для вогнезахисного просочення.

За рішенням замовника робіт проводяться лабораторні випробування вогнезахисту (коефіцієнт спучення для вогнезахисних фарб (лаків).

За відсутності порушень результати роботи комісії оформлюються актом, який готується виконавцем робіт.

Алгоритм дій у разі виявлення недоліків під час перевірки вогнезахисту:

1. Члени комісії викладають зауваження, пропозиції із зазначенням виявлених дефектів.
2. Представники органів з оцінки відповідності готують відповідні документи згідно з чинним законодавством.
3. Виконавець робіт у строки, визначені комісією, усуває виявлені дефекти та повідомляє про це замовника робіт і членів комісії.
4. Після усунення недоліків комісія підписує акт, який далі зберігає виконавець робіт.

До Акта перевірки додаються:

• копії:
  • проектної документації;
  • регламенту;
• акти:
  • визначення вологості деревини (для вогнезахисту дерев’яних конструкцій та виробів, за наявності);
  • визначення точки роси (для металевих та залізобетонних конструкцій, за наявності);
  • про закриття прихованих робіт (за наявності прихованих робіт, за наявності).

Кількість примірників акта перевірки відповідності вогнезахисту має відповідати кількості членів комісії.
________________
¹ Екранування здійснюється шляхом улаштування біля об’єкта вогнезахисту вогнезахисного екрана із застосуванням листових або рулонних матеріалів з урахуванням вимог регламенту робіт з вогнезахисту — документа виробника ВЗ, у якому визначено технологічні вимоги щодо застосування ВЗ та утримання вогнезахисного покриву (просочування, облицювання).

Валентин Стоєцький,
начальник відділу ППР ДПТ України

Джерело: журнал «Охорона праці і пожежна безпека»

Переконайтеся, що ви передплатили журнал і вся необхідна інформація є під рукою!