Проект групи компаній «МЕДІА-ПРО»
Отримувати новини

Статті

Повернутися до переліку cтатей
Пожежна безпека

Пожежна безпека на підприємствах олійно-жирової промисловості

Головне в статті

1. Як запобігти пожежам на олійно-жирових підприємствах: вивчаємо фактори небезпеки
2. Протипожежний режим — запорука спокою
3. Основні організаційно-управлінські заходи


Олійно-жирова галузь є провідною серед галузей харчової промисловості. Тільки за останні 15 років в Україні збудовано та введено в експлуатацію 37 об’єктів галузі.

Умовно підприємства, які входять до складу олійно-жирової галузі, поділяються на кілька категорій:

  • перша — підприємства, що виробляють олію (олієжирові та олієекстракційні комбінати);
  • друга — дрібні виробники олії (у яких це не основний вид діяльності);
  • третя — виробники олієжирової продукції (маргаринові заводи, миловарні комбінати).

Основною сировиною на підприємствах для виробництва олії є насіння соняшника. В результаті переробки насіння олійних культур отримують продукти первинної переробки (олію та шрот), продукти більш глибокої переробки (майонез, маргарин, мило, жири кондитерські, оліфи) та крихту кісточкову, отриману після переробки плодових кісточок, соняшникове борошно та білкові кислоти.

На багатьох підприємствах олійно-жирової промисловості, незалежно від категорії, зберігається висока імовірність вибухопожежної небезпеки.

За останні 5 років з різних причин сталися пожежі на великих об’єктах: ПАТ «Одеський олійножировий комбінат» (2015 р.), ТОВ «Дельта Вілмар СНД» (2018 р.) та у с. Ставчани Львівської області на підприємстві ТМ «Майола» (2019 р.)1.

За пожежовибухонебезпечними властивостями сировина, напівфабрикати та готова продукція, яка знаходиться у приміщеннях підприємств олійно-жирової промисловості, — всі вони є горючими.

Термінологія
Горючі речовини (матеріали) — речовини (матеріали), здатні самозайматися, а також спалахувати, тліти чи обвуглюватися від джерела запалювання та самостійно горіти після його видалення.

Пожежовибухонебезпечними є макухова пелюстка, соняшникова крупка та їх пил.

Схильні матеріали і до самозаймання — горіння, яке починається без впливу джерела запалювання. Для запобігання хімічному самозайманню необхідно знати хімічні властивості речовин, які зберігаються.

Види самозаймання

теплове

мікробіологічне

хімічне

супроводжується зовнішнім нагрівом речовин до температури, яка перевищує мінімальну температуру. В результаті відбувається самозігрівання — підвищення температури в масі речовини. До теплового самозаймання рослинна олія схильна при температурі навколишнього середовища вище 100 °С.

виникає під дією життєдіяльності мікроорганізмів внаслідок самонагрівання у масі речовини. Такі процеси виникають при зберіганні соняшникового насіння, лушпиння та інших рослинних матеріалів.

відбувається внаслідок хімічної взаємодії речовин, а також при дії на них повітря і води. До такого процесу схильні рослинна олія, мастила за наявності великої поверхні окислення і малій тепловіддачі у навколишнє середовище.

 

Значну небезпеку викликає порушення правил при зберіганні соняшникової макухи, промаслених ганчірок, паклі.

Більшість приміщень олійно-жирових підприємств є2:

  • пожежонебезпечними (приймальне, сушильно-очищувальне, пресове, рафінації, відбілювання, дезодорації, фільтрувальне відділення та складські приміщення тощо);
  • вибухопожежонебезпечними (цех грануляції лушпиння та аміакова компресорна станція).

Також на територіях підприємств є холодильні установки, в яких зберігаються ємності з небезпечною хімічною речовиною — аміаком, що посилює небезпеку під час виникнення пожежі.

Пожежна безпека об’єкта забезпечується проведенням наступних заходів:
► запобігання пожежам;
► протипожежний захист;
► організаційно-управлінських.

Правилами пожежної безпеки в Україні, затвердженими наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30 грудня 2014 р. № 1417, запроваджено обов’язковість встановлення на кожному підприємстві відповідним документом (наказом, інструкцією тощо) протипожежного режиму.

Протипожежний режим включає в себе:

  • порядок утримання шляхів евакуації;
  • визначення спеціальних місць для паління;
  • порядок застосування відкритого вогню;
  • порядок використання побутових нагрівальних приладів;
  • порядок проведення тимчасових пожежонебезпечних робіт;
  • правила проїзду та стоянки транспортних засобів;
  • визначення місць для зберігання та допустимої кількості сировини, напівфабрикатів і готової продукції, що можуть одночасно знаходитися у приміщеннях і на території;
  • порядок прибирання горючого пилу й відходів, зберігання промасленого спецодягу та ганчір’я, очищення елементів вентиляційних систем від горючих відкладень;
  • порядок відключення від мережі електроживлення обладнання та вентиляційних систем у разі пожежі;
  • порядок огляду й зачинення приміщень після закінчення роботи;
  • порядок проходження посадовими особами навчання й перевірки знань з питань пожежної безпеки, а також проведення з працівниками протипожежних інструктажів і занять з пожежно-технічного мінімуму;
  • порядок експлуатації та обслуговування наявних засобів протипожежного захисту;
  • порядок проведення планово-попереджувальних ремонтів та оглядів електроустановок, опалювального, вентиляційного, технологічного та іншого інженерного обладнання;
  • порядок збирання членів пожежно-рятувального підрозділу добровільної пожежної охорони та посадових осіб, відповідальних за пожежну безпеку, у разі виникнення пожежі, виклику вночі, у вихідні та святкові дні;
  • порядок дій у разі виникнення пожежі:
  • оповіщення людей;
  • виклик пожежно-рятувальних підрозділів;
  • зупинення технологічного устаткування, вимкнення ліфтів, підйомників, вентиляційних установок, електроспоживачів;
  • застосування засобів пожежогасіння;
  • послідовність евакуації людей та матеріальних цінностей з урахуванням дотримання норм безпеки.

Запобігти пожежам на олійно-жирових підприємствах можливо шляхом запобігання утворенню горючого середовища та унеможливлення виникнення джерел запалювання.

Для запобігання пожежам на олійно-жирових підприємствах необхідно:
► розробити правила безпеки при веденні технологічного процесу та суворо їх дотримуватися (НПАОП 15.4-1.06-973);
► механізувати та автоматизувати технологічні процеси;
► використовувати засоби захисту виробничого обладнання;
► експлуатувати електрообладнання згідно з НПАОП 40.1-1.32-014;
► використовувати засоби захисного відключення електрообладнання;
► облаштувати блискавкозахист;
► унеможливити мікробіологічне самозаймання речовин і матеріалів, що зберігаються;
► своєчасно видаляти відходи виробництва.

Відповідно до ДСТУ ISO 6309:20075 на території, у будівлях, спорудах та у приміщеннях встановлюються знаки безпеки.

Протипожежний захист на підприємствах передбачає наявність:

  • системи пожежної сигналізації і оповіщення;
  • автоматичної системи пожежогасіння;
  • системи протидимного захисту;
  • первинних засобів пожежогасіння;
  • системи водяного пожежогасіння.

Всі системи протипожежного захисту повинні бути справними і утримуватися в постійній готовності до експлуатації.

Для збереження життя і здоров’я працівників обов’язково розробляються заходи з евакуації людей.

У рамках заходів з евакуації людей:

  • у цехах — вивішуються плани евакуації працівників на випадок пожежі;
  • у виробничих приміщеннях — облаштовуються пристрої для ручного увімкнення вентиляційних систем всередині та зовні будівлі.

Заборонено!
Загромаджувати під’їзди до будівель, виходи з них і проходи всередині, сходові клітини та підходи до протипожежного інвентарю і засобів гасіння пожеж.

Організаційно-управлінські заходи

На підприємствах олійно-жирової промисловості обов’язково:

  • формується структура управління пожежною безпекою;
  • проводиться моніторинг пожежної безпеки підприємства (відповідно до Положення про моніторинг потенційно-небезпечних об’єктів, затвердженого наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 6 листопада 2003 р. № 425);
  • організовується навчання працівників діям у надзвичайних ситуаціях;
  • виділяються кошти на фінансування заходів і засобів із забезпечення пожежної безпеки;
  • створюється добровільна пожежна охорона з числа працівників з метою проведення заходів із запобігання виникненню пожеж та організації їх гасіння на підприємствах (згідно з постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку функціонування добровільної пожежної охорони» від 17 липня 2013 р. № 564).

Основні завдання пожежно-рятувальних підрозділів добровільної пожежної охорони:

  • забезпечення пожежної безпеки;
  • запобігання виникненню пожеж та нещасних випадків на них;
  • гасіння пожеж, рятування людей;
  • надання допомоги у ліквідації наслідків інших надзвичайних ситуацій.

Членом пожежної дружини (команди) на добровільних засадах може бути особа, яка досягла 21-річного віку і здатна за своїми здібностями та станом здоров’я виконувати покладені на неї обов’язки.

На підприємстві для забезпечення пожежної безпеки працівників діють інструкції з пожежної безпеки.

Всі працівники при прийнятті на роботу повинні проходити інструктаж на робочому місці з питань пожежної безпеки.
Особи, яких приймають на роботу, де є умови підвищеної небезпеки, повинні попередньо (до початку самостійної роботи) пройти спеціальне навчання, так званий пожежно-технічний мінімум.

Умови організації і проведення протипожежних інструктажів, навчання і перевірки знань з пожежно-технічного мінімуму встановлено постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях» від 26 червня 2013 р. № 444.


1 За даними порталу: http://www.mns.gov.ua
2 Згідно з ДСТУ Б В.1.1-36:2016 «Визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою», затвердженим наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 15 червня 2016 р. № 158.
3 Правила безпеки для олійно-жирового виробництва, затверджені наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 22 квітня 1997 р. № 99.
4 Правила будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок, затверджені Міністерством праці та соціальної політики України від 21 червня 2001 р. № 272.
5 ДСТУ ISO 6309:2007 «Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір» (ISO 6309:1987, IDT)», затверджений наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 30 березня 2007 р. № 71.

Автори:

Світлана Неменуща,
канд. с.-г. наук, старший викладач кафедри БЖД Одеської національної академії харчових технологій
Вікторія Лисюк,
канд. тех. наук, доцент кафедри БЖД Одеської національної академії харчових технологій
Олена Фесенко,
канд. тех. наук, доцент кафедри БЖД Одеської національної академії харчових технологій

Джерело: журнал «Охорона праці і пожежна безпека» №6, 2019

Переконайтеся, що ви передплатили журнал і вся необхідна інформація є під рукою!

Розсилка новин