У нашому стереотипі мислення закладено, що коли людина займається спортом, то вона повинна бути здоровою, мати добре розвинену фізичну будову тіла. Та, на превеликий жаль, це не завжди є так. Адже у спортсменів, а особливо у професійних, після закінчення їх кар’єри часто починаються великі проблеми зі здоров’ям. Піки фізичних можливостей досить часто змінюються «фізичною перевтомою», що, безумовно, виснажує імунну систему.
З визнанням статусу професійного спорту виникає комплекс несприятливих факторів, з якими стикається спортсмен у процесі своєї роботи. Основними несприятливими факторами є:
- Високе фізичне напруження;
- ризик травматизму;
- підвищена нервова напруга;
- несприятливі кліматичні умови .
Розглянемо деякі патології, що мають прямий причинно-наслідковий зв’язок з родом професійної діяльності спортсмена.
Гірськолижний спорт. Лижники, які бігають багатокілометрові дистанції, частіше від інших спортсменів страждають захворюваннями серцево-судинної системи та серця вцілому. Ця проблема виникає у момент, коли спортсмен вирішує покинути великий спорт. У таких спортсменів зазвичай велика м’язова вага, тому якщо її не підживлювати навантаженням, буде порушено кровопостачання серця, що може призвести до різного роду захворювань серця, і навіть до інфаркту міокарда. Тому спеціалісти важають, що дуже важливо раціонально залишити спорт, поступово знижуючи навантаження.
Акробатичний фрістайл – найнебезпечніший з точки зору травматичності вид спорту. У ньому найчастішими травмами є черепно-мозкові.
До них долучаються хокеїсти, які частіше за інших з’являються в кабінеті лікаря з приводу різних травм плечового, колінного суглобів, переломами ключиці, розтягненнями сухожиль, переломами.
Плавання може привести, крім астми, гаймориту, хвороби легенів і вух, до ураження грибком та іншими паразитами внаслідок недодержання гігієнічних норм при занятті в басейні.
Заняття зимовими видами спорту можуть привести до хронічних звахворювань дихальних шляхів, також біатлоністи часто страждають патологіями слуху.
Волейбол, баскетбол і футбол призводять до постійного травмування, внаслідок чого розвиваються захворювання суглобів, остеохондроз.
Стрибки з трампліна призводять до ураження органів слуху (запалення середнього вуха), порушення вестибулярного апарату, а також може призвести до розвитку гіпертонічного захворювання.
Та, мабуть, без заперечень перше місце щодо шкідливого впливу на здоров’я у професійному спорті займає бокс. Адже неминучими ознаками його є: травми печінки, підшлункової, голови, важкі розлади центральної нервової системи, черепно-мозкові травми, а в похилому віці частіше розвивається хвороба Паркінсона.
Трудова діяльність осіб, професійно зайнятих у спорті вищих досягнень, повинна стати важливим об’єктом дослідження медицини, для найсуворішого медичного контролю, професійного відбору, що дозволяє допускати до професійного спорту тільки абсолютно здорових людей. Повинні знайти відображення у відповідному трудовому законодавстві питання охорони праці при заняттях різними видами спорту у зв’язку підвищеним ризиком травматизму і можливістю нещасних випадків.
Необхідно також вирішити питання про тривалість «шкідливого стажу» і перегляду виходу на пенсію як жінок, так і чоловіків професійних спортсменів. Необхідно продовжити вивчення причин захворювань та пошук шляхів профілактики, незважаючи на те, що питання захворюваності в даній сфері діяльності недостатньо висвітлюються через побоювання критикування спорту.
Однак, професійний спорт може залучити до фізичної активності великі маси молоді. Адже саме спорт формує у молодих юнаків, дівчат та підлітків позитивнее ставлення до занять фізичною культурою, і наочність прикладу участі в спорті вищих досягнень їх однолітків.
Статтю підготовано фахівцями з питань гігієни праці
Джерело: редакція журналу «Охорона праці і пожежна безпека» за матеріалами Управління Держпраці у Миколаївській області.
