Проект групи компаній «МЕДІА-ПРО»
Отримувати новини

Статті

Повернутися до переліку cтатей
Аварії та нещасні випадки

Об’єктивно про страшне. Детальний розбір роботи комісії з розслідування нещасного випадку на виробництві

Завдання кожної комісії з розслідування того чи іншого нещасного випадку на виробництві полягає в тому, щоб не тільки встановити причини його настання, але й розробити заходи щодо їх усунення, щоб запобігти аналогічній трагедії в майбутньому. З огляду на це членам зазначеного колегіального органу необхідно з’ясувати кожну обставину, кожну деталь, що має відношення до нещасного випадку чи потерпілого, навіть, здавалося б, найдрібнішу. Це необхідно зробити ще й тому, що від висновку комісії залежить, чи буде нещасний випадок визнаний таким, що пов’язаний з виконанням трудових обов’язків, а звідси — чи будуть потерпілому, а у випадку смертельного наслідку членам його сім’ї нараховуватися відповідні страхові виплати.

На превеликий жаль, як показує практика, з цим завданням справляється не кожна комісія. Візьмемо, до прикладу, нещасний випадок, що стався 21 листопада 2018 р. в одній зі східних областей України. Проте все по порядку.

Відомості про потерпілого

Відомості про потерпілого дізнаємось із заповненої комісією форми Н-5, передбаченої додатком 3 Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 30 листопада 2011 р. № 1232 (далі — Порядок № 12321).

Відомості про потерпілого Ф.
Вік 40 років
Працював на будмайданчику Виконував роботу за договором цивільно-правового характеру від 26.10.2018, укладеним з ТОВ «А» (далі — товариство, ТОВ), що знаходиться в одному з обласних центрів Подільського регіону
Стаж роботи, професія Попри те, що потерпілий був місцевим жителем, комісія не встановила стажу його роботи, професії, коли, де і ким він працював до укладення договору з ТОВ
Проведення інструктажу Лише вступний, оскільки Ф. не перебував у штаті ТОВ
Медичний огляд Не проходив
Наслідки нещасного випадку Отримання тяжких травм, несумісних з життям
Судово-токсикологічне дослідження крові Виявлено етиловий спирт у концентрації 0,51 проміле, що відповідає легкому ступеню алкогольного сп’яніння

Характеристика підприємства, об’єкта, дільниці та місця, де стався нещасний випадок

За національним класифікатором України «Класифікація видів економічної діяльності ДК 009:2010», що затверджений Державним комітетом України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11 жовтня 2010 р. № 457 (далі — КВЕД-2010), основний вид економічної діяльності ТОВ «А» — будівництво житлових і нежитлових будівель (відповідно до класу 41.20 КВЕД-2010).

Інформація про ТОВ «А»
Ліцензія на виконання будівельних робіт Отримана в Державній архітектурно-будівельній інспекції України 16.06.2016
Дозвіл Держпраці на виконання робіт підвищеної небезпеки Отриманий 9.09.2016
Загальна чисельність працівників за штатним розкладом 154 особи
Режим роботи Однозмінний, з 9:00 до 18:00, перерва на обід з 13:00 до 14:00
Залучення до роботи громадян за цивільно-правовими договорами Для виконання допоміжних робіт

Між ТОВ «А» та ТОВ «С» укладено договір генерального підряду на капітальне будівництво, відповідно до якого ТОВ «С» було замовником. Згідно з декларацією про початок виконання будівельних робіт, договором генерального підряду на капітальне будівництво, проектом виконання робіт, генеральним підрядником на об’єкті, де стався нещасний випадок, виступало ТОВ «А».

Між ТОВ «С» та ОК «ЖБК «Б» укладено договір про забудову земельної ділянки за конкретною адресою обласного центру однієї зі східних областей. Предметом договору було здійснення будівництва житлового комплексу.

Між ТОВ «А», ОК «ЖБК «Б» та ДП «К» ВАТ «Ж-2» укладено договір підряду на виконання окремих видів та комплексів робіт та додаткову угоду. Предметом договору було виконання ДП «К» ВАТ «Ж-2» робіт, пов’язаних з експлуатацією баштового крана КБ-403А (далі — баштового крана) на об’єкті будівництва.

Допуск працівників на будівельний майданчик, на якому стався нещасний випадок, здійснювався за пропусками через пункт охорони.

На момент трагедії на секціях № 5 і № 6 виконувалися будівельні роботи. На відстані 5 м від секції № 6 з північної сторони та на відстані 8 м від краю секції № 5 знаходився баштовий кран. З північної сторони секції № 6 на відстані 10 м розташовані майданчики з виготовлення армокаркасів та для складування матеріалів. Ближче до секції № 5 заходилося місце виготовлення цементного розчину та зберігання (складування) і вивантаження піску.

Територія будівельного майданчика у вечірній та нічний час має штучне, прожекторне освітлення. На огорожі будмайданчика встановлені сигнальна червоно-біла стрічка та попереджувальні знаки «ОБЕРЕЖНО, ПРАЦЮЄ КРАН», «НЕБЕЗПЕЧНА ЗОНА», «ПРОХІД ЗАБОРОНЕНО», «ЗАХОДИТИ НА РЕЙКОВУ КОЛІЮ СТОРОННІМ ОСОБАМ ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ».

Будівельний майданчик обладнаний засобами відеоспостереження.

Огляд місця загибелі Ф. проводився при природному освітленні. Будівельний майданчик та конструкції крана були вкриті тонким шаром снігу.

Висновок 1
комісії зі спеціального розслідування

У ТОВ «А» створена і функціонує служба охорони праці. Проводяться інструктажі та навчання працівників з питань охорони праці. Розроблені та введені в дію посадові інструкції. Працівники забезпечуються засобами індивідуального захисту.

З цієї інформації можна зробити висновок, що на будівельному майданчику, як і в цілому в товаристві, адміністрація чітко дотримувалася вимог трудового законодавства. Але чи дійсно це так?

Обставини нещасного випадку: офіційна версія комісії

Відповідно до укладеного 26 жовтня минулого року з ТОВ «А» цивільно-правового договору, Ф. за певну плату мав здійснити навантаження та вивантаження ручним способом цегли у кількості 22 тис. штук.

Як випливає з розд. 3 акта проведення спеціального розслідування нещасного випадку (форма Н-5), 21 листопада приблизно о 16:30 Ф. прибув на будівельний майданчик, де разом з підсобними робітниками С., А. та Р., які теж виконували роботу на даному об’єкті за цивільно-правовими угодами, прибирав від сторонніх предметів та сміття приміщення і територію, де зберігалися будматеріали, переносив пісок. При цьому кожен робітник працював окремо від інших.

Для подачі будівельних матеріалів у секцію № 6 використовувався баштовий кран КБ-403А під управлінням машиніста ДП «К» ВАТ «ЖБМ-2» К. Зазначений вантажопідіймальний механізм експлуатувався з 10:00 до 18:00. З 18:00 до 19:00 відбувається передача крана машиністу, який заступає на другу зміну.

Із пояснень виконроба ТОВ

За словами виконроба ТОВ «А» Д., близько 18:50, виходячи з території будівельного майданчика, він сказав підсобним робітникам С., А., Р. та Ф., щоб до 19:00 вони закінчили роботу. У цей час Ф., за його словами, підгрібав на кучу пісок. Приблизно о 19:00, зазначається в акті за формою Н-5, зібравши інструмент (очевидно, йдеться про лопати та мітли — прим. автора), підсобні робітники пішли до побутового приміщення, щоб переодягтися. Зібравшись разом, вони раптом помітили, що серед них немає Ф., тож почали його шукати.

Обставини нещасного випадку та дії, зафіксовані камерою відеоспостереження ТОВ «А»

Дії працівника Ф. та машиніста крана Н.
Дія Наслідки
О 19.08 Ф.:
• самостійно пройшов через сигнальну огорожу та повз попереджувальні знаки;
• зайшов у заборонену зону підкранових колій;
• піднявся на поворотну платформу баштового крана;
• заліз на канатний барабан вантажної лебідки.
У цей час, прийнявши зміну у колеги К., машиніст крана Н. почав піднімати гакову підвіску, привівши в обертальний рух канатний барабан вантажної лебідки
Знаходячись на канатному барабані вантажної лебідки, Ф. потрапив у зону намотування вантажного канату на барабан
Дії машиніста крана Н.
1. Почувши людський крик, він:
• зупинив усі дії крана;
• натиснув аварійний вимикач.
2. Спустившись і побачивши, що на канатному барабані вантажної лебідки знаходиться передавлене вантажним канатом тіло потерпілого Ф.:
• вимкнув головний рубильник крана;
• викликав швидку медичну допомогу;
• зателефонував керівництву ДП «К» ВАТ «ЖБМ-2», працівником якого був;
• пішов чекати медиків до побутового приміщення

У цей час С., проходячи поблизу огорожі підкранових рейок, на поворотній платформі баштового крана помітив фрагмент одягу потерпілого. Підійшовши ближче, він побачив тіло Ф. та почав кликати на місце події інших підсобних робітників. Коли ті підійшли, Р. зробив те, що трохи раніше й машиніст крана Н. — викликав швидку допомогу та повідомив про нещасний випадок керівництво ТОВ «А».

Після проведення слідчих дій працівниками поліції, які прибули на місце трагедії, та огляду місця нещасного випадку експертами тіло потерпілого було відправлене до бюро судово-медичної експертизи, а машиніста крана Н. було доставлено в наркологічний заклад для проведення тесту на предмет перебування в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння.

Запит голови комісії зі спеціального розслідування

У ході розслідування обставин та причин нещасного випадку голова комісії зі спеціального розслідування звернувся до управління Держпраці в області, в якому працював на посаді головного державного інспектора, з листом, у якому, зокрема, зазначалося:

«…У відповідності з вимогами п. 44 Порядку № 1232, прошу надати висновок про те, у яких трудових відносинах перебував потерпілий з ТОВ «А», з яким у нього був укладений договір підряду, та дати відповідь на наступні запитання:

  1. Яка правова природа договору підряду, укладеного між ТОВ «А» та Ф.?
  2. Чи є договір підряду, укладений між ТОВ «А» та Ф., підставою для виникнення трудових відносин між сторонами?»

Роз’яснення управління Держпраці в області

Через 24 дні голова комісії зі спеціального розслідування отримав відповідь такого змісту: «… Повідомляємо, що відповідно до роз’яснення Міністерства праці та соціальної політики України (лист «Щодо застосування трудових договорів та договорів підряду» від 26 грудня 2013 р. № 06/1-4/200) та ст. 21 Кодексу законів про працю України, трудовий договір — це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядку, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов’язується сплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Цивільно-правовий договір — це угода між громадянином і організацією (підприємством тощо) на виконання першим певної роботи (договір підряду, договір доручення тощо), предметом якого є надання певного результату праці, але за цього виду договору не виникають трудові відносини, на які поширюється трудове законодавство. Серед ознак, за допомогою яких відрізняється один вид договору від іншого, можна виділити такі: за договором підряду, укладеним між власником і громадянином, останній зобов’язується за винагороду виконувати для підприємства індивідуально визначену роботу. Основною ознакою, що відрізняє підрядні відносини від трудових, є те, що метою договору є отримання певного матеріального результату, а процес регулювання трудової діяльності трудовим законодавством залишається за його межами. Підрядник, на відміну від працівника, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик.

Отже, за наявності ознак, притаманних саме трудовим відносинам, укладається трудовий договір, за наявності ж ознак, притаманних цивільно-правовим відносинам — цивільно-правовий договір.

Відповідно до цивільно-правового договору підряду, укладеного між ТОВ «А» (далі — замовник) в особі директора М. та фізичною особою Ф. (далі — підрядник), підрядник зобов’язується виконати для замовника роботи в обсязі і на умовах, передбачених цим договором, а замовник — прийняти та оплатити такі роботи, зокрема завантаження та розвантаження будівельних матеріалів у кількості 22 тис. шт. з розрахунку 100 грн за 1 тис. шт. Договір вступає в силу з моменту його підписання і діє протягом місяця…

Аналіз договору засвідчує, що ним передбачено виконання гр. Ф. певної індивідуальної роботи за певну винагороду без підпорядкування при цьому правилам внутрішнього трудового розпорядку підприємства — він має самостійно організувати свою роботу і виконувати її на власний ризик.

Відповідно до ст. 43 Конституції України, кожен громадянин має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Своє право громадянин може реалізувати шляхом укладення трудового договору або договору цивільно-правового характеру (договору підряду, договору про надання послуг, інших договорів, передбачених Цивільним кодексом України).

Укладений між ТОВ «А» та гр. Ф. договір має ознаки цивільно-правового договору і відповідно до законодавства про працю не передбачає виникнення трудових відносин…».

Висновки спеціального розслідування

Висновок 2
комісії зі спеціального розслідування

Причинами нещасного випадку з потерпілим стали:

  • алкогольне сп’яніння;
  • особиста необережність.

Після завершення роботи «Ф. самостійно, за власною ініціативою, нехтуючи власною безпекою, піднявся на платформу баштового крана, після чого потрапив під дію рухомих елементів крана під час їх обертання».

Враховуючи, що за інформацією управління Держпраці в області Ф. виконував роботу в ТОВ «А» за цивільно-правовим договором підряду, а також, що в момент отримання тілесних ушкоджень він перебував у стані алкогольного сп’яніння, нещасний випадок, який з ним стався, не підпадає під дію п. 15 Порядку № 1232, не визнається пов’язаним з виробництвом, на нього не складається акт за формою Н-1.

Осіб, дії або бездіяльність яких призвели до настання нещасного випадку, комісія не вбачає.

Щодо заходів, спрямованих на недопущення аналогічних трагедій у майбутньому, то з огляду на відсутність, на думку комісії, технічних та організаційних причин настання нещасного випадку вони не розроблялися.

Коментар автора

А тепер, шановні читачі, давайте уважно проаналізуємо викладену в матеріалах спеціального розслідування інформацію про обставини та причини нещасного випадку, аби з’ясувати, наскільки логічними є висновки комісії зі спеціального розслідування.

Аналіз висновків комісії І

Факт 1

У розділі 1 акта за формою Н-5, в якому подаються відомості про потерпілого, зазначається, що при судово-токсикологічному дослідженні крові Ф. було виявлено етиловий спирт у концентрації 0,51 проміле, що стосовно живих осіб може відповідати легкому ступеню сп’яніння.

З цього приводу виникає закономірне запитання: якщо це так, то чому комісія не з’ясувала, коли саме Ф. вживав алкогольні напої: перед тим, як потрапити на будівельний майданчик, чи тоді, коли вже перебував на об’єкті? Ця обставина має значення, оскільки:

  • перебування потерпілого на будмайданчику в нетверезому стані комісія визнала однією з причин нещасного випадку;
  • у розділі 2 акта за формою Н-5, в якому викладено характеристику підприємства, об’єкта, дільниці та місця, де стався нещасний випадок, зазначено, що допуск працівників на будівельний майданчик здійснювався за пропусками через пункт охорони.

Висновок автора І

Тож виходить, що або охоронці об’єкта пропустили на будівельний майданчик людину в нетверезому стані, або ця людина принесла алкоголь з собою і на очах у інших розпила його на місці виконання робіт. У будь-якому випадку з метою недопущення перебування на об’єкті людей у стані сп’яніння комісія, за логікою, мала б запропонувати керівництву здійснити відповідні профілактичні заходи. Але вона цього чомусь не зробила.

Аналізуємо висновки комісії ІІ

Факт 2

У розділі 2 акта зазначається, що режим підприємства ТОВ «А» є однозмінним: з 9:00 до 18:00, перерва на обід з 13:00 до 14:00, а у розділі 3, де викладена версія комісії обставин трагедії, стверджується, що з 18:00 до 19:00 відбувалася передача крана машиністу, який заступив на другу зміну (?!).

Висновок автора ІІ

Отже, виходить, режим роботи був не однозмінним, а, як мінімум, двозмінним.

Аналізуємо висновки комісії ІІІ

Факт 3

У розділі 3 акта за формою Н-5, де йдеться про обставини нещасного випадку, зазначено, що 21 листопада приблизно о 16:30 Ф. прибув на будівельний майданчик, де разом з підсобними робітниками С., А. та Р., які, мовляв, теж виконували роботу на об’єкті за цивільно-правовою угодою, прибирали від сторонніх предметів та сміття приміщення і територію, де зберігалися будматеріали, переносили пісок.

Невідомо, як щодо інших підрядників, але в укладеному з Ф. договорі робота, яку він того дня виконував, не була передбачена. Члени комісії двічі назвали громадян С., А., Р. і один раз гр. Ф. підсобними працівниками.

Висновок автора ІІІ

Напрошується висновок, що Ф. був:

  • залучений до виконання роботи, не передбаченої договором;
  • не підрядником, а працівником, якого неналежним чином оформили на роботу.

На користь висновку, що Ф. слід вважати не підрядником, а працівником, свідчить ще одна обставина. Відповідно до пояснення виконроба ТОВ «А» Д., яке він дав комісії зі спеціального розслідування, близько 18:50, коли посадовець виходив з території будівельного майданчика, він сказав підсобним робітникам С., А., Р. та Ф., щоб до 19:00 вони закінчили роботу. У цей час Ф., за його словами, підгрібав на кучу пісок. Очевидно, що перед цим він носив його, тобто виконував роботу, не передбачену договором, відповідно до якого мав займатися навантаженням та вивантаженням ручним способом цегли.

У п. 1.2 цивільно-правового договору, який був укладений між ТОВ «А» та Ф., зазначається, що «підрядник самостійно визначає час початку і закінчення щоденної роботи, розподіляє її тривалість на свій розсуд», а зі змісту обставин нещасного випадку випливає, що час закінчення роботи в даному випадку визначив виконроб ТОВ «А» Д., вимагаючи закінчити її виконання до 19:00.

У тому ж п. 1.2 договору йдеться про те, що «підрядник не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку…», проте відповідно до п. 4.29 ДБН А.3.2-2-2009 «Охорона праці і промислова безпека у будівництві. Основні положення», затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 27 січня 2009 р. № 45 (НПАОП 45.2-7.02-12), «особи, які перебувають на території будівельного майданчика, у виробничих приміщеннях, на робочих місцях і ділянках робіт, зобов’язані виконувати правила внутрішнього трудового розпорядку організації…».

Висновок автора ІV

Оскільки в даному випадку зміст укладеного договору підряду не відповідає вимогам зазначеного вище державного нормативно-правового акта,, виходить, що він є нікчемним правочином, який не породжує передбачених законом правових наслідків у зв’язку з протиправністю. Відповідно, такі договори є недійсними незалежно від визнання їх такими і від бажання сторін2.

І ще про одну обставину, яка свідчить не на користь версії комісії і стала відома широкому загалу лише через кілька місяців після завершення спеціального розслідування нещасного випадку.

Під час проведення навчання завідуючих та викладачів кафедр охорони праці та безпеки життєдіяльності вищих навчальних закладів Подільського регіону на базі експертно-технічного центру керівник відділу профілактики страхових випадків одного з управлінь виконавчої дирекції Фонду соціального страхування (далі — керівник відділу), аналізуючи обставини та причини розглянутої нами трагедії, розповів про зафіксований камерою відеоспостереження на будівельному майданчику момент.

Нові обставини справи. За словами керівника відділу, з запису відеокамери чітко видно, як перед нещасним випадком Ф. прив’язував до троса вантажної лебідки пляшку з водою, аби в такий спосіб після ввімкнення відповідного механізму машиніст крана, не спускаючись, міг прийняти її.

Висновок автора V

Чому факт прив’язування до троса вантажної лебідки пляшки з водою не був зазначений у акті спеціального розслідування за формою Н-5, неважко здогадатися — найімовірніше, для того, щоб:

  • вберегти від відповідальності осіб, які причетні до загибелі гр. Ф.;
  • ні в кого не виникало сумніву в тому, що цей нещасний випадок є непов’язаним з виробництвом.

Завдання кожної комісії з розслідування нещасного випадку на виробництві полягає в тому, щоб не тільки встановити причини його настання, але й розробити заходи для їх усунення, щоб запобігти аналогічним трагедіям у майбутньому. З огляду на це, членам зазначеного колегіального органу необхідно з’ясувати кожну обставину, кожну деталь, що стосується нещасного випадку чи потерпілого, навіть, здавалося б, найдрібнішу. Це необхідно зробити ще й тому, що від висновку комісії залежить, чи буде він визнаний таким, що пов’язаний з виконанням трудових обов’язків, а відтак — чи будуть потерпілому, а у випадку смертельного наслідку членам його сім’ї нараховуватися відповідні страхові виплати.

На превеликий жаль, як показує практика, з цим завданням справляється не кожна комісія.

Від редакції

Цікаво буде дізнатися, що думають з приводу справжніх причин цього нещасного випадку та його кваліфікації наші читачі?

Закликаємо до спілкування в мережі Facebook: www.facebook.com/opipb
та на сторінках журналу (e-mail: tatyana.komarova@mediapro.com.ua).
________________
1 Порядок № 1232 втратив чинність. Постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 р. № 337 затверджено новий Порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві.
2 Принаймні, так вчить підручник «Цивільне право України. Загальна частина», авторами якого є Бірюков І. А., Заїка Ю. О. (Київ, 2006 р.).

Джерело: журнал «Охорона праці і пожежна безпека»

Переконайтеся, що ви передплатили журнал і вся необхідна інформація є під рукою!



Розсилка новин