Проект групи компаній «МЕДІА-ПРО»
Отримувати новини

Статті

Повернутися до переліку cтатей
Варто знати

Аудит чи перевірка? Відмінності та рятівна властивість першого

Тези

1. Нормативно-правове регулювання процесу проведення аудиту

2. Перевірка стану охорони праці, аудит охорони праці та аудит СУОП — чи не забагато контролю?

3. Проблемні питання проведення аудиту

4. Користь аудиторського звіту

У ст. 13 Закону України «Про охорону праці» від 14 жовтня 1992 р. № 2694-XII (далі — Закон № 2694) зазначається, що роботодавець зобов’язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. З цією метою роботодавець забезпечує функціонування системи управління охороною праці (далі — СУОП), зокрема, організовує проведення аудиту охорони праці, лабораторних досліджень умов праці, оцінку технічного стану виробничого обладнання та устаткування, атестацій робочих місць на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці в порядку і строки, що визначаються законодавством, та за їх підсумками вживає заходів до усунення небезпечних і шкідливих для здоров’я виробничих факторів;

У п.3.12.Типового положення про службу охорони праці, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 15 листопада 2004 р. № 255 (далі — НПАОП 0.00-4.35-04), зазначається що служба охорони праці бере участь у «проведенні внутрішнього аудиту охорони праці та атестації робочих місць на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці». Крім цього, у п.3.3. НПАОП 0.00-4.35-04 передбачено «проведення спільно з представниками інших структурних підрозділів … перевірок дотримання працівниками вимог нормативно-правових актів з охорони праці». У гл. 4. НПАОП 0.00-4.35-04 спеціалістам служби охорони праці надається право «видавати керівникам структурних підрозділів підприємства обов’язкові для виконання приписи щодо усунення наявних недоліків, одержувати від них необхідні відомості, документацію і пояснення з питань охорони праці. Крім цього, їм надається право «залучати, за погодженням з роботодавцем і керівниками підрозділів підприємства, спеціалістів підприємства для проведення перевірок стану охорони праці».

Типове положенні про комісію з питань охорони праці підприємства, затверджене наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 21 березня 2007 р. № 55 (далі — Типове положення), визначає основні завдання, права та організацію діяльності Комісії з питань охорони праці підприємства (далі — Комісія). У Типовому положенні зазначено, що члени Комісії можуть залучатися до окремих перевірок стану охорони праці.

У ст. 1. та ст.7. Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 5 квітня 2007 р. № 877-V (далі — Закон № 877) передбачено заходи державного нагляду (контролю) — планові та позапланові, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень, інспектувань та в інших формах, визначених законом.

Працівники служб охорони праці підприємства інспекційні перевірки не здійснюють

У відповідності до Закону № 877, Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 р. № 96 державні інспектори, які мають відповідні посвідчення, проводять інспекційні перевірки та інспекційні відвідування суб’єктів господарювання.

Таким чином, процедура проведення перевірок, ревізій, інспектування тощо, чітко регламентована законодавством та нормативно-правовими актами для державних наглядових (контролюючих) органів. Процедуру перевірок стану охорони праці для працівників служб охорони праці, членів комісій з питань охорони праці тощо, врегульовано у стандартах, розпорядчих документах підприємств.

Керівникові виробничого підрозділу дуже складно розібратися між перевіркою стану охорони праці, аудитом охорони праці та аудитом системи управління охороною праці. Чи не забагато для нього контролюючих осіб?

Щодо аудитів, то в Україні на даний час формально є аудит охорони праці та аудит СУОП на підприємстві.

Аудит охорони праці

Аудит охорони праці на підприємстві — це аудит, який здійснюється власником об’єкта аудиту для власних потреб, тому в його проведенні можуть брати участь фахівці служб охорони праці, спільно з іншими службами, аутсорсинговими чи аудиторськими компаніями. Але для цього необхідно розробити процедуру проведення такого аудиту. Крім цього, для спеціалістів служб охорони праці є певне нерозуміння, для чого існує дублювання перевірок і аудитів.

Розглянемо що таке аудит охорони праці. На відміну від екологічного, фінансового чи енергоаудиту, проведення яких врегульовані законодавством та іншими підзаконними актами, аудит охорони праці не достатньо прописаний в нормативній базі України. У Законі № 2694 є лише згадка, що роботодавець організовує проведення аудиту охорони праці. А охорона праці — це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров’я і працездатності людини у процесі трудової діяльності. Таким чином, крім спеціалістів з охорони праці, до групи аудиту мають входити, юристи, кадровики, технічні спеціалісти тощо. Але в Законі № 877 та інших нормативно-правових актах, немає жодних роз’яснень про те, як він проводиться, яким має бути звіт, яка періодичність його проведення тощо? Також виникає запитання чи не заміняє він перевірки стану безпеки або дублює їх. Мабуть, законодавець прописав на той час модне слово аудит, але мав на увазі перевірку? У Законі № 877 передбачені лише перевірки уповноважених найманими працівниками осіб з питань охорони праці та інспекційні перевірки державними органами.

Аудит СУОП

Аудит СУОП проводиться сертифікованими, компетентними аудиторами, які мають відповідну освіту і досвід у цій галузі; повинні знати правила безпеки і мати відповідні посвідчення. У виняткових випадках, при недостатній компетенції аудиторів, допускається залучення технічних експертів. Це дуже тривалий і складний процес, який спрямований на оцінку якості та ефективності функціонування системи управління охороною праці, а не пошуку конкретних порушень. Необхідно шукати причини, усунення яких призведе до зниження ризику до мінімуму.

Аудит системи управління охороною праці на підприємстві врегульовано міжнародним стандартом ISO 19011:2018 «Настанови щодо здійснення аудитів систем управління»1 (далі — ISO 19011:2018).

Згідно ISO 19011:2018 розрізняють:

  •  аудит першої сторони — внутрішній аудит;
  •  аудит другої сторони — аудит зовнішнього постачальника та аудит інших зовнішніх зацікавлених сторін;
  • аудит третьої сторони — аудит для сертифікації чи акредитації та аудит дотримання законодавчих, нормативних та інших вимог.

На практиці, жодного разу з 1994 року не зустрічав аудиту охорони праці першої сторони, який би проводився за участю служби охорони праці і давав оцінку відповідності умов праці на підприємстві вимогам Закону № 2694 та його підзаконних актів. Були тільки перевірки! Всі внутрішні аудити проводились на підприємствах виключно у рамках впровадження міжнародних стандартів і стосувалися систем управління охороною праці у відповідності до вимог ISO 45001:2018 «Система менеджменту охорони здоров’я та безпеки праці»2 (далі — ISO 45001:2018).

Зовнішні аудити на підприємствах України проводилися зацікавленими сторонами — міжнародними партнерами, з метою оцінки позичальника для надання кредиту чи під час наглядових (сертифікаційних) аудитів з метою сертифікації.

Принципи аудиту

  • бездоганність;
  • об’єктивність;
  • належна професійна старанність;
  • конфіденційність;
  • незалежність;
  • підхід заснований на свідченнях;
  • ризикоорієнтований підхід.

Дотримання зазначених принципів залежить від компетентності аудиторів.

Відповідно до ISO 19011:2018 група з аудиту має бути сформована з урахуванням компетентності, необхідної для досягнення цілей конкретного аудиту (п. 5.5.4). У п.7.1. зазначено, що довіра до процесу аудиту і здатність досягати поставлених цілей залежить від компетентності аудиторів. Компетентність необхідно регулярно оцінювати з допомогою процесу, який розглядає особисті якості і здатність застосовувати знання і навички, набуті під час освіти, досвіду роботи, підготовки у якості аудитора.

Аудитор має володіти:

  • знаннями і навичками для проведення аудиту;
  • загальними знаннями і навичками, що пов’язані з певним видом системи менеджменту, а також знаннями і навичками, що стосуються конкретної галузі (п.7.2.3.1).

Компетентність аудитора забезпечується за рахунок:

  • успішного навчання на аудитора;
  • досвіду роботи на відповідних технічних, управлінських чи професійних посадах;
  • освіти/навчання і досвіду в конкретній системі менеджменту і галузі;
  • досвіду аудитів (п.7.2.4).

Найкращими аудиторами стають досвідчені працівники галузі, які знають, як на практиці виконуються певні процеси і в той же час розуміють, як ці процеси повинні виконуватись.

Проблема 1

На жаль на практиці не все так просто, особливо з наявністю в аудитора досвіду роботи та освіти і знань в конкретній галузі. І коли такий аудитор без досвіду і знань приходить на підприємство, яке має робочі місця зі шкідливими і небезпечними умовами праці, володіє об’єктами підвищеної небезпеки, то користі від такого аудиту не буде. У звіті буде зазначено про наявність чи відсутність політики, цілей, ознайомлення з ними працівників, про сертифікати, вогнегасники, положення, інструкції, номенклатуру справ тощо. І такий аудитор у досвідчених фахівців підприємства викличе усмішку. Інколи такі аудити працівники називають відвідуванням чи екскурсією. Хоча стандарт передбачає, якщо в аудиторів недостатньо компетенції, то до групи аудиту можуть залучатися технічні експерти, але на мою думку це має бути лише як виняток.

Думка автора

Для проведення аудиту системи менеджменту охорони здоров’я та безпеки праці аудитор повинен мати крім знань у цій системі менеджменту обов’язково ще й відповідну освіту і досвід у цій галузі; знати правила безпеки і мати відповідні посвідчення. Одного сертифікату внутрішнього чи провідного аудитора ISO 45001:2018 — недостатньо. Це пояснюється приписами державних наглядових органів, аваріями, нещасними випадками на підприємствах, які успішно пройшли різноманітні аудити і на видних місцях висять сертифікати, а ситуація не покращується.

Проблема 2

Ще однією проблемою аудиту, є несприйняття аудитора як помічника, порадника. На мою думку, це відбувається тому, що працівники не розуміють різниці між аудитом та перевіркою. Його сприймають як інспектора, як каральний орган, тому стараються приховати певну інформацію, не показати об’єкти з порушеннями правил безпеки чи «задобрити» аудитора. Не розуміють, що це дружній візит з метою підвищення рівня безпеки, виявлення вузьких місць, покращення системи управління охороною праці.

Таким чином інспектування підприємств, згідно із чинним законодавством, можуть здійснювати виключно представники державного нагляду (контролю) — інспектори, які мають відповідні посвідчення.

Перевірки стану охорони праці підприємств можуть здійснювати представники державного нагляду (контролю) — інспектори, спеціалісти служб охорони праці та керівники виробничих підрозділів (I-III ступінь оперативного контролю). При цьому перевіряється не тільки стан охорони праці, але й стан безпеки обладнання, машин, механізмів, будівель, споруд, запобіжних пристроїв, огороджень та технологічних процесів. Результати перевірок заносяться у спеціальні журнали безпосередньо на об’єкті або складаються акти, видаються приписи, які є обов’язковими до виконання.

Результати перевірок заносяться у спеціальні журнали безпосередньо на об’єкті або складаються акти, видаються приписи, які є обов’язковими до виконання.

Результатом проведення аудиту є звіт.

Звіт з аудиту має:

  • надати комплексну об’єктивну оцінку ступеня відповідності підприємства законодавству та нормативним актам з охорони здоров’я та безпеки праці;
  • оцінити СУОП, виявити невідповідності та порушення;
  • надати рекомендації для покращення системи управління та підготовки комплексу заходів для максимальної мінімізації можливих ризиків і штрафних санкцій.

1 ДСТУ ISO 19011:2019 «Настанови щодо здійснення аудитів систем управління»(ISO 19011:2018) діятиме з 1 січня 2021 р.

2 ДСТУ ISO 45001:2019 «Система менеджменту охорони здоров’я та безпеки праці. Вимоги і керівництво до застосування» (ISO 45001:2018) діятиме з 1 січня 2021 р.

Підготовано редакцією за матеріалами П. Г. Дригулича

Джерело: журнал «Охорона праці і пожежна безпека»

Переконайтеся, що ви передплатили журнал і вся необхідна інформація є під рукою!

Читайте також



Розсилка новин