Закон про забезпечення участі цивільних осіб у захисті України не встановлює правомірність незаконного поводження з боєприпасами


Закон про забезпечення участі цивільних осіб у захисті України не встановлює правомірність незаконного поводження з боєприпасами

Цей закон не звільняє від відповідальності за придбання і зберігання боєприпасів вдома без дозволу, зазначив Верховний Суд.

Положення Закону України від 3 березня 2022 року № 2114-IX «Про забезпечення участі цивільних осіб у захисті України» (далі — Закон № 2114) не декриміналізують протиправного поводження з предметами злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК, вчиненого до набуття чинності цим Законом, та не встановлюють правомірності незаконного поводження з предметами, отриманими всупереч порядку, встановленому МВС України, в період дії воєнного стану. Про це у постанові від 7 лютого 2024 року зазначила колегія суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду по справі №461/3474/22.

Читайте також: Безпека та здоров’я працівників, які працюють у вибухонебезпечних середовищах

 

Обставини справи

Працівник СБУ обвинувачувався у тому, що він, повернувшись зі службового відрядження із зони проведення АТО у травні 2019 року, привіз із собою бойові припаси до вогнепальної зброї та не володіючи передбаченим законом дозволом, залишив їх собі, внаслідок чого у такий спосіб незаконно придбав та зберігав вказані бойові припаси.

У 2022 році в ході невідкладного обшуку за місцем проживання обвинуваченого було виявлено та вилучено вищевказані боєприпаси.

 

Позиції судів першої та апеляційної інстанцій

Місцевий суд визнав винуватою та засудив особу за ч. 1 ст. 263 КК. Відповідно до ст. 75 КК звільнено від відбування покарання з випробуванням. Апеляційний суд залишив без зміни цей вирок.

Читайте також: Порядок дій та правила поведінки у разі виявлення вибухонебезпечних предметів

У касаційній скарзі захисник стверджує, що з огляду на положення ст. 58 Конституції України, Закон № 2114 має зворотну дію в часі, оскільки скасовує кримінальну відповідальність за зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу, адже такий дозвіл надано самим законом (для осіб, на яких він поширюється, та за визначених у Законі умов).

Вважає, що обвинувачений отримав набої у 2019 році відповідно до порядку і вимог, установлених МВС, для виконання бойових завдань в зоні АТО/ООС, а тому на момент виявлення і вилучення набоїв йому не потрібен був дозвіл на їх зберігання, отже в його діях відсутній склад інкримінованого злочину.

 

Позиція Касаційного кримінального суду

ККС ВС залишив без зміни рішення судів попередніх інстанцій. В обґрунтування позиції ККС констатує, що за встановлених у цьому кримінальному провадженні обставин суди попередніх інстанцій обґрунтовано виходили з того, що з моменту невиконання обвинуваченим обов’язку здати ввірені боєприпаси його дії містять склад закінченого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК, а саме незаконного придбання бойових припасів.

 

Читайте також: Як убезпечити себе від вибухонебезпечних предметів

Відповідно до вимог Положення про дозвільну систему й Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної та охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, обвинувачений зобов’язаний був передати зазначені у вироку бойові припаси до відділу господарського забезпечення Управління СБУ, чого не зробив, тобто передбаченого законом дозволу на володіння ними не мав.

Закон № 2114, на який посилається сторона захисту, прийнятий 3 березня 2022 року та набрав чинності 7 березня 2022 року. За змістом ст. 1 цього Закону в період дії воєнного стану громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України (цивільні особи), можуть брати участь у відсічі та стримуванні збройної агресії рф та/або інших держав, у тому числі отримати вогнепальну зброю і боєприпаси до неї відповідно до порядку та вимог, встановлених МВС.

У контексті застосування приписів ст. 75 КК очевидним є те, що положення Закону № 2114 не декриміналізують протиправного поводження з предметами злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК, вчиненого до набуття чинності цим Законом, та не встановлюють правомірності незаконного поводження із предметами, отриманими всупереч порядку, встановленому МВС, в період дії воєнного стану, а покликані законодавчо забезпечити отримання, володіння і використання цивільними особами вогнепальної зброї та боєприпасів як власних, визначення яких наведено в ст. 4 Закону № 2114, так і одержаних відповідно до порядку та вимог, установлених МВС, з метою, визначеною в цьому Законі.

АУДИТ ОХОРОНИ ПРАЦІ — незалежна комплексна перевірка підприємства на відповідність законодавству України
0 (800) 219-977 • E-mail: podpiska@mediapro.com.ua

ККС ВС установив, що придатні до стрільби бойові припаси до військової вогнепальної нарізної зброї обвинувачений привіз із собою у 2019 році, повернувшись зі службового відрядження із зони АТО.

Отже, отримавши їх задовго до введення в Україні воєнного стану в порядку, передбаченому законом, обвинувачений припинив правомірне володіння ними та з моменту невиконання обов’язку повернути їх, тобто з 2019 року, всупереч встановленого порядку протиправно придбав і зберігав предмети злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК.

 

Джерело: СУДОВО-ЮРИДИЧНА ГАЗЕТА

Розроблення документів із цивільного захисту

Матеріали до теми


Парламент прийняв закон, що започатковує створення системи обліку осіб, життя та здоровʼя яких зазнало шкоди внаслідок збройної агресії рф
За понад два роки повномасштабної війни, розв’язаної російською федерацією, велика кількість українців постраждали від злочинів країни-агресора. Загибель або зникнення безвісти ...