Проект групи компаній «МЕДІА-ПРО»
Отримувати новини

Новини

Повернутися до переліку новин

Який порядок отримання компенсації за травму на виробництві?

Не завжди на підприємствах із небезпечним виробництвом дотримуються основних вимог щодо безпечних умов праці. У таких ситуаціях найчастіше й трапляються нещасні випадки на виробництві. Як наслідок, працівник отримує травму, і виникає необхідність отримати компенсацію.

Конституція у статті 43 гарантує кожному право на працю. Цією ж статтею Основний Закон визначає, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці.

Статтею 153 Кодексу законів про працю передбачено, що на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Питання отримання компенсації на виробництві за пошкоджене здоров’я внаслідок отриманої травми від нещасного випадку регулюють такі нормативно-правові акти, як Закон «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування», Порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затверджений постановою Кабінету Міністрів від 17.04.2019 р. № 337, Порядок призначення, перерахування та проведення страхових виплат, затверджений постановою правління Фонду соціального страхування від 19.07.2018 р. № 11.

Відтак, у разі виникнення нещасного випадку має дотримуватися такий алгоритм дій:

Крок 1: потерпілий або інші співробітники (у разі якщо він сам не може) повинні вжити всіх можливих заходів, необхідних для надання допомоги потерпілому, та негайно повідомити про нещасний випадок безпосередньому керівникові робіт, службі охорони праці підприємства (установи, організації) або іншій уповноваженій особі підприємства (установи, організації).

Крок 2: безпосередній керівник робіт зобов’язаний:

  • терміново організувати надання першої домедичної допомоги потерпілому та забезпечити у разі потреби його направлення до закладу охорони здоров’я;
  • негайно повідомити роботодавцеві про те, що сталося;
  • зберегти до прибуття комісії з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку обстановку на робочому місці, машини, механізми, обладнання, устатковання у такому стані, в якому вони були на момент нещасного випадку, якщо це не загрожує життю та здоров’ю інших працівників і не призведе до більш тяжких наслідків або порушення виробничих процесів.

Крок 3: медичний заклад, куди доставлено або звернувся потерпілий, фіксує факт нещасного випадку на виробництві зі слів потерпілого або осіб, які його доставили (якщо сам потерпілий не може про це повідомити, наприклад, при несвідомому стані).

Невідкладно медичний заклад передає з використанням засобів зв’язку та протягом доби на паперовому носії екстрене повідомлення про звернення потерпілого з посиланням на нещасний випадок на виробництві підприємству-роботодавцю потерпілого, територіальному органу Державної служби України з питань праці та управлінню виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України за місцем настання нещасного випадку.

Крок 4: роботодавець після отримання інформації від безпосереднього керівника робіт, повідомлення від закладу охорони здоров’я, заяви потерпілого, членів його сім’ї чи уповноваженої ним особи, протягом двох годин з використанням засобів зв’язку (не пізніше наступного робочого дня на паперовому носії) зобов’язаний повідомити, окрім вищезазначених установ, також:

  • керівника підприємства, на території якого стався нещасний випадок, якщо потерпілий є працівником іншого підприємства;
  • керівника первинної організації профспілки незалежно від членства потерпілого в профспілці, а у разі відсутності профспілки — уповноважену найманими працівниками особу з питань охорони праці;
  • уповноважений орган чи наглядову раду підприємства (у разі її утворення);
  • орган Державної служби України з надзвичайних ситуацій у разі, коли нещасний випадок стався внаслідок пожежі.

Якщо нещасний випадок підлягатиме спеціальному розслідуванню (нещасний випадок із смертельними наслідками або що спричинив тяжкі наслідки, у тому числі з можливою інвалідністю потерпілого тощо), додатково повідомляються місцева держадміністрація або орган місцевого самоврядування (у разі відсутності уповноваженого органу чи наглядової ради підприємства), орган галузевої профспілки вищого рівня, а у разі його відсутності — територіальне профоб’єднання та орган поліції.

Крок 5: комісія з розслідування нещасних випадків, що не підлягають спеціальному розслідуванню, утворюється наказом роботодавця не пізніше наступного робочого дня після отримання інформації про нещасний випадок на виробництві.

Комісія із спеціального розслідування утворюється Державною службою України з питань праці та/або її територіальним органом протягом одного робочого дня після отримання від роботодавця письмового повідомлення про нещасний випадок або за інформацією, отриманою з інших джерел.

На які виплати може розраховувати потерпілий у зв’язку з нещасним випадком на виробництві?

Усі працівники згідно із Законом «Про охорону праці» підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності.

Підставою для оплати потерпілому витрат на медичну допомогу, проведення медичної, професійної та соціальної реабілітації, а також страхових виплат є акт розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії, що стався (сталося/сталася), за встановленою формою, складений відповідною комісією.

Відповідно до Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування від 19.07.2018 р. № 11, у разі настання страхового випадку управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України зобов’язане своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну потерпілому внаслідок ушкодження його здоров’я або в разі його смерті особам, які мають на це право, виплачуючи:

1) допомогу по тимчасовій непрацездатності (виплата за перші п’ять днів тимчасової непрацездатності потерпілого проводиться за рахунок коштів роботодавця);

2) одноразову допомогу в разі стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого (призначається при встановленні медико-соціальною експертною комісією стійкої втрати професійної працездатності);

3) щомісячну страхову виплату втраченого заробітку потерпілого (призначається при встановленні медико-соціальною експертною комісією стійкої втрати професійної працездатності);

4) страхову виплату потерпілому у розмірі його середньомісячного заробітку при тимчасовому переведенні його на легшу, нижчеоплачувану роботу;

5) щомісячну страхову виплату особам, які мають на неї право в разі смерті потерпілого;

6) відшкодування вартості поховання потерпілого та пов’язаних з цим ритуальних послуг.

У разі смерті потерпілого право на одержання щомісячних страхових виплат мають непрацездатні особи, які перебували на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина померлого, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після його смерті (стаття 41 Закону «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування»).

Джерело: Координаційний центр з надання правової допомоги



Розсилка новин