Виробничий пил – тонкодисперсні тверді частинки, що перебувають у повітрі у зваженому стані. Пил – розповсюджений небезпечний та шкідливий виробничий фактор. З пилом стикаються робітники гірничодобувної промисловості, машинобудування,металургії, текстильної промисловості, сільського господарства.
За походженням пил поділяють на органічний (рослинний, тваринний, полімерний), неорганічний (мінеральний, металевий) і змішаний.
За місцем виникнення пил поділяється на аерозолі дезінтеграції, який утворюються при обробці твердих тіл, і аерозолі конденсації, які утворюються в результаті конденсації парів металів і неметалів (шлаки).
За дисперсністю пил поділяють на видимий (частки більше 10 мкм), мікроскопічний (від 0,25 до 10 мкм) та ультрамікроскопічний (менше 0,25 мкм). Порошинки розміром менше 0,25 мкм практично не осідають і постійно знаходяться в повітрі в броунівському русі. Пил з частинками менше 5 мкм найбільш небезпечний, оскільки може проникати в глибокі відділи легенів аж до альвеол і затримуватися там (альвеол досягає близько 10% пилинок, які вдихаються).
За характером дії пилу на організм, виділяють токсичну (марганцева, свинцева, миш’якова та ін.), дратівливу (вапняна, лужна та ін.), інфекційну (мікроорганізми, спори тощо), алергічну (вовняна, синтетична та ін.), канцерогенну (сажа та ін.) і пневмоконіотичну, що викликає специфічний фіброз легеневої тканини.
Важливе значення мають токсичність та розчинність пилу: токсичний і добре розчинний пил швидше проникає в організм і викликає гострі отруєння (пил марганцю, свинцю, миш’яку), ніж нерозчинний, який призводить лише до місцевого механічного пошкодження тканини легенів. Навпаки, розчинність нетоксичного пилу сприятлива, так як в розчиненому стані речовина легко виводиться з організму без жодних наслідків.
Вважається, що заряджені частинки в 2-8 разів більш активно затримуються в дихальних шляхах та інтенсивніше фагоцитуються. Крім того, однойменно заряджені частинки довше знаходяться в повітрі робочої зони, ніж різнойменно заряджені, які швидше агломеруються та осідають.
Швидкість осідання пилу залежить також від форми і пористості частинок. Округлі щільні частинки осідають швидше. Щільні, великі частинки з гострими гранями (частіше аерозолі дезінтеграції) більше травмують слизову оболонку дихальних шляхів ніж частинки з гладкою поверхнею. Однак легкі пористі частинки добре адсорбують токсичні пари і гази, а також мікроорганізми та продукти їх життєдіяльності. Такий пил набуває токсичні, алергенні та інфекційні властивості.
Виробничий пил служить причиною розвитку різних захворювань:
1) захворювання шкіри і слизових оболонок (гнійничкові захворювання шкіри, дерматити, кон’юнктивіти і ін.);
2) неспецифічні захворювання органів дихання (риніти, фарингіти, пилові бронхіти, пневмонії);
3) алергічні захворювання (алергічні дерматити, екземи, астматичні бронхіти, бронхіальна астма);
4) професійні отруєння (від впливу токсичною пилу);
5) онкологічні захворювання (від впливу канцерогенного пилу, наприклад, сажі, азбесту);
6) пневмоконісзи (від впливу фіброгенного пилу). Пневмоконіози займають перше місце серед профпатології у всьому світі.
Профілактика пилових захворювань:
- Технологічні заходи– спрямовані на попередження утворення пилу на робочих місцях, шляхом вдосконалення технологічних процесів. До них відносять: впровадження безвідходних технологій та технологій замкнутого циклу; механізацію та автоматизацію виробничих процесів; впровадження дистанційного управління трудовим процесом; заміна сухих процесів “мокрими”; заміна порошкових продуктів брикетами, гранулами або пастами.
- Санітарно-технічні заходи – спрямовані на забезпечення герметизації пилонебезпечного обладнання, встановлення потужної вентиляційної системи, проведення пневматичного прибирання в приміщеннях.
- Індивідуальні засоби захисту – протипилові респіратори, захисні окуляри, протипилові костюми.
- Лікувально-профілактичні заходи – працівники підлягають попередньому та періодичним медичним оглядам згідно наказу МОЗ України №246 від 21.05.2007 року «Про затвердження Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій». Основне завдання медичних оглядів – своєчасне виявлення ранніх стадій захворювання та попередження розвитку пневмоконіозу, встановлення професійної природності та проведення ефективних лікувально-профілактичних заходів.
Джерело: редакція журналу «Охорона праці і пожежна безпека» за матеріалами Управління Держпраці у Тернопільській області.
