Запрошуємо взяти участь у щорічній події –
FORUM з пожежної та техногенної безпеки-2017,
12 жовтня, 2017, МВЦ, в рамках виставки ПОЖТЕХ
Для учасників ми готуємо:
- Новий формат взаємодії у сфері пожежної безпеки
- Серед експертів – найкращі менеджери, стратеги, розробники змін до законодавства, посадові особи, юристи.
- Обмін досвідом, живі кейси, ідеї, поради від провідних представників професії.
- Мінімум води, максимум прикладних знань і робочих ситуацій.
Детальна програма
З питань участі: 044-568-5138 (департамент семінарів, Анастасія Гордієнко)
Все про «протипожежний режим підприємства»
Кожен нормативний документ у сфері пожежної безпеки, прийнятий на державному рівні, має допомогти громадянину, підприємцю чи підприємству в забезпеченні пожежної безпеки. Документ має чітко визначати ту чи іншу норму, а не створювати проблеми для громадян в реалізації заходів безпеки.
Виявляється, що ряд норм, фактично не маючи свого законного тлумачення, вимагають від суб’єктів господарювання встановлювати те, що державні чиновники не спромоглися зробити, маючи потужний адміністративний апарат.
Розглянемо таке поняття, як «протипожежний режим підприємства».
Правилами пожежної безпеки в Україні, затвердженими наказом МВС України від 30 грудня 2014 р. № 1417 (далі — ППБУ), запроваджено обов’язковість встановлення на кожному підприємстві відповідним документом (наказом, інструкцією тощо) протипожежного режиму.
Що ж таке «протипожежний режим підприємства»? Адже ні в Правилах пожежної безпеки в Україні, ані в Кодексі цивільного захисту України визначення поняття «протипожежний режим» немає — отже, не має нормативного розуміння, що ж це таке. При цьому в ППБУ зазначається, що протипожежний режим включає в себе:
– порядок утримання шляхів евакуації;
– визначення спеціальних місць для куріння;
– порядок застосування відкритого вогню;
– порядок використання побутових нагрівальних приладів;
– порядок проведення тимчасових пожежонебезпечних робіт;
– правила проїзду та стоянки транспортних засобів;
– місця для зберігання та допустиму кількість сировини, напівфабрикатів і готової продукції, що можуть одночасно знаходитися у приміщеннях і на території;
– порядок прибирання горючого пилу й відходів, зберігання промасленого спецодягу та ганчір’я, очищення елементів вентиляційних систем від горючих відкладень;
– порядок відключення від мережі електроживлення обладнання та вентиляційних систем у разі пожежі;
– порядок огляду й зачинення приміщень після закінчення роботи;
– порядок проходження посадовими особами навчання й перевірки знань з питань пожежної безпеки, а також проведення з працівниками протипожежних інструктажів і занять з пожежно-технічного мінімуму;
– порядок експлуатації та обслуговування наявних засобів протипожежного захисту;
– порядок проведення планово-попереджувальних ремонтів та оглядів електроустановок, опалювального, вентиляційного, технологічного та іншого інженерного обладнання;
– порядок збирання членів пожежно-рятувального підрозділу добровільної пожежної охорони та посадових осіб, відповідальних за пожежну безпеку, у разі виникнення пожежі, виклику вночі, у вихідні та святкові дні;
– порядок дій у разі виникнення пожежі: порядок і способи оповіщення людей, виклику пожежно-рятувальних підрозділів, зупинення технологічного устаткування, вимкнення ліфтів, підйомників, вентиляційних установок, електроспоживачів, застосування засобів пожежогасіння; послідовність евакуації людей та матеріальних цінностей з урахуванням дотримання норм безпеки.
На мій погляд, нелогічно без визначення поняття визначати його вміст чи об’єм.
Є намагання в деяких галузевих правилах визначити поняття протипожежного режиму підприємства, але воно є не коректним як за змістом, так і за суттю.
Періодичні відрядження державних чиновників до Японії, США та передових країн Європи визначення поняття протипожежного режиму не дали.
Втім, перейняти досвід діяльності пожежної охорони інших країн сучасні засоби комунікації дозволяють і без витрат державних коштів на закордонні відрядження.
Наприклад, в Республіці Узбекистан, законом «Про пожежну безпеку» чітко визначили, що протипожежний режим це правила поведінки людей, порядок організації виробництва або утримання приміщень (територій) для попередження порушень вимог пожежної безпеки та забезпечення гасіння пожеж.
До речі, враховуючи зростання пожежної небезпеки в Узбекистані на законодавчому рівні ввели таке поняття, як «особливий протипожежний режим».
Дехто може скептично поставитися до досвіду узбецької служби пожежної охорони порівняно з іншими країнами. Але я можу нагадати, що коли в Україні лише мріяли про вищий пожежно-технічний навчальний заклад, в Узбекистані він вже існував і був забезпечений науковим і викладацьким складом з усього Радянського Союзу. А сучасні пожежні автомобілі компанії Magirus з’явились там задовго до того, як їх побачили в Києві.
Таким чином, поняття «протипожежний режим підприємства», виходячи з досвіду наших закордонних колег, має бути і в Україні визначено на законодавчому рівні. На урядовому рівні мають бути розроблені та впроваджені відповідні норми та правила протипожежного режиму.
Загальнодержавні норми та правила протипожежного режиму мають встановлювати такий режим з урахуванням загальних вимог для територій населених пунктів, а також вимог для житлових будівель, лікувальних закладів, науково-освітніх установ, торгових організацій, виробничих підприємств, в тому числі, для об’єктів агровиробництва, транспорту, будівництва, логістики тощо.
Хочу підкреслити, що з прийняттям загальнодержавних норм і правил протипожежного режиму його буде встановлено для всіх підприємств і територій. Таким чином, відпаде потреба відволікати працівників підприємств та переводити папір на встановлення вже встановленого протипожежного режиму, за винятком можливих незначних доповнень для окремих об’єктів.
Володимир Ященко,
спеціаліст з пожежної безпеки
Журнал «Охорона праці та пожежна безпека», № 7, 2017
